Степана бойовики вивезли в селище Горбачево-Михайлівка, де кілька днів жорстоко катували, а потім розстріляли. Юнак загинув 27 липня 2014 року.
Юнак із Краматорська був спортсменом, воротарем місцевої футбольної команди. Та любив він не лише футбол — писав вірші, грав в КВК, разом з друзями опікувався дитячим будинком і завжди мріяв про власних дітей… 27 липня виповнюється десять років з дня загибелі Степана.
Степану Чубенку не виповнилось 17-ти, коли російські бойовики зухвало перервали його життя. Коли Краматорськ окупували незаконні збройні формування так званої «днр», Степан Чубенко, ризикуючи життям, зірвав прапор самопроголошеної республіки, який бойовики встановили на площі захопленого міста. Під час обстрілів він допомагав спускатися в притулок літнім людям. Після активного спротиву незаконній владі хлопець проживав певний час у друга в Києві.
У ці дні в липні 2014 року справжній патріот своєї країни Степан Чубенко повертався додому, з жовто-блакитною стрічкою. Він вирішив повертатися через Донецьк, хоча безпечніше було повертатися через неокупований Харків. У Донецьку хлопця схопили бойовики і тримали якийсь час у будівлі місцевого СБУ. Причиною стала та сама синьо-жовта стрічка на наплічнику.
Степана вивезли в селище Горбачево-Михайлівка, де кілька днів жорстоко катували, а потім розстріляли.
Смертний вирок за любов дитини до України винесли троє бойовиків: Вадим Погодін, Юрій Москальов і Максим Сухомлінов. На момент ексгумації хлопець був зі зв’язаними скотчем за спиною руками, а під час розстрілу на голову дитини наділи футболку.
За інформацією свідків, Стьопа не плакав перед смертю та не просив пощади. У листопаді 2018 року в Дзержинському суді Донеччини всі троє виконавців були засуджені до довічного ув’язнення — заочно. Пізніше апеляційний суд залишив вирок вбивцям школяра без змін. Причетність бойовиків підтвердили також і «судові органи днр» — розслідування обставин загибелі Степана велось паралельно в Україні та на території самопроголошеної республіки. росія так і не екстрадувала бойовиків в Україну.
Степан Чубенко нагороджений орденом «За мужність» III ступеню та відзначений званням «Народний герой України». Посмертно.
На згадку про молодого Героя у 2021 році у Краматорську був встановлений пам’ятник, а керівництво клубу «Авангард» прийняло рішення назавжди закріпити за ним перший номер. Біля входу на місцевий стадіон «Прапор» встановлено пам’ятну дошку на честь молодого українця. Ще одна — в його рідній 12-й школі, яка в радянські часи називалась на честь письменника Аркадія Гайдара, а з 2021 року носить почесне ім'я Степана.
З 2015 року у цих числах наприкінці липня у Краматорську щорічно проходив футбольний турнір пам’яті Степана Чубенко. Сьогодні ворог намагається стерти з лиця землі історію України та знову суне на територію Донеччини, через що цього року неможливе проведення пам’ятного турніру, але після Перемоги цю традицію буде обов’язково продовжено.