Пабло, парамедик 2 Інтернаціонального легіону впевнений, що багато поранень піхотинців були б не такими страшними та смертельними, якби вони дбали про себе на позиціях: пили достатньо води та вчасно зігрівалися.
Колумбійський медик Пабло про порятунок військових на Донецькому напрямку/ фото: Вчасно
Бійці Другого Інтернаціонального Легіону за період повномасштабного вторгнення, відколи був сформований підрозділ, пройшли багато «гарячих точок» Луганської та Донецької області. Зокрема, за плечима іноземних добровольців — бої за Лисичанськ, Григорівку, Сіверськ та Бахмут. Одним із найбільш кровопролитних та важких напрямків стала ділянка Серебрянського лісу, де військові тримали оборону довжиною в кілометр. Деякі з позицій інколи доводилося тримати пораненим хлопцям, допоки прибуде підмога, заміна та медики. І багатьом із них коштувало здоров’я те, що вони не дбали про нього до та після поранення — під час найважливіших кількох годин до порятунку. Про це розповів журналістам Вчасно парамедик 2 Інтернаціонального легіону Пабло.
Перед тим, як стати добровольцем у лавах ЗСУ, Пабло поєднував мистецтво з порятунком — був викладачем мистецтва у двох колумбійських університетах і медиком у бригаді «швидкої». Тоді у нього був графік 14 через 14 — викладання в університеті він чергував із роботою медиком. І паралельно навчався, завдяки чому й вирішив долучитися до оборонців України.
«Моя країна далеко від України, тому ми завжди знали лише те, що українці мали постійні проблеми з росією. Але колумбійці переважно не знають, що це конфлікти не лише через зброю та території, а й через вкрадену чи насаджену культуру, чи то через вплив рф, яка втручалася у справи країни століттями. Про війну в Україні я тоді дізнався з соціальних мереж, коли був на магістратурі, навчаючись на психолога. Одна з головних тез, яка тоді звучала під час навчання — що тому, хто навчається за цим напрямком, потрібно допомагати людям, а не просто вивчати предмети. Тому вирішив, що це моє покликання — допомагати українцям. Мій батько боровся проти Північної Кореї, а я продовжую його справу — борючись в Україні проти росії», — пригадує доброволець.
Під час розмови Пабло навіть не реагує на вибухи, які лунають за вікном будинку — складається враження, ніби ані обстріли, ані ризик травми чи загибелі його не лякають. Хоча у відповідь на цю тезу заперечує - каже, що з досвідом зрозумів: виживання в подібних умовах насамперед залежить від реакції на них. І хоч всередині може бути дуже страшно — особливо на полі бою, — але зовні та мозком він має зберігати спокій.
«З багатьма пораненнями, які я зустрічаю на фронті в Україні, я мав справу ще коли виїжджав на виклики у фавелах: вогнепальні поранення, механічні ушкодження, опіки… Досвід роботи з травмами мені дуже допоміг. Особливо в тому, що стосується швидкості надання допомоги та підручних інструментах для цього. Тому для мене все те, що відбувається тут — не нове. Я багато небезпечних ситуацій пережив іще в Колумбії й розумію, що може статися будь-якої миті», — зауважує Пабло.
Колумбійський медик Пабло про порятунок військових на Донецькому напрямку/ фото: Вчасно
Пабло ще у своїй країні у фавелах (місцевому варіанті поселень на околиці міста) бачив багато різноманітних поранень. Тому зізнається: те, що відбувається в Україні під час вторгнення, його не лякає. Хоча подекуди жорстокість атак та поранень через російську зброю бентежить навіть його.
«У мене не було ілюзій, коли я їхав в Україну — ще вдома і в аеропорту знав, що війна з російською армією буде жорстокою та важкою. Я усвідомлював, куди взяв квиток», — розповідає парамедик.
Разом з тим парамедик каже, що багато новобранців, які приходять у Легіон, не знають елементарних правил виживання. На думку колумбійця, воно починається не в момент, коли ті отримують поранення на полі бою, а значно раніше — за день, два ти навіть тиждень до виходу на «бойові». І багатьом доводиться це пояснювати попри незгоду й інколи нерозуміння, аби зберегти якомога більше життів.
«Наприклад, кажемо про крововтрату. Вона залежить від того, наскільки багато військовий п'є води, сили та витримка залежать від того, наскільки добре він їсть. Якщо харчування неправильне — це вже одна з найбільших помилок військових. Тобто якщо боєць думає, що йому для чергування й бою вистачить „мівіни“ й чашки кави, то вже з цього моменту починаються проблеми. А якщо заглиблюватися в цю тему, то взагалі потрібно звернути увагу, що недостатньо просто випити води — потрібно з неї отримати певну кількість електролітів і солей у ній. Виживання — це цілий комплекс, який починається ще до поранення», — наголошує Пабло.
На думку парамедика, для бійців Легіону, які долучаються до лав ЗСУ, найбільш значущими для виживання є тренування та базова військова підготовка. Саме там вони отримують ті знання, які актуальні саме для України — хоч деякі з них і мають бойові навички, оскільки вже воювали.
«Правила й вправи, які дають інструктори на вишколі, треба виконувати бездоганно. Це саме ті правила, завдяки яким ви виживете в Україні. Навіть якщо ви були в Сирії, чи то в іншій країні - там були зовсім інші умови боїв, зовсім інше середовище та противник. І це треба прийняти», — наголошує Пабло.
Колумбієць зауважує, що найбільше хоче не просто лишитися в Україні, а й зберегти якомога більше життів побратимів, оскільки багато хто з них теж планує переїхати в країну, яку захищають зі зброєю в руках. Тож мотивація повторювати базові правила виживання навіть по кілька десятків разів на день — прозора.
Після закінчення війни, каже Пабло, він і сам залишиться жити в Україні - хоче розвивати метод арттерапії для дітей, щоб боротися з їхніми психологічними травмами чи стресами через бойові дії, переселення в інші міста. Тому впевнений, що зараз — зі зброєю й медичним рюкзаком — може допомогти Силам оборони. А потім (завдяки мистецтву та основам психології) зможе бути корисний навіть майбутньому України, — її дітям.
Ця стаття стала можливою за підтримки програми «Голоси України», яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Європейським центром свободи преси та медіа та спрямована на підтримку українських медіа. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!