Минулого тижня росія продовжила масовані атаки на українські міста, завдаючи ударів по житлових кварталах і цивільній інфраструктурі. Водночас на Донеччині загострилася ситуація на кількох ключових напрямках фронту. Попри постійні обстріли триває евакуація цивільних із найнебезпечніших громад, документуються нові воєнні злочини Росії, а українські військові продовжують зривати плани ворога та завдавати йому значних втрат.
У колажі "Вчасно" використані фото Гліба Гораніча, поліції Донеччини та з відкритих джерел
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал — так зручніше оперативно отримувати важливу і цікаву інформацію.
Тиждень в Україні минув на тлі інтенсивних боїв на фронті, посилення російської повітряної кампанії та нового дипломатичного руху навколо можливих переговорів. Одним із головних напрямків російського тиску залишається Донеччина: бойові дії тривають на Покровському, Добропільському, Лиманському та Костянтинівському напрямках. Російські війська продовжують наступальні дії та намагаються розширювати зони контролю, тоді як українські сили стримують атаки та завдають ударів по військовій і критичній інфраструктурі рф. За даними Reuters, путін розраховує встановити повний контроль над Донецькою областю до кінця 2026 року.
Одночасно росія різко посилила повітряний тиск на Київ та інші регіони України. На початку тижня столиця пережила кілька днів поспіль масованих атак дронами, що призводили до поранень, руйнувань цивільної інфраструктури та перебоїв у роботі міського транспорту. У нічних атаках також постраждали Київщина, Одеська, Дніпропетровська та інші області. Російські удари по енергетичних об'єктах залишили без електрики сотні тисяч споживачів.
Україна, зі свого боку, продовжувала далекобійні удари по території росії та окупованих територіях, намагаючись уражати військові, логістичні та промислові об'єкти. Київ також посилював політику використання далекобійних безпілотників: Зеленський заявляв про намір нарощувати можливості таких ударів.
У політичній площині головною подією тижня стало пожвавлення переговорного процесу за участю США. Президент США Дональд Трамп направив своїх представників Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера спочатку до москви, де 5 вересня вони понад три години розмовляли з путіним, а вже 6 вересня прибули до Києва для переговорів із Володимиром Зеленським та українською стороною. Прориву після переговорів у москві не було, однак сторони продовжили обговорення можливих шляхів завершення війни. До Києва для консультацій також прибули представники європейських партнерів.
Битва за Донбас триває вже 13 років, а росія досі не змогла встановити контроль над усім регіоном. Під українським контролем залишаються Краматорськ, Слов’янськ, Дружківка, Добропілля та Лиман, тоді як окупаційні війська продовжують намагатися просуватися вперед. Французький OSINT-аналітик Clément Molin проаналізував ситуацію на Донбасі та пояснив, чому навіть повне захоплення регіону не обов’язково означатиме завершення війни.
На Костянтинівському напрямку росіяни накопичують значну кількість особового складу та не припиняють штурмів, а на Добропільському й Дружківському напрямках ситуація залишається динамічною через постійні спроби ворога просуватися та закріплюватися.
На Покровському напрямку росіяни відтягують операторів дронів через удари ЗСУ, біля Іжевки під Костянтинівкою закріплюються малими групами, а Миколаївку на Слов’янському напрямку намагаються штурмувати з трьох боків.
Російські війська продовжують наступ на Краматорському напрямку та просуваються зі сходу, намагаючись обійти Костянтинівку й Дружківку. Ворог вже здійснив низку проникнень у напрямку Краматорська та створює передумови для виходу на ближні підступи до міста.
Дружківка перетворюється на одну з ключових ділянок боїв за «фортецю Донбасу». Російські війська посилюють застосування FPV та інших безпілотників, намагаються проникати в місто малими штурмовими групами й ускладнюють логістику та евакуацію. У самому місті, яке до війни налічувало 54 тисячі жителів, досі залишаються близько 3300 людей.
Війська рф поступово наближаються до Дружківки — нині вони перебувають приблизно за 15 км від міста. Попри постійні атаки дронів і масштабні руйнування, у місті досі залишаються цивільні.
Росіяни кожного дня щільно атакують Краматорськ. Внаслідок ударів руйнуються будинки, палають багатоповерхівки й автомобілі, а місто дедалі сильніше потерпає від нових обстрілів та пожеж.
У захоплених містах Донеччини, які росія знищила, діти пішли у школу під російський гімн. Окупанти заявляють, що навчання буде очним — попри відсутність опалення, комунікацій, світла та водопостачання.
Очільник Кремля володимир путін заявив про нібито «взяття під контроль» Святогірська, однак реальна ситуація у місті свідчить про протилежне: там майорять українські прапори, працюють магазини, є зв’язок, а головне — немає російських військових.
Найбільше жителів Донеччини нині проживає у Краматорській та Слов’янській громадах, а у п’яти населених пунктах, де триває примусова евакуація родин із дітьми, досі залишаються 350 неповнолітніх.
Російські FPV-дрони полюють на цивільних у прифронтових містах Донеччини, атакуючи людей на вулицях і під час евакуації. Через щільну присутність безпілотників навіть виїзд автомобілем стає смертельно небезпечним — мешканців доводиться евакуювати наземними роботизованими комплексами.
Перший місяць осені принесе українцям низку важливих змін — від підвищення стипендій і зарплат до нових правил бронювання та оформлення відстрочок. Крім того, держава оновить умови грантової програми для бізнесу, а в обіг надійде нова банкнота номіналом 2 000 гривень.
У Кременчуці навчальний рік розпочався з Уроку пам’яті про Олександра Цахніва, журналіста та захисника з Донеччини
Подружжя переселенців з Селидового Донецької області розповіло школярам Кременчука про загиблого сина, воїна, журналіста-розслідувача Олександра Цахніва. До повномашстабного вторгнення він працював у редакції «Вчасно» та сприяв просуванню демократичних реформ у прифронтовому регіоні.
Росія роками незаконно утримує українських цивільних, викрадених на окупованих територіях. Станом на кінець серпня в полоні залишаються щонайменше 2614 людей, 112 цивільних померли після викрадення або в місцях утримання. МІПЛ до Міжнародного дня жертв насильницьких зникнень запустила глобальну кампанію «Амбасадори Свободи», щоб привернути увагу до їхніх історій.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!