У попередні дні через регулярні атаки місця трагедії дронами та авіацією так і не вдалося дістати з-під уламків багатоповерхівки усіх загиблих.
На Донеччині через погодні умови довелося призупинити пошукові роботи загиблої родини — жінки та її чотирирічного сина. Розбір завалів житлового будинку, який росіяни атакували вранці 23 вересня, триває п’ятий день.
У попередні дні рятувальники, правоохоронці та місцеві мешканці прибирали уламки до темряви. Однак сьогодні очевидці повідомляють, що через дощ техніка не може працювати — вона грузне у мокрому грунті. Працювати руками практично неможливо: на місці трагедії лишилися уламки вагою від кількох центнерів до кількох тонн.
«Під завалами досі є мама і дитина. Тіла не можуть дістати, бо точно невідомо, в якому квадраті вони перебувають. У попередні дні хлопці, які працювали технікою, думали, що в іншому місці. Але там їх не знайшли. Вчора навіть кінологів викликали, щоб останки шукали собаки. Але зараз ніякі роботи не відбуваються», — зауважує мешканка Олександрівки Наталія Решетняк.
Врятовані з-під уламків речі цивільних мешканців
Після вибуху у квартирах і сусідніх будинках майже не лишилося вцілілих речей. Зараз постраждалі перебувають під опікою волонтерів, частина людей уже евакуйована у тимчасові шелтери у двох сусідніх регіонах. Однак лишаються мешканці, які вирішили продовжувати жити в Олександрівці, тож на сьогодні очікують, коли матимуть доступ до житла — чи свого, чи того, яке їм нададуть знайомі, які вже виїхали з міста. Для декого це буде вже третій «внутрішній» переїзд, зокрема — і для місцевого мешканця Анатолія. Їхати з Донеччини він не хоче: каже, нікуди і немає за що.
«Квартира моя була тут — розбомбили. Переїхав у будинок тещі, жили рік там. Дрон. Знову переїхали в квартиру, але яке життя в ній, якщо води немає, зі світлом проблеми? Думав, що на цю зиму доведемо до житлового стану квартиру доньки, вона в цьому будинку. Почали ремонт, трохи купили всього — і на тобі, знову ракета. Виродки. Тепер поживу у квартирі знайомих, чекаю поки що на ключі. Не знаю, скільки ще це місто витримає, що з нього залишиться», — каже чоловік.
Про евакуацію в іншу область Анатолій не хоче навіть слухати — переконаний, що деінде буде гірше, аніж у рідній Олександрівці.
«У мене зайвого мішка грошей немає. Мене пустять жити за тисячу кудись? Покажіть, хто і де. Покажіть! Чи сидіти у якомусь глухому селі, тягнути руку за пачку гречки і якісь консерви з гуманітарки? То вже краще вдома сидіти. Хоч їжу не треба випрошувати», — впевнений олександрівець.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!