2 липня 1932 року на українському сході було утворено Донецьку область. За 92 роки вона сформувалася, як одна із найрозвинутіших й потужних областей, яка пережила Другу світову війну, радянські наративи, революції, а нині переживає російську навалу, яку стримують й знищують українські війська.
92 роки з дня утворення Донецької області/ Фото: "Вчасно"
92 роки тому Донеччина офіційно отримала статус області. Це сталося 2 липня 1932 року, коли на українському сході з районів Харківщини та Дніпропетровщини утворили нову адміністративну одиницю — Донеччину.
Першим обласним центром тоді було місто Артемівськ (нині Бахмут), але вже за два тижні його перенесли до Донецька (на той час Сталіно).
Занурюючись глибше в історію, відомо, що первинна назва міста Донецька була Юзівка, отримана від засновника, промисловця з Вельсу Джона Юза.
Дореволюційна Юзівка на початку 20 століття була робітничим селищем, містечком, і статус міста отримала лише у 1917 році. У 1924-му, коли після смерті Леніна Петроград назвали «Ленінградом», почалась хвиля перейменувань на честь живих та померлих радянських вождів. І зокрема Юзівку згодом перейменували у Сталіно й саму область теж.
Однак у листопаді 1961 року область отримана нинішню назву Донецьку, а місто Сталіно перейменували на Донецьк.
У сучасному світі Донеччина асоціюється, як промислова область і, як відомо з історії, цьому сприяли європейці, а не «совєти», як багато років нав`язувала роспропаганда.
Власне і міста на Донбасі почали виникати у середині 18 століття навколо фабрик і заводів, побудованих іноземцями.
Зокрема містечко Нью-Йорк на Донеччині було німецьким робітничим поселенням. Таких німецьких містечок в «краю тереконів» було 68. Під час Другої світової війни їхні назви змінили на радянські, а німецькі будівлі та пам’ятники зруйнували. Така доля спіткала й окуповане нині селище Тельманове (нині Бойківське), історична назва якого німецька — Остхайм.
Голландські промисловці були на північній околиці Бахмута, у селищі Ступки, у 1885-му звели соляну копальню. Загалом європейці побудували на Донбасі 12 металургійних та 17 машинобудівних підприємств: наприклад, завод Ілліча в Маріуполі, Макіївський коксохімічний, Донецький металургійний завод.
Юзівка/ Фото: Courtesy Photo
Всього на Донбасі до 1900 року існувало близько 300 різного роду підприємств і закладів металообробної, хімічної, місцевої обробної та харчової промисловості. Залізниці з'єднали донецьке вугілля з криворізькою рудою, створивши сприятливі умови для швидкого розвитку важкої промисловості.
З приходом Другої світової війни багато підприємств Донбасу були зруйновані, та після деокупації відбулося відродження східного краю.
Зокрема, 1970−80-і роки провідну роль в економіці Донбасу продовжила відігравати вугільна промисловість, значними темпами розвивалася енергетика. Тоді була побудована найбільша теплова електростанція в Європі - Вуглегірська ТЕС. У 70-і роки Донецька область стає регіоном розвиненої хімічної, легкої та харчової промисловості.
Фото: Courtesy Photo
Крім потужного промислового потенціалу на Донеччині розвивалася культура та освіта. Зокрема, тут зростала проукраїнська інтелігенція: Василь Стус, Іван Дзюба, Борис Грінченко, Олекса Тихий, Анатолій Солов’яненко. Славнозвісний вірш «Любіть Україну» написав Володимир Сосюра, уродженець окупованого нині Дебальцевого. А з архівних фото можна дізнатися, що раніше жителі Донбасу носили вишиванки й дотримувались українських традицій.
Сучасна Донеччина
За роки незалежності України Донецька область зберегла свої провідні позиції у промисловому розвитку країни й стала визначним центром культурного і суспільно-політичного життя країни.
У квітні 2014 року на терени Донеччини вдерлася росія. Під прикриттям проросійських посіпак окупанти отримали фактичний контроль над приблизно третьою частиною території області, включаючи обласний центр Донецьк.
Нині область поділяється на 8 районів і 66 ОТГ. Однак в реаліях сучасного життя більшість з великих міст Донеччини знищена й окупована з приходом росіян, а частина населення вбита, евакуйована до інших областей країни або вивезена на ТОТ чи рф.
Вже понад 10 років частину Донеччини плюндрує російський окупант. З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році все тільки погіршилося. Нині область щодня зазнає ворожих обстрілів. Росіяни нищать інфраструктуру, а донеччан продовжують безжально вбивати.
Але, зокрема саме тут нині й вирішується доля крани, саме тут Збройні Сили стримують й нищать ворога.
«Який би шлях не лежав попереду і як би не називалися адміністративні одиниці в майбутньому, Донеччина завжди буде частиною української держави», — пише голова ДонОВА Вадим Філашкін, який привітав донеччан з днем народження рідної області.
До привітань у мережі приєднується й інші мешканці Донеччини, для яких рідний край завжди займатиме особливе місце у серці.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!