На Донеччині розпочали роботу над створенням електронного календаря «Донеччина українська», до якого увійдуть історичні події та постаті регіону. Ініціатори проєкту переконані: в умовах війни збереження історичної пам’яті є не менш важливим, ніж захист території, адже знання власної культури руйнує нав’язані росією міфи про неукраїнську Донеччину.
На Донеччині створюють унікальний календар історії регіону/ (Пам'ятник козаку-солевару в Бахмуті на "Алеї троянд"/ Фото: Володимир Березін)
На Донеччині створюють електронний календар «Донеччина українська», який має об'єднати найважливіші історичні події, постаті, пам’ятні місця та факти з української історії кожної громади області.
Ініціативу реалізують краєзнавці спільно з громадами за підтримки Донецької обласної військової адміністрації.
Про те, чому цей проєкт особливо важливий в умовах війни, та як він допоможе зберегти історичну пам’ять регіону, журналістам «Вчасно» розповів краєзнавець, журналіст і громадський діяч Володимир Березін.
За його словами, повномасштабна війна довела, наскільки важливо зберігати історичну пам’ять. Він переконаний, що багато мешканців Донеччини знають про історію інших регіонів України більше, ніж про власний край, хоча Донеччина має не менш багату українську культурну та історичну спадщину.
Краєзнавець зазначає, що ще до 2014 року працював над програмою «Донеччина українська», популяризував історію регіону, проводив екскурсії та досліджував історичні місця Бахмута, Костянтинівки, Краматорська, Маріуполя та інших міст.
«Кожна громада має власну українську історію, своїх видатних діячів, місця, де відбувалися важливі події. Але про це часто не знають ні діти, ні вчителі, ні навіть працівники культури. Через це формується хибне уявлення, ніби Донеччина не має власної української історії. Люди виїхали, діти й молодь роз'їхалися по всій Україні. І що вони зможуть розповісти про українську Донеччину?» — каже Володимир Березін.
Саме тому, за його словами, і виникла ідея створення електронного календаря. Він має стати не просто переліком пам’ятних дат, а практичним інструментом для громад, шкіл, бібліотек, музеїв і журналістів. Ресурс буде доступний усім охочим та розміщений на сайтах громад.
Березін наголошує, що Донеччина має десятки, а подекуди й сотні маловідомих сторінок української історії. Як приклад він наводить Бахмутський край, пов’язаний із життям Григорія Сковороди, Володимира Сосюри та Василя Стуса.
«Для мене це три символічні „С“ Бахмутського краю — Сковорода, Сосюра і Стус. Мало хто знає, що вони причетні до історії Донеччини», — говорить краєзнавець.
Григорій Сковорода, Василь Стус, Володимир Сосюра/ Фото з відкритих джерел
Окремий розділ календаря буде присвячений людям, які боролися за незалежність України. Йдеться не лише про уродженців Донеччини, а й про військових та громадських діячів, життя чи загибель яких пов’язані з регіоном. Серед таких постатей Березін називає Героя України Дмитра «Да Вінчі» Коцюбайла, який загинув на території Бахмутської громади, та Олександра Мацієвського, якого російські військові розстріляли поблизу Бахмута після слів «Слава Україні».
Також краєзнавець згадує Данила Шумука — українського дисидента, воїна УПА, правозахисника та одного із засновників Української Гельсінської групи. Загалом він провів у польських, німецьких і радянських таборах понад 42 роки, а останні роки життя мешкав у Покровську.
«Про Данила Шумука знають історики, але дуже мало людей знає, що останні роки життя він прожив саме на Донеччині», — зазначає Березін.
Дмитро Коцюбайло, Олександр Мацієвський/ Фото з відкритих джерел
Данило Шумук/ Фото з відкритих джерел
Він наводить і менш відомі історичні факти. Зокрема, мало хто знає що в Костянтинівці за радянських часів виготовляли рубінові зірки для кремлівських веж, але окрім цього місто відоме своїм потужнім українським рухом під час німецької окупації у 1941−1943 роках.
«Уявіть: тут видавалася газета „Відбудова“, працювали український театр і хор. А бургомістр, якого поставили наші УНРівці, своїм першим указом визначив українську мову мовою міста, жовто-блакитний прапор — прапором міста, а тризуб — його гербом. Знайдіть ще таке місто в країні з такою історією», — говорить Володимир Березін.
Ще одним важливим історичним символом краєзнавець називає «Кам'яні Могили» поблизу Приазов’я.
«Саме там виявили найдавніше в Україні зображення тризуба, якому близько шести тисяч років до нашої ери. Науковці підтвердили, що його створила людина. Ніхто не знає, яке саме значення тоді мав цей символ, але наскільки це символічно для сучасної України», — розповідає Володимир Березін.
Не менш цікаві, за його словами, й культурні сторінки історії Донеччини. Зокрема, письменниця Людмила Березіна, відома під літературним псевдонімом Дніпрова Чайка, певний час жила в Бахмуті та є авторкою відомої казки «Коза-Дереза».
Заповідник «Кам'яні Могили"/ Фото з відкритих джерел
Робоча група вже розпочала активний збір матеріалів, а громади області отримали листи із закликом долучитися до формування календаря. До роботи планують залучити істориків, краєзнавців, музеї, бібліотеки, освітян, архівістів і всіх, хто володіє інформацією про визначні події та постаті своїх населених пунктів.
Особливу увагу приділятимуть спогадам очевидців, адже багато носіїв унікальних знань — люди похилого віку, і ці свідчення можуть бути безповоротно втрачені.
«Нам потрібно поспішати збирати ці історії. Поки живі люди, які пам’ятають минуле своїх міст і сіл, ми повинні записати їхні спогади. Це наша відповідальність перед наступними поколіннями», — наголошує Володимир Березін.
На його переконання, проєкт має не лише систематизувати історичні матеріали, а й сформувати єдиний інформаційний простір про українську Донеччину.
«Росія десятиліттями нав’язувала міф про те, що Донеччина — не українська. Ми маємо показати реальну історію нашого краю. Якщо кожна громада збере й збереже свої факти, ми отримаємо цілісну історію української Донеччини, яку вже ніхто не зможе переписати», — підсумував краєзнавець.
Він також закликав журналістів, освітян, працівників культури, краєзнавців і всіх небайдужих жителів долучатися до збору матеріалів. За його словами, лише спільними зусиллями можна зберегти історичну пам’ять Донеччини та передати її наступним поколінням.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!