Аналітик Майкл Кофман вважає, що росія уже розпочала свій наступ — мова йде про кілька локацій на Сході України. Куди хочуть прорватися окупанти?
Колаж з фото Вікіпедії та порталу "Слово і Діло"
Довідка: Майкл Кофман (Michael Kofman) — американський військовий аналітик родом із України. Старший науковий співробітник Центру військово-морського аналізу (CNA). Дослідник російського військового комплексу.
«Вчасно» публікує переклад фрагментів розмови Майкла Кофмана з Раяном Евансом для подкасту War on the Rocks.
Кофман вважає, що росія уже розпочала свій наступ — мова йде про кілька локацій на Сході України.
«За останні два тижні ми побачили початок кількох російських наступальних операцій, зокрема, під Вугледаром у південній частині Донецької області, де атакувала 155-та бригада морської піхоти з використанням найкращої техніки, яку вони мають у наявності; та 76-та гвардійська повітряно-десантна дивізія рф контратакувала українські сили біля Кремінної. Наразі російські війська не досягли особливого успіху в районі Вугледара, і не дивно, що на початку зими, кілька місяців тому, вони спробували атакувати Павлівку, яка знаходиться на південь від Вугледара. Тоді вони зазнали доволі великих втрат. Я думаю, що російські більш елітні війська, або хоча б ті, що вважаються більш елітними, можливо, втратили частину своєї наступальної переваги, я думаю, через те, що вони заміщали втрати мобілізованими», — каже аналітик.
Про те, що російські війська розпочали велику наступальну операцію в Луганській області, також повідомляє Інститут вивчення війни (ISW). Темпи російських операцій вздовж лінії Сватове-Кремінна на заході Луганської області помітно зросли за останній тиждень, відзначили аналітики.
Карта бойових дій на Донбасі від DeepState
При цьому на цих ділянках, схоже, окупанти вдаються до іншого типу атак, ніж ПВК «Вагнер» у районі Бахмута.
«Зараз це механізовані війська з бронетехнікою, кращим обладнанням і кращими солдатами — російська армія, ймовірно, розпочала наступальні операції, і це ранні атаки і ранні спроби захоплення позицій. Також відбулася низка російських атак з метою зайняття кращих позицій на Запорізькому напрямку, ймовірно, щоб вирівняти свій фронт перед очікуваним українським наступом, який може початися навесні. На мою думку, очікуваний російський наступ у багатьох відношеннях, схоже, розпочався. Питання того, наскільки масштабним він буде, варте дискусій, але виглядає це все, як дуже ранні фази наступу», — пояснює Кофман.
Якщо ж наприкінці лютого, як це деякі прогнозують, почнеться більш широкомасштабний наступ російських сил, то Кофман вказує на атаку рф з боку Кремінної. Та атаки на півдні.
«Я думаю, що якщо буде більш масштабний наступ, ми, можливо, побачимо атаку російських військ з боку Кремінної, які спробують знову захопити Лиман, побачимо як російські війська намагатимуться повернутися до Куп’янська і відновити деякі з раніше займаних ними позицій. Також очевидно, що ми побачимо посилення атак з півдня Донецької області - й районах Вугледара або Великої Новосілки поруч із ним. І так далі. Але я не думаю, що ми побачимо багато за межами самого Донбасу. І я сумніваюся, що це буде настільки масштабно, як пишуть у пресі, чи як побоюються деякі».
При цьому для підтримання свого наступу для росіян важливу роль відіграє Ізюм, як залізничний вузол, що потрібен для забезпечення військ.
«Без Ізюма оборона на Донбасі, по суті, заглохне недалеко за межами Донбасу. Що, до речі, варто обговорити. Я думаю, справедливо сказати, що українська позиція під Бахмутом є досить ненадійною, особливо після втрати Соледара. Але українці мають досить сильні оборонні лінії за межами Слов’янська та Краматорська. Тож якщо вони будуть змушені відійти з Бахмута, бойові дії „перезавантажаться“ на досить потужній оборонній лінії в декількох кілометрах на захід. І російські війська не матимуть підтримки для наступу, тому що вони втратили Ізюм», — вважає він.
Натомість Кофман доволі скептичний у питанні того, що росіяни зможуть досягти своєї цілі із захоплення Донбасу.
«Мені здається, що мінімум, якого вони хочуть досягти зараз — це захопити Донбас. Виклик для них полягає в тому, що Донецька область — основний регіон, який вони не контролюють на Донбасі, також є найбільш укріпленим. І це призводить до цього вимушеного поєдинку, де, з одного боку, так, росіяни зараз захищають набагато коротший фронт, і вони легко подвоїли сили, які вони мали в Україні в жовтні, і мають набагато більшу щільність сил відносно місцевості, яку вони намагаються обороняти. З іншого боку, українські війська теж. І навіть якщо їхня чисельність не збільшилася кардинально, значна частина їхніх сил зосереджена на тій самій території. Тож виклик зростає з обох сторін. Я дуже сумніваюся, що путін готовий змиритися з чимось меншим, ніж Донбас, який він нібито назвав початковою метою всього цього вторгнення, хоча ми чітко знаємо, що насправді мова йшла про встановлення контролю над Україною. І саме тому такі люди, як герасімов, здаються привабливими. Набагато привабливішою виглядає їхня думка про те, що вони можуть провести велику наступальну операцію, у порівнянні з набагато реалістичнішою, але непривабливою перспективою від таких генералів, як cуровікін, який вважав, що російські військові повинні дотримуватися насамперед оборонної стратегії і дозволити „Вагнеру“ вбити себе у спробах взяти Бахмут. Тож що найкраще, чого може досягти росія… Я насправді скептично ставлюся до того, що вони зможуть досягти своїх мінімальних військових цілей. Я сумніваюся, що вони зможуть захопити Донеччину, особливо виходячи з того, як вони діяли раніше».Ін
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!