Єдиний державний реєстр судових рішень швидко поповнюється справами про визнання недійсними угод, укладених за результатами тендерів між підприємцями та органами влади Луганщини, з вимогою повернути державні кошти. Судді стали на захист бізнесу.
Окружні прокуратури у Луганській області масово подають позови до Господарського суду на підприємців, повідомляє «Вчасно».
Правоохоронці вимагають визнавати недійсними угоди, укладені за результатами тендерних торгів між приватними фірмами та різними органами влади Луганщини, оскільки вони суперечать інтересам держави та суспільства. На цьому вимоги не закінчуються: підприємці мають повернути всі зароблені кошти за цими виконаними угодами.
Прокуратура наполягає, що замовники, тобто органи влади, під час тендерних торгів мали відхиляти подані пропозиції від компаній, визнаних Антимонопольним комітетом винними в антиконкурентних узгоджених діях.
Простіше кажучи, підприємці домовляються між собою про уявну конкуренцію під час закупівель для точного виграшу одного з них. Антимонопольний комітет відстежує це та притягує фірми до відповідальності.
На підставі цього правоохоронці вважають, що угода, укладена з учасником, якого визнано винним у порушенні процедури публічних закупівель, завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, тому має бути визнана недійсною, а отримані підприємцем кошти — повернути у державний бюджет.
Найцікавіше, що за цими позовними заявами прокурори зобов’язують повернути отримані кошти лише підприємців, а що робити з виконаними ними роботами, наданими послугами та поставленими товарами?
На початку грудня 2020 року відділ освіти Міловської РДА провів спрощену/допорогову закупівлю послуг по капітальному ремонту частини будівлі Навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад „Сонечко“ — Новострільцівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Міловської районної ради Луганської області.
За оголошенням було подано пропозицію єдиним учасником ПП «Камін» зі Старобільська (Код ЄДРПОУ 40 285 612), з яким і укладено договір на загальну суму 268 тисяч 702 гривні 80 копійок.
Трохи раніше, наприкінці листопада 2020 року, Антимонопольний комітет виніс рішення про вчинення ПП «Камін» та ФОП Акопян Петросом Давидовичем антиконкурентних узгоджених дій у закупівлі Рудівською сільською радою Сватівського району Луганської області реконструкції адміністративного будинку під централізоване надання адміністративних послуг з використанням енергозберігаючих технологій.
ПП «Камін» та ФОП Акопян домовились між собою про уявну конкуренцію під час закупівель для точного виграшу одного із підприємців. АМК та господарський суд довели, що між представниками підприємців існують родинні зв’язки.
В результаті ПП «Камін» оплатило штраф у розмірі 38 тисяч 400 гривень, а ФОП Акопян 58 тисяч гривень. І якщо Акопян на початку 2021 року припинив діяльність, то ПП намагалося оскаржити рішення АМК та дійшло аж до Верховного суду, проте отримало поразку. Рішення господарського суду, Східного апеляційного господарського суду та антимонопольного комітету були залишені без змін.
На підставі цього у листопаді 2023 року Старобільська окружна прокуратура звернулася до суду із позовною заявою про визнання недійсним договору про закупівлю та повернення у державний бюджет 268 тисяч 702 гривень 80 копійок. У позовній заяві прокурор наполягає, що Відділ освіти Міловської РДА мав прийняти рішення про відмову учаснику в участі, оскільки, раніше, «Камін» порушив законодавство про публічні закупівлі.
Крім того, через це рішення Антимонопольного комітету прокуратура вирішила визнати недійсними й інші угоди приватного підприємця з вимогою повернути оплату. Під удар потрапили:
угода з Відділом будівництва, архітектури, інфраструктури та житлово-комунального господарства Новопсковської селищної ради щодо капітального ремонту огорожі кладовища у селі Новорозсош на 83 тисяч 209 гривні 62 копійки.
угода з Відділом освіти Білокуракинської селищної ради щодо капітального ремонту внутрішніх туалетів з урахуванням потреб дітей з вадами розвитку Нещеретівської гімназії на 190 тисяч 782 гривні 74 копійки.
З урахуванням, що у 2020 році ПП «Камін» уклало за результатами участі у закупівлях 37 контрактів на понад 2 мільйони гривень, а у 2021 році - 6 угод більше ніж на 500 тисяч гривень, ми побачимо ще не одне рішення суду за позовом правоохоронців.
У жовтні 2023 року Лисичанська окружна прокуратура звернулася до Господарського суду Луганської області з вимогою визнати договір 2020-го року недійсним та зобов’язати підприємця повернути 1 мільйон 107 тисяч 540 гривень.
Ситуація аналогічна попередній: КНП «Попаснянська Центральна районна лікарня Попаснянської районної ради Луганської області» провела закупівлю 63 шт персональних комп’ютерів на Prozorro та обрала переможцем ФОП Віната Артема Валентиновича з Черкас (Код ІПН 3 360 211 252).
ФОП не був єдиним учасником закупівлі, між собою змагалося 7 підприємців. Спочатку переможцем обрали ТОВ «ПРОТЕХ-ІТ-УКРАЇНА», проте було з’ясовано, що пропозиція не відповідає вимогам тендерної документації і тендерний комітет скасував своє рішення та оголосив переможцем ФОП Віната.
На цьому боротьба між учасниками не закінчилась, а в результаті дійшла аж до Державної аудиторської служби, яка побачила порушення і зобов’язала розірвати угоду з переможцем. Деякі підприємці звинувачували лікарню у змові з переможцем та наголошували, що Вінат поставить б/у техніку, відповідно до умов його тендерної пропозиції.
Замовник до вимог аудиторів не прислухався, договір було виконано і ФОП Вінат отримав більше мільйона гривень за постачання 63 ноутбуків.
А пізніше, вже у 2021 році, Антимонопольним комітет визнав ФОП Лола Олександра Васильовича та ФОП Віната Артема Валентиновича винними в антиконкурентних узгоджених діях під час закупівлі Попаснянською центральною лікарнею все тих же комп’ютерів.
Рішення антимонопольного комітету дуже сильно вплинуло на діяльність ФОПа, після 21 року він не виграв вже жодного тендера, хоча, до цього був активним учасником і мав гарний дохід.
Крім того, як зазначалося раніше, в результаті ця ситуація призвела до позову прокуратури про визнання угоди недійсною з вимогою повернути отримані підприємцем кошти за поставлені комп’ютери.
Щодо подібних справ відносно оскарження інших контрактів підприємця інформація у відкритих джерелах відсутня.
У цій справі під приціл Лисичанської окружної прокуратури потрапив контракт між Управлінням освіти Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації та ФОП Третяковим Олександром Олександровичем (Код ІПН 2 940 813 715) про постачання картоплі, сушених гороху та квасолі.
Як і у попередніх випадках контракт було укладено у березні 2020 року за результатами закупівлі. У торгах брали участь два учасники, виграв Третьяков з Лисичанська із пропозицією у 909 тисяч 915 гривень за постачання 75 тисяч 950 кг картоплі, 1000 кг сушеного гороху та 150 кг сушеної квасолі.
У рішенні суду не повідомляється чи поставив ФОП весь обсяг товару, проте Управління освіти провело оплату не в повному обсязі, лише 435 тисяч 539 гривень.
Пізніше, у вересні 2020 року Антимонопольний комітет визнав, що між другим учасником цієї закупівлі - ФОП Івченко Миколою Миколайовичем та переможцем Третяковим була змова і вони винні в антиконкурентних узгоджених діях.
Як і у попередніх справах після рішення антимонопольного комітету справи підприємця пішли вниз, а прокуратура у 2023 році вирішила повернути державні кошти через господарський суд.
Судді не підтримують правоохоронців, а мають власну позицію.
По-перше, судді наголошують, що вчинення антиконкурентних домовленостей між підприємцями під час закупівель не означає, що укладена за результатами такої закупівлі угода є недійсною через суперечність інтересам держави та суспільства. Тобто, не кожне порушення правил, вчинене під час укладення угоди, автоматично призводить до того, що ця угода шкідлива для інтересів держави та суспільства та має бути оскаржена.
По-друге, визнаючи угоду недійсною, підприємець має повернути кошти, а замовник — виконані роботи, надані послуги або поставлений товар цим підприємцем.
Наприклад, у другій справі ФОП Вінат повинен повернути КНП «Попаснянська Центральна районна лікарня Попаснянської районної ради Луганської області» 1 мільйон 107 тисяч 540 гривень, а лікарня має повернути підприємцю 63 комп’ютери.
У такому випадку вимоги законодавства щодо недійсності угоди будуть виконані, проте прокуратура вважає, що лише підприємець має повернути кошти, що суперечить процедурі визнання договору недійсним.
По-третє, і найголовніше, вимога прокуратури про повернення коштів — є санкцією, тобто видом покарання, яке має застосовуватись протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення правил здійснення господарської діяльності.
Проте прокуратура прострочила всі строки, звернувшись до суду аж у 2023 році за угодами, виконаними у 2020 році.
У цьому матеріалі описано лише три справи, у той час, як Єдиний державний реєстр судових рішень наповнений сотнями аналогічних рішень, в яких окружні прокуратури у Луганській області зобов’язують підприємців повертати кошти за виконаними державними контрактами. Цікаво, що на Донеччині така практика від прокуратури поки не відмічається.
Разом з тим, вже на підставі лише цих трьох справ можна стверджувати, що вимоги прокуратури — необґрунтовані. Суд чітко окреслив, що не кожне порушення правил під час тендерів робить договір недійсним, а строки позовної давності у цих справах пропущені.
Слід уважно стежити за подібними прецедентами, адже вони можуть мати значний вплив на бізнес. Як видно з описаних трьох справ: після рішення Антимонопольного комітету фірми не змогли більше брати участь у тендерних закупівлях та втратили прибуток.
В результаті, можна стверджувати, що необґрунтовані позови з боку прокуратури шкодять діловій репутації не тільки бізнесу, а й України в цілому, роблячи її менш привабливою для інвесторів.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!