Минуло вже близько місяця відтоді, коли Лиманську громаду звільнили. Мешканці поволі намагаються отямитись від життя в окупації та усунути наслідки перебування рашистів у громаді.
У селі Коровій Яр літня мешканка сама доглядає за хворим чоловіком. Навесні до них прийшли окупанти, викликали на допит її сина та застрелили біля власного будинку. Про це жінка розповіла поліцейським офіцерам Лиманської громади, які виявляють злочини росіян.
"Єдине, що хочу – це свого сина перепоховати, – пояснює жінка. Каже, що сама копала яму у дворі, викопала 50 сантиметрів і більше не змогла, бо дощі були. – Так стріляли страшно, що аж глотку перекриває. Ми з сином схудли за ці дні так! І він нічого не їв, і я. Нам не дозволяли виходити з будинку".
Правоохоронці обіцяють, що після проведення ексгумації та експертизи тіло сина пенсіонерки буде поховано на місцевому цвинтарі.
Мешканці розповідають, що в селі є місце стихійного поховання селян, які загинули під час окупації.
Сільський староста Віктор Князєв каже, що в одному з будинків мешкала 71-річна жінка, яка після початку бойових дій забрала до себе 93-річну матір. Обидві загинули у квітні від російського снаряду, який потрапив у їхній дім. Обстріли тривали, тому жінок поховали в одній могилі поруч з будинком.
Попри терор та обстріли, рашисти намагалися грабувати жителів. Крали мотоцикли, велосипеди та побутову техніку.
Все, що встигли забрати, помістили до кузова військового "Уралу", який заховали при лісосмузі недалеко від села. Однак українські війська знайшли вантажівку і знищили разом з екіпажем.