Другий день безпекової The Riga Conference-2023 почався з обговорення війни в Україні та стратегії захисту нашої держави в умовах сусідства з диктаторською країною, яка заохочує терористів до вбивств і порушення усіх цивілізованих законів.
Участь у ранковому пленумі взяли Марія Мезенцева, голова Постійної делегації Верховної Ради України в ПАРЄ, Ганна Шелест, директорка програм безпеки Ради зовнішньої політики «Українська призма», а також посол Великої Британії в Україні Мартін Гарріс та виконавчий директор безпекової організації «GLOBSEC» Робін Шеферд. Головною тезою зустрічі стало обговорення того, що потрібно робити не лише Україні, а й усьому світу, з поширеною «епідемією» тероризму, яку пропагує російська влада.
«Чому ті, хто хочуть „пожертвувати“ Донецьком чи іншим захопленим регіоном, торгуються нашою територією?!»
За підрахунками ООН, війна в Україні вплинула на 94 країни світу — понад 1,5 млрд людей. Тепер ця епідемія тероризму поширилася й на близький схід — і у війні в Ізраїлі чітко прослідковується почерк російської агресії.
«Якщо ми не відправимо дуже чіткий сигнал, що така агресія та вторгнення будуть покарані, то закон і право взагалі не будуть діяти. Тому що диктатура по всьому світу зараз отримує інший сигнал: «Можеш робити що захочеш: приєднувати, ґвалтувати, незаконно приєднувати (чужі території - ред.)». А ми вашу диктатуру будемо підтримувати й нескінченно схвалювати… На сьогодні Міжнародний суд не дає нам інструментів, щоб притягувати до відповідальності злочинців, які скоїли найстрашніші злочини проти людства. Тому нам потрібний Міжнародний трибунал, ми маємо відповідати на цю агресію.
До речі, навіть Європейський суд у справах людини це каже, а не персонально я: якби у 2014 році була відповідна реакція на напад росії на Україну — не було б 270 вже задокументованих воєнних злочинів, які скоїли росіяни", — зауважила Марія Мезенцева.
Крім того, парламентарка зауважує: на сьогодні дуже актуальне питання відшкодування збитків, завданих рф в Україні чи українцям. І головне, в чому країни мають бути одностайні — що за скоєне має платити сама країна-агресорка.
«Не Україна, не Великобританія чи Латвія, чи то Японія тощо мають платити за ці воєнні злочини, а саме росія. Заморожені активи, гроші центробанку тощо. Саме з цих коштів мають бути компенсовані всі збитки», — наголошує Марія Мезенцева.
Ганна Шелест, директорка програм безпеки Ради зовнішньої політики «Українська призма», додає: на сьогодні дуже важливо нагадувати людям, що війна в Ізраїлі — це прямий наслідок непокараності росії за Україну, яку вона почала знищувати й захоплювати ще з 2014 року. Тому що деякі країни — зокрема, Тайвань та Африка — взагалі не відчували необхідності допомагати Україні боротися за волю. І у деяких країнах заходу, які нині допомагають Україні, вже також можна було почути цю риторику.
«Коли я розмовляю у березні з деякими британськими та німецькими колегами, я чую цю риторику. У березні, коли я з ними розмовляла, нас взагалі намагалися переконати здатися. При цьому вони заявляли, що вони є нашими найбільшими друзями. У грудні минулого року я думала, що нам вдалося переконати світову спільноту в тому, що нам потрібно звільнити всю Україну. А за останні два місяці я чую: «Ви впевнені, що вам потрібно відбити всю захоплену росією територією? Вам справді потрібен Донецьк? Ви впевнені, що у нас вистачить ресурсу допомогти вам?» І все це — в супроводі такого співчутливого тону типу: «Ми хочемо вам допомогти. Може, ви хочете це все закінчити?», — обурюється Ганна Шелест.
Марія Мезенцева додає: коли розпочинаються такі розмови, Україна виступає нібито «тарілкою зі стравою». І обговорення з риторикою «відмовтеся від територій» ще більше «запалюють» росію.
«Нам довелося визнати, що історично росія намагається стерти нас із землі, використовує геноцид, депортації дітей, масові вбивства, викрадення людей. Ми навіть не знаємо, скільки тисяч людей зникло безвісти на наших територіях — підконтрольних Україні й окупованих», — каже Голова Постійної делегації ПАРЄ в Україні.
«Зараз війна в Україні й Ізраїлі. І якщо ми зараз не відреагуємо належним чином — таке саме питання може виникнути й у 2028 році: «Хто буде наступний?» — виконавчий директор безпекової організації «GLOBSEC» Робін Шеферд.
Робін Шеферд, виконавчий директор «GLOBSEC», зауважує: на сьогодні головне — це результат на полі бою, оскільки без нього Україна може отримувати тиск — спершу в особистому спілкуванню з партнерами, а потім і офіційно. І відсутність позитивних результатів може вплинути на рішення партнерів «заморозити» війну.
«Нам мало знати потужність зброї. Наприклад, на початку вторгнення усі порівнювали зброю, яку має Україна, і якою атакує рф. Але найважливішим виявилося інше — це люди і їхня сила. Тому головне, що грає вирішальну роль — це мотивація людей.
Що показують опитування? Насамперед українці визнають, що боротьба буде тривалою. Торік 70% українців думали, що війну можна скінчити до кінця наступного року. Зараз менше половини українців так думає. Тобто є усвідомлення, але крім цього 84% українців вважають, що Україна поверне всю свою територію. Тому, на мою думку, важливо пояснювати, що відбувається на полі бою. Бо там набагато більше динаміки, ніж комусь може здатися. Бо війна — це ж не лише наземна операція, а й морська. І в ній українці досягли фантастичних результатів. І завдяки цьому Чорноморський флот росії був змушений відступити на 300 кілометрів — аж у Новоросійськ", — відповів Посол Великої Британії в Україні Мартін Гарріс.
«НАТО стане сильнішим, коли Україна буде його членом. І я впевнений, що тоді Україна стане одним із найголовніших партнерів, які вносять внесок у безпеку Європи. Ці 600 днів війни показали, що Україна може робити зі зброєю НАТО й на що вона здатна. Це робить її дуже ефективним членом НАТО», — посол Великої Британії в Україні Мартін Гарріс.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!