«Не встигла виїхати — у мою квартиру вже заселилися сусіди»: чи існує грабіжництво у містах Донеччини, звідки екстрено евакуюються люди

Донеччани інколи не вистигають виїхати в евакуацію, коли в їхні квартири вже заселяються сусіди-почекуни. Бо знають: ті не повернуться в окупацію, а їм самим квартира «не завадить».

Ілюстративне фото з архіву "Вчасно"

У прифронтовому Покровську, який мріють захопити росіяни, почастішали випадки крадіжок у підприємців та цивільних громадян. Залишені через евакуацію будинки, квартири та торгові площі час від часу порожніють — і не тому, що слугують користю для військових або знедолених громадян, а тому, що їх обносять недобросовісні містяни в пошуку того, чим зможуть поживитися.

Плазма зі стіни та міксер із кав’ярні - питання виживання?

Журналістам «Вчасно» підприємці з Покровська скаржаться, що в їхні магазини вдираються невідомі та цуплять речі, які у місті без електроенергії навряд чи вдасться використати. Зокрема, електричні кавоварки, електроплити чи мікрохвильовки. Особливо це обурило підприємців тоді, коли через російський обстріл у Покровську зникло світло, відповідно — і потенційна можливість скористатися поцупленим майном.

«На одному з мікрорайонів Покровська є кілька точок знайомих ФОПів. Уже кілька з них пограбовані, при цьому все відбувається вночі. Виносять все, що можна винести. В однієї автомайстерні всі інструменти вкрали, в інших підприємців обладнання винесли, продукти. Дійшло до того, що вже треба все з собою на ніч забирати, а зранку везти назад. Крадіжок дуже багато останнім часом», — розповідають підприємці.

Підприємці зауважують: вони б зрозуміли, якби у місті ситуація була вкрай кепською, і питання наявності окремих предметів, інструментів чи деталей було питанням виживання. Проте у Покровську ситуація ще контрольована. Тож обкрадання торговельних точок (чи то продуктів із кав’ярні, зокрема сиропів, міксерів, плазмових телевізорів зі стін закладів тощо) — питання власної мінімальної наживи, а не потреби.

Однак цуплять на Донеччині не лише невеличкі предмети, інструменти та техніку, а й значно більші та дорожчі об'єкти — розміром у десятки квадратних метрів.

Наслідки обстрілу Покровська 15 вересня

«У тихому болоті»: як у Селидовому сусідка дочекалася не лише наступу росіян, а й вільної квартири для проросійського сина

На сьогодні евакуація для багатьох донеччан означає втрату домівки — навіть тоді, коли місто ще не захоплене окупантами. Часто нерухомість або й техніку з зачинених квартир цуплять ті, хто роками жив поруч, розповіла журналістам «Вчасно» Світлана Костюк, мешканка Селидового, після евакуації у Черкаську область. Жінка до останнього не хотіла їхати з прифронтового міста — каже, що мала примарну надію, нібито її присутність зможе вберегти квартиру від біди. Зокрема, від крадіжок. Проте коли по місту вже почали прилітати авіабомби — довелося зважитися на цей крок.

«Я перші кілька тижнів, коли все почалося влітку, думала перечекати у квартирі. Потім посиділа, а коли прилетіло у сусідній будинок і винесло все скло в нашій багатоповерхівці - зрозуміла, що доведеться спускатися в підвал. А він у нас і так напівгнилий був ще до війни, тому там як привалить — то з кінцями. Тому вирішила їхати: діти погодилися, щоб я жила у Черкаській області, допомагала їм із внуками. Спакувала речі - документи, щось з одягу покидала, електрочайник тощо, і поїхала. А ключі віддала сусідці, щоб вона приглядала за квартирою, аби її не обікрали», — розповідає Світлана.

Ключі жінка віддала сусідці - Тетяні, з якою жила по сусідству вже понад 8 років. Та з сином лишалася в місті, виїжджати не планувала навіть попри обстріли. Тому коли постало питання, кому довірити квартиру — інших варіантів і не було: більшість сусідів з якими товаришувала Світлана ще на початку серпня виїхали або планували евакуацію. Однак про свій вибір жінка пошкодувала уже за кілька годин, ще перебуваючи на Донеччині.

«З Селидового я їхала в неділю — переночувала у Покровську, у понеділок сіла на евакуаційний поїзд, який тоді ще ходив з міста. Стояла на пероні, коли мені телефонує Таня. Я підіймаю слухавку й чую: «А ти ж уже не вернешся в місто, да? Тут же будуть росіяни. То я подумала, чого квартира стоятиме пуста? Ми з сином в одній живемо, а так і в нього буде квартира». І справді заселила сина. Хоча я потім телефонувала їй і питала, чи це жарт, чи що за дурню вона вигадала? Таня сказала, що я все одно не зможу жити в Селидовому, коли туди зайдуть росіяни, зате так квартиру, може, не відберуть. Хоча сама ж і відібрала!

Отак у тихому болоті сиділи ті чорти й чекали, видно, моменту", — додає мешканка Селидового.

Фото Селидового після чергового обстрілу.

Після почутого Світлана навіть хотіла повернутися в місто, проте після розмови з донькою вирішила, що поїде до дітей на Черкащину, і звідти вирішуватиме проблему. Насамперед — писатиме заяву в поліцію про захоплення майна.

«Я думала повернутися у квартиру, але ж я там не житиму. Посиділа б день-два й поїхала — життя дорожче. А сусіди побачили б, що мене немає вдома, ще двері могли виламати, щоб заселитися, чи й квартиру обгидити… Так у мене хоч ключ від дверей є, навряд вони замок змінюватимуть», — каже евакуйована донеччанка.

Ще коли операторка фіксувала заяву Світлани — заспокоїла її, що квартиру на наявність «рейдерів» перевірять, а саме звернення зафіксоване й без уваги не залишиться. Проте сама жінка ставиться доволі скептично до того, чи вдасться справді притягнути до відповідальності сусідку та її сина — насамперед через безпекову ситуацію в Селидовому, де вже тривають вуличні бої ЗСУ з окупантами.

«Інколи неможливо проїхати й тривалий час проводити слідчі дії на місці злочину», тож як можна вберегти майно від злодіїв

На сьогодні окупанти стоять за 8−10 кілометрів від Покровська — останнього великого міста перед Дніпропетровською областю. За 4 кілометри від сусіда Покровська — Мирнограда. За 5 кілометрів від дороги Покровськ — Костянтинівка та біля адмінмежі Селидового, захопивши 200-метровий терикон, що дає їм огляд над містом. Це все впливає на можливість поліції працювати: на відстані кількох кілометрів від росіян, куди можуть заходити ворожі ДРГ, є велика ймовірність натрапити на окупантів і або загинути, або потрапити в полон.

Речник поліції Донецької області Павло Дяченко розповідає, що станом на зараз сплеску заяв від донеччан про крадіжки їх майна не спостерігається. Звісно, випадки фіксують, проте наразі є й ускладнення можливості документувати такі злочини — через ситуацію в регіоні. Зокрема, у Селидовому, де росіяни вже зайшли на околиці міста, та у Покровську, який регулярно піддається обстрілам окупантів.

Відстань від Покровська до позицій окупантів.

Від Селидового до росіян майже не лишилося відстані - бойові дії тривають у місті, що означає присутність росіян в межах населеного пункту та в ньому самому.

Будні Покровська за 10 км від окупантів

«Заяви від людей про проникнення в їхнє житло або крадіжки майна надходять, але не несуть масового характеру. Поліція фіксує всі звернення, після чого на місце виїжджають правоохоронці й проводять оперативні заходи зі встановлення правопорушників. Але, на жаль, є ускладнення роботи у прифронтових регіонах через безпекову складову, оскільки в деяких випадках просто неможливо проїхати й тривалий час проводити всі необхідні слідчі дії на місці злочину. Тим паче у випадках, коли це сталося у тих населених пунктах, де вже тривають бойові дії», — каже правоохоронець.

Крім того, впливає й те, що часто після обстрілів — авіаційних та артилерійських — на місцях трапляються загоряння. Відтак палають і ринкові ряди, й приватні магазини. Тим паче з урахуванням, що від росіян нерідко доводиться очікувати повторних ударів по тому ж місцю, але де вже скупчились рятувальники й правоохоронці.

Зокрема, у подібній трагедії 17 вересня загинув рятувальник Донеччини Артем Рєпін — окупанти цинічно обстріляли працівників ДСНС, які приїхали ліквідовувати пожежу в селі Рівне Покровського району.

Павло Дяченко зауважує, що попри це в Донецькій області досі працює поліція охорони. Відслідковування стану бізнес-об'єктів або квартир триває навіть сьогодні. Тож ті містяни, які мали укладені договори, за своє майно можуть не хвилюватися — правоохоронці реагують на кожний виклик об'єктів, які перебувають під охороною. Якщо ж договір не укладений — донеччани завжди можуть звернутися до поліції, аби зафіксувати злочин, про який їм стало відомо.

«Не має значення, де ви перебуваєте — чи на Донеччині, чи в будь-якому іншому регіоні. Якщо вам відома інформація про злочини щодо вашого майна, чи то сусідського — обов’язково повідомляйте про це поліції», — наголошує поліцейський.

Наслідки обстрілу Покровська 15 вересня.

Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!

Автор: Аліна Євич

2024 © Інформаційне агентство «Вчасно» — новини Донбасу.
2024 © ГО "Медіа-Погляд".

Права на всі матеріали належать ГО "Медіа-Погляд" (якщо не вказано інше) та охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права». Усі текстові матеріали поширюються відповідно до ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.

Сайт створено за підтримки DW Akademie

Розроблено iDev