27 квітня 2014 року групою сепаратистів за підтримки мітингувальників було проголошено створення так званої «Луганської народної республіки». Вона як і т.зв. «днр» є самоназваною квазідержавою терористичного утворення.
27 квітня 2014 року сепаратисти проголосили «лнр»/ Колаж "Вчасно"
Весна 2014 року насичена переломними подіями, які увійшли в історію України. Саме в цей період 10 років тому на Донбасі точилися протистояння прихильникам «руського міра». Проукраїнські активісти щосили відстоювали суверенітет та свободу держави. Однак протидія з боку сепаратистів за протекції росії українському руху ставала з кожним днем дедалі жорстокішою.
Як наслідок — на тлі сепаратистського руху, що активізувався після перемоги Революції гідності в кінці лютого 2014-го, 27 квітня рівно 10 років тому було проголошення так званої «Луганської народної республіки».
Майже за два місяці до цього на початку березня Луганська обласна рада, в якій на 124 місця 106 займала Партія регіонів і 13 — комуністи, під головуванням Валерія Голенка ухвалила рішення про визнання нелегітимними центральних органів виконавчої влади України.
Згодом, 9 березня місцеві сепаратисти провели мітинг чисельністю близько 3 тис. осіб за відокремлення Донбасу від України та напали на мітинг українців, що відзначали 200-ту річницю від дня народження Тараса Шевченка.
А за день до проголошення так званої «лнр» «народний губернатор Луганщини» Валерій Болотов і «уповноважений представник громад області» висунули ультиматум щодо припинення антитерористичної операції та заявили про готовність перейти до активної фази спротиву на всій території області.
І вже 27 квітня група осіб, які захопили 6 квітня будівлю управління СБУ за підтримки мітингувальників, проголосили «лнр». Це проголошення відбулося через 20 днів після подібного проголошення «Донецької народної республіки».
Фото: Олексій Ковальов
Фото: Олексій Ковальов
Фото: Олексій Ковальов
Про ці карколомні події весни 2014-го нині згадують місцеві жителі. Один із них — фотограф Олексій Ковальов. Він, як журналіст майже щодня ходив на мітинги, аби фіксувати всі події.
«Активні мітинги в Луганську розпочалися ще в кінці березня, як з боку проукраїнських людей, так і проросійських. В останніх вони були більш масові з підвозом людей автобусами й безліч плакатів. Якось воно в них було все більш в радянському стилі. Поступово ці всі мітинги збільшувалися», — розповідає журналістам «Вчасно» Олексій.
Вже на початку квітня, проросійськи налаштовані луганчани захопили місцеве Управління СБУ. Разом з будівлею вони заволоділи складом зброї, який там зберігався. Вже наступного дня саме звідти заколотники почали записувати відеозвернення з вимогою провести референдум, погрожуючи «відкритим протистоянням».
«Я, як місцевий, спочатку цьому всьому не придав жодної уваги. Дивився на це як на шоу. Знімав це як журналіст й не вірив, що це перетвориться в те, що нині маємо, — каже Олексій. — В перший день, коли захопили СБУ, я знову ж таки не звернув уваги. Було багато людей, як зазвичай. Однак на наступний день вони вже будували барикади, табір, зносили каміння, смітники, шини, лавки й так далі. Це вже виглядало зовсім по-іншому».
Фото: Олексій Ковальов
Фото: Олексій Ковальов
Фото: Олексій Ковальов
Фото: Олексій Ковальов
Фото: Олексій Ковальов
Фото: Олексій Ковальов
Ще через кілька днів проросійські активісти спробували захопити будівлю Луганської ОДА. Це відбулося 9 березня, коли група людей увірвалася до її приміщення, встановила на даху будівлі російський прапор та змусила голову ОДА Михайла Болотських написати заяву про звільнення.
Згодом він заявив, що його заява не мала юридичної сили, оскільки він написав її під тиском. А прокуратура за фактом захоплення ОДА порушила кримінальне провадження.
Тоді за підозрою в організації захоплення правоохоронці затримали депутата Луганської облради від Партії регіонів Арсена Клінчаєва та активіста ПСПУ Олександра Харитонова.
Однак остаточно будівлю Луганської ОДА сепаратисти захопили вже 29 квітня. Активісти зірвали прапор України на даху будівлі та встановили замість нього російський триколор. Тоді біля входу до ОДА зібралося близько тисячі людей, більшість з яких прийшли подивитись на захоплення. Декілька людей скандували «росія!» та «Референдум!».
У адмінбудівлі перебували близько трьох сотень озброєних міліціонерів, але вони не чинили жодного опору при захопленні. А коли активісти опинилися у приміщеннях, спецпризначенці взагалі залишили будівлю.
«За цей час коли у місті коївся хаос міська рада провела лише одну сесію. Але в принципі на той час вони самоусунулися від влади як і обласна рада, яка явно підтримала всі ці мітинги, які проводили навпроти адміністрації. Вони навіть намагалися говорити про так звану дружбу з росією», — каже Олексій.
Після остаточної окупації ОДА та проголошення «лнр» 11 травня у деяких населених пунктах Донецької та Луганської областей відбулися так звані «референдуми», на яких, за даними організаторів, мешканці підтримали створення «днр» та «лнр». Результати не були визнані Україною та міжнародною спільнотою, а 15 травня Генеральна прокуратура оголосила «днр» та «лнр» терористичними організаціями, які й до нині ніким не визнані, окрім країни-агресорки.
Фото: Олексій Ковальов
Фото: Олексій Ковальов
Фото: Олексій Ковальов
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!