На сьогодні єдиний можливий варіант забезпечити переселенців житлом — будувати багатоповерхівки, в яких ВПО можуть тимчасово жити до повернення у нині окуповані міста або до придбання власної нерухомості. Принаймні такий варіант очільник Сєвєродонецької РДА вважає найреалістичнішим.
Звичний "краєвид" для Сєвєродонецька: випалені та понівечені будинки через бомбардування окупантів, коли ті захоплювали містоФото з місцевих телеграм-каналів
Днями на «Фестивалі думок» — платформі для обговорення соціально важливих питань — громадські організації та адміністрація окупованих міст порушили питання, чому переселенці повертаються з евакуації в окупацію. Одноголосно представники «Червоного хреста», БФ «Схід СОС» та голова Сєвєродонецької РДА Роман Власенко зауважили, що найбільш визначними причинами є фінансове забезпечення переселенців та нерухомість. Тож після усвідомлення, що Україна не здатна їх забезпечити квадратними метрами, багато хто вирішує жити пліч-о-пліч з окупантами, але у своєму житлі, якщо воно вціліло під час бомбардування.
Кілька місяців тому Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт, який регулює надання компенсацій громадянам України, житло яких лишилося на тимчасово окупованих територіях.
Законопроєктом пропонується полегшити процедуру отримання компенсації за майно.
Власник зможе подати заяву про відшкодування за прописаною процедурою, але без вимоги надати фото- і відеодокази майна до або після знищення чи пошкодження.
При цьому фізичний огляд об'єктів нерухомого майна не проводиться.
Власник такого майна має право на відмову від права власності на таке майно на користь держави, натомість отримує житло на підконтрольній Україні території.
З осені 2022 року росія почала будувати в окупованому Маріуполі багатоповерхівки, які мали стати соціальним житлом для місцевих. Проте на сьогодні майже всі нові об'єкти продаються, й безкоштовно в них нікого з безхатніх маріупольців не заселяють.
Фото з відкритих джерел
У пояснювальній записці до законопроєкту йдеться, що після початку повномасштабної війни 4,9 мільйона українців були вимушені переміститися до нових громад, тож лишилися без житла. Тому Уряд розробив законопроєкт, згідно з яким якщо ВПО відмовляються від житла на ТОТ — отримують квадратні метри на вільній території України. Проте якщо законопроєкт ухвалять — потрібні мільярди доларів, аби втілити прописане у документі в життя.
Громадська організація «Схід СОС», яка допомагає ВПО, підрахувала: щоб забезпечити усіх переселенців житлом — треба спрямувати річні бюджети України за (орієнтовно) 50 років. Що звучить абсолютно фантастично навіть з урахуванням того, що економіка України раптово «стане на ноги», а західні партнери передадуть усі арештовані кошти, розповідає у коментарі журналістам «Вчасно» Роман Власенко, голова Сєвєродонецької РДА.
«Закон, ухвалений у першому читанні, я вважаю нереальним у виконанні, бо немає стільки грошей, аби всім з окупованих територій надати майно. Головна проблема — гроші. За моєю інформацією, на сьогодні у Сєвєродонецькому районі близько 46 тисяч поданих заяв на компенсацію за знищене майно. Враховуючи середній цінник на житло — мова йде про 100 мільярдів гривень. Це лише Сєвєродонецький район», — розповідає голова окупованої райдержадміністрації.
Водночас співавтор законопроєкту та мешканець Бахмуту Аркадій Петросян, голова Асоціації молодих ВПО, зауважує: ідея з компенсацією коштів ВПО в обмін на відмову від житла на ТОТ — єдиний варіант, який на сьогодні доступний Україні.
«Цей законопроєкт — єдиний механізм, оскільки кейс „Мелітопольського супутника“ (який знімкував пошкоджене житло, на базі чого ухвалювалося рішення компенсувати людям кошти за знищене майно — ред.) не спрацює з частиною окупованих міст. Наприклад, Маріуполь і кілька інших міст росіяни забудовують. А ще є кейси, коли будинки з супутника здаються цілими, а всередині їхній стан — під знесення. Тому киянам, які живуть в області, на 8 мільярдів уже компенсували житло. Просто тому, що його можна обстежити й визначити. що об'єкт треба лише зносити. У мене навіть є знайомі. які в Ірпені отримали компенсації за чотири квартири, а не одну. І за таким коментарем виходить, що ВПО з досі окупованих територій просто не потрібні Україні», — зауважує переселенець.
Вигляд із супутника: зруйновані будинкив Ірпені
Фото: LB
Зауважимо, що за даними Світового банку, на повоєнне відновлення України буде потрібно щонайменше 411 мільярдів доларів.
Станом на сьогодні Україна лише теоретично могла б втілити законопроєкт, а в перспективі - закон — у реальність. Проте для цього потрібно, аби західні партнери передали Україні заморожені російські активи, тобто понад 300 мільярдів євро. Ці кошти могли б бути спрямовані на компенсації людям, які втратили житло. Проте поки цього не сталося — законопроєкт лишається більше популістичним, аніж таким, який має зв’язок з реальністю.
«Я подавав пропозицію, на яку не звернули увагу: йти шляхом знищених населених пунктів. Тобто навіщо чекати, поки місцева влада обстежить Бахмут чи то Мар'їнку, які повністю знищені, й всі про це знають? Можна казати, що люди, які прописані у стертих з лиця землі населених містах, вже можуть отримувати компенсацію. Але, я так розумію, Міністерство реінтеграції цей варіант не вважає за такий, який можна реалізувати, й хоче спершу заходити на деокуповані території й обстежувати їх, а вже потім видавати сертифікати на житло», — зауважує Роман Власенко.
Голова окупованого району додає, що рішенням можуть стати місця компактного проживання, де переселенці зможуть пожити певний період, а надалі - потенційно викупити ті квадратні метри, на яких оселилися тимчасово, хоча це й небажаний варіант.
Тимчасове житло для переселенців, які пропонує держава.
Фото: «Зміст»
Соціальне житло знадобиться також не лише відносно молодим переселенцям, а й людям старшого віку. Зокрема, пенсіонерам, які не мають рідних, хто б за ними доглядав. Тож ще одним викликом для держави має бути зміна (часткова чи повноцінна) центрів догляду за маломобільними громадянами.
«Навіть якщо фінансові ресурси з’являться — ніхто не будуватиме 5 мільйонів квартир для ВПО. Ми — не Китай. Тож для мене особисто важливий чинник, що луганчани мають лишатися луганчанами, якщо ми хочемо повернення кордонів 1991 року. Якщо вони не повертатимуться в Луганську область, і основою місцевого населення залишаться люди, які були понад 10 років в окупації - це буде для країни вкрай погана ситуація.
Я не агітую цією відповіддю нічого не робити, але, можливо, варіантом справді стане соціальне житло для ВПО, де переселенці зможуть жити за фіксовану оренду. Але це житло має бути тимчасове, а не у їх власності", — зауважує посадовець.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!