ProZorro як можливість економити бюджетні кошти: досвід Донеччини

ProZorro — це система електронних публічних закупівель, в режимі онлайн, що прийшла на заміну паперовим тендерам. «Всі бачать все» — основний принцип її роботи. Головною метою стало зменшити корупцію та підвищити довіру бізнесу в сфері державних закупівель. Наскільки активно користується даною системою бахмутські підприємства, чи спростила вона механізми закупівлі для місцевих органів влади, чи треба щось в неї змінювати?

Система працює понад три роки. Очікуваний бюджет усіх публічних закупівель протягом її роботи склав 1 трильйон 460 мільярдів гривень, а це понад 2 мільйони різних тендерів — від закупівлі олівців до ремонту доріг. При цьому держава зекономила 51 млрд 360 млн гривень.

«Втім, це з урахуванням прямих договорів (звітів) із постачальниками товарів, послуг чи робіт. Якщо ж говорити про конкурентні процедури, коли на тендер приходило щонайменше 2 учасника і вони змагалися за перемогу у ньому, то економія на таких закупівлях склала 44 мільярди 780 мільйонів. Таку економію ми називаємо реальною», — так розповідаю про роботу системи аналітик ГО «Український центр європейської політики» Світлана Чернецька.

Донеччина провела через ProZorro майже 149 тис закупівель із очікуваним кошторисом у 70 млрд 480 млн гривень. При цьому реальна економія склала 1 млрд 600 млн гривень.

Лідерами за кількістю проведених закупівель стали Маріупольська міська рада, Донецька ОДА та Краматорська міська рада.

Лідерами по участі у торгах стали Управління охорони здоров'я, Управління міського господарства і капітального будівництва та Управління освіти

Економія бюджетних коштів по Бахмутській міські раді за 2016 рік перевищила 14 мільйонів

В середньому на торги у Донецькій області приходило по 2 учасники, що характерно й для інших областей України.
Найдорожчими предметами закупівлі Донеччини стали будівельні, дорожні роботи на 28 млрд гривень; електрична, теплова, сонячна та атомна енергія, а також паливо на 9,3 млрд грн.; магістралі, трубопроводи, будівельні конструкції для зведення доріг на 4,6 млрд грн.; ковші, лопати, грейдери, насоси та компресори на 4,3 млрд грн.; та послуги з ремонту на 3,05 млрд грн.

Представники мікро, малого та середнього бізнесу міста Бахмута і Бахмутського району беруть активну участь у публічних закупівлях. 477 учасників торгів прийняли участь у 4970 закупівлях, а виграли в 3872 загальною вартістю понад одного мільярда гривень.

ТОП-5 лідерів учасників торгів у Бахмуті:
ТОВ «РЕАЛ-БУД АРТ» (168 виграних пропозицій),
ТОВ «Бахмут-Енергія» (156),
ФОП Кузьменко Геннадій Михайлович (116),
ФОП Лемешевський Олексій Анатолійович (93),
КП «БАХМУТ-ВОДА» (91).

«Нажаль, ні всі учасники приймають участь у конкурентних торгах. Наприклад, ТОВ „РЕАЛ-БУД АРТ“ і ФОП Кузьменко не приймали участь у конкурентних торгах. Аналогічна ситуація склалася з ТОВ „Бахмут-Енергія“ і КП „БАХМУТ-ВОДА“, як монополістами», — відмічає тренер у сфері публічних закупівель при Донецькій Торгівельне-промисловій палаті Тетяна Меркулова.

Зокрема, якщо проаналізувати, які закупівлі йшли за конкурентними процедурами, з аукціоном, а які без, то стане видна зворотна динаміка. Відсоток конкурентних закупівель знизився. Майже у всіх містах Донецької області їх відсоток зменшився на 15% в порівнянні з аналогічним періодом 2017 року.

«У Бахмуті стали проводити менше дрібних закупівель в відкриту через аукціон: в першому кварталі 2017 — 45%, в першому кварталі 2018 — всього 21%. За перший квартал 2018 роки 11 млн грн витрачено на допорогових закупівлі без оголошення відкритого аукціону», — координатор проекту Денис Баранець.

Але є такі підприємці, які приймають участь саме у конкурентних торгах. Так ФОП Лемешевський прийняв участь у 197 торгах за 247 лотами, 93 з котрих були конкурентними. Загальна сума переможних пропозицій склала майже 16 мільйонів гривень.
«В системі я працює з моменту, як вона була запроваджена. Вважаю, що цей механизм реально надає учасникам однакові права та можливості, система завжди справно працює, та й ще можна завжди отримати консультацію по телефону від свого майданчика. Якщо, ви володієте достатньою матеріальною та технічною базою, то й завдяки цієї системи можна нарощувати об'єми продаж», — розказав Олексій Лемешевський.

Взагалі то, доля товарів у сфері публічних закупівель по Донецькій області складає 27%, та майже 60% займають роботи та послуги.

По Бахмуту доля робіт складає понад 72%, ще більше ніж по області

Бахмутська міська рада одна з перших органів місцевого самоврядування, яка почала працювати через систему ProZorro. Що змінилось через три роки ми запитали у Марини Юхно, начальника Управління економічного розвитку.
«За останні роки роботи платформи було внесено багато корисних змін, наприклад, той же класифікатор товарів, робіт, послуг, що дійсно полегшує роботу. Але є ще недоліки, на які б хотілось звернути увагу розробників та законодавців. Посилити покарання для недобросовісних учасників, таких, що за допомогою аукціону зменшують ціну, а потім, маючи право по законодавству, збільшують її на 10% і гарантовано виграють тендер.

Другий момент, найменша ціна не завжди є найвигіднішою пропозицією. Я пам'ятаю, коли ми вибирали підрядника для робіт по ремонту водоводу. Проект був розрахований на 11 мільйонів гривень, а один з учасників зменшив ціну до 5 мільйонів. Звісно, він виграв, закупив неякісне обладнання, та навіть не приступив до виконання робіт. Тобто, дуже важливо враховувати й вимоги замовників", — говорить Марина Юхно.

Зміни потребують всі — і замовники, і учасники

Аналіз змін у роботі Системи ProZorro за 2017−2018 роки, які суттєво спрощують роботу користувачів — замовників і постачальників підготувала аналітик ГО «Український центр європейської політики» Світлана Чернецька.

1. Інтеграція ProZorro з ЄДР. В Системі реалізовано функціонал швидкої та зручної перевірки реальності компанії. До сьогодні замовники могли за власною ініціативою перевірити постачальника через сайт Міністерства юстиції України, але за цю послугу вони мали платити. Тому в більшості випадків в тендерних вимогах держзамовники вимагали надавати Витяг з ЄДР. Тепер замовник при оцінюванні пропозицій постачальника може швидко і безоплатно отримати розширену інформацію про нього в електронній формі.
2. Пілотна інтеграція ProZorro з реєстром лікарських засобів МОЗ. Відтепер при оголошенні закупівлі лікарських засобів державні замовники мають можливість обирати предмет закупівлі зі списку, що випадає, а не вводити дані вручну. Помилки, неточні та довгі назви ускладнювали потенційним постачальникам пошук тендерів, на торгах зменшувалася конкуренція та з'явилося більше можливостей протягнути «свого» постачальника.
3. ЕСКО-контракти. Державні заклади тепер можуть закуповувати послуги компаній, які займаються підвищенням енергоефективності будівель. Термомодернізація шкіл, дитсадків, лікарень та інших закладів призводить до суттєвого покращення умов перебування в них і дозволяє зекономити енергоресурси.
4. В системі ProZorro оголосили перший тендер для проектів, що втілюються за кошти Світового банку. Тепер закупівлі відбуватимуться відкрито та їхній хід можна буде проконтролювати з моменту оголошення тендеру до підписання договору з переможцем.
5. В ProZorro з’явилася можливість залишити відгук про ту чи іншу закупівлю на порталі моніторингу DoZorro. Тепер будь-хто може подивитись, чи були зауваження до кожної закупівлі з боку інших учасників Системи, та залишити свій відгук на моніторинговому порталі, скориставшись прямим переходом з картки тендера. Також з’явилася можливість проаналізувати всі закупівлі замовника, яким оголошено закупівлю, та подивитись всі відгуки по ним.

Державна аудиторська служба України — воїни світла

Раніше Державна аудиторська служба України (ДАСУ) не мала інструментів, щоб запобігати порушенням на всіх етапах закупівель. Вони могли реагувати на порушення лише після торгів, коли договори вже підписані і гроші переказані. Рекомендації аудиторів щодо розірвання договорів не були обов’язковими для виконання і часто ігнорувалися порушниками.

Новий закон, який підписаний Президентом у січні поточного року № 4738-д, зобов’язує замовників реагувати на рекомендації і зауваження ДАСУ в обов’язковому порядку. Технічно це буде втілено завдяки інтеграції ProZorro з системою ризик-індикаторів, які автоматично шукатимуть підозрілі тендери, виділятимуть їх і відразу відправлятимуть на перевірку ДАСУ.

Окрім сигналів від системи ризик-індикаторів, приводом для перевірки закупівлі стануть звернення громадських активістів, журналістів або представників органів влади та місцевого самоврядування. Аудитори ДАСУ зможуть перевірити будь-яку закупівлю і за власною ініціативою.

Аудитори ДАСУ матимуть окремий «кабінет» у Системі ProZorro (розробка котрого наразі на завершальному етапі), і всі їхні дії у процесі моніторингу будуть публікуватися в Системі. Наприклад, рішення про початок перевірки буде оприлюднено на ProZorro протягом двох днів з моменту його прийняття. На відміну від скарг до Антимонопольного комітету України, рішення ДАСУ про початок перевірки не зупинятимуть перебіг закупівлі. Строк проведення моніторингу — до 15 робочих днів. Під час перевірки фахівці ДАСУ зможуть вести діалог із замовником через систему ProZorro, який буде доступний для перегляду всім відвідувачам.

Замовник матиме три робочі дні на відповідь та аргументацію і зможе надати роз'яснення щодо своїх дій або бездіяльності. Якщо замовник не усуне порушення та не аргументує своїх дій, ДАСУ зможе прийняти рішення про проведення комплексної перевірки закупівлі відповідно до Закону «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та накласти відповідні штрафи за рішенням суду.

Допорогові закупівлі для державних органів влади стартуватимуть від 50 тисяч гривень

Згідно з президентським законопроектом — № 8265, усі державні органи влади та підприємства будуть зобов'язані проводити свої закупівлі товарів, послуг та робіт через ProZorro від 50 тис. грн. Наразі, відповідно до чинного ЗУ «Про публічні закупівлі» від 2016 року, звичайні замовники зобов'язані використовувати Систему ProZorro, якщо товари та послуги, які закуповуються, коштують дорожче 200 тис. грн., а роботи — від 1,5 млн грн. Для замовників-монополістів в окремих сферах господарювання (наприклад, Водоканал, Укрзалізниця, Укренерго, аеропорти тощо) встановлені такі пороги: для товарів та послуг — від 1 млн грн., для робіт — від 5 млн грн.

Ще одна ефективна новація, передбачена законопроектом, — це 24 години на виправлення помилок. Часто замовників спіткає ситуація, коли є краща пропозиція + гарна ціна, але не вистачає якогось папірця, який суттєво не впливає на зміст тендерної пропозиції. Наразі за Законом замовник має відхилити таку пропозицію і укласти договір із дорожчим постачальником. Втім, наявна практика у Міноборони (на підставі Закону «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони») довела ефективність запропонованого підходу, а саме: довантажувати документи (здебільшого щодо кваліфікаційних вимог) впродовж 24 годин. Технічних вимог (суть тендеру) до предмету закупівлі таке нововведення не стосуватиметься.

Ця публікація (стаття, аналітичний звіт тощо) була підготовлена в рамках проекту «Просування реформ в регіони» за сприяння Європейського Союзу, який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та «Європейською правдою». Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.