Минулого тижня ситуація в Україні та навколо неї залишалася напруженою, з активними бойовими діями на фронті та дипломатичними зусиллями щодо досягнення перемир’я. Міжнародна спільнота продовжує тиснути на росію з метою припинення агресії та відновлення миру в регіоні.
У колажі використані фото Нацполіції Донеччини, Коордштабу та з відкритих джерел
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал — так зручніше оперативно отримувати важливу і цікаву інформацію.
Попри оголошене росією триденне «перемир'я» з нагоди 80-ї річниці перемоги у Другій світовій війні, яке мало тривати з 00:00 8 травня до 00:00 11 травня 2025 року, бойові дії на території України не припинилися.
Російські війська продовжували обстріли та авіаудари. Українська сторона від початку скептично поставилася до односторонньої ініціативи кремля, вказуючи на відсутність реальних домовленостей та використання «перемир'я» як інструменту пропаганди.
Президент Володимир Зеленський запропонував альтернативу — 30-денне всеосяжне припинення вогню, однак росія не підтримала цю ініціативу, посилаючись на необхідність «врахування певних умов».
Експерти зазначають, що такі «перемир'я» з боку росії часто є інформаційними маніпуляціями, спрямованими на міжнародну аудиторію, та не супроводжуються реальним припиненням бойових дій.
Станом на 11 травня 2025 року війна в Україні перебуває на критичному етапі, з потенційними дипломатичними зрушеннями, попри триваючі бойові дії.
Президент росії володимир путін запропонував провести прямі мирні переговори з Україною в Стамбулі 15 травня без попередніх умов.
Це перша серйозна мирна ініціатива з початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року.
Президент України Володимир Зеленський привітав пропозицію, але наголосив, що передумовою будь-яких переговорів має стати «повне, стале й надійне» припинення вогню. Тим не менш, у день оголошення пропозиції росіяни здійснили дронову атаку на Київ, що викликало сумніви щодо щирості намірів кремля.
Лідери Великої Британії, Франції, Німеччини та Польщі підтримали Зеленського й закликали до безумовного 30-денного припинення вогню з 12 травня. Вони попередили про нові санкції та збільшення військової допомоги Україні, якщо росія відмовиться. Україна погодилася на припинення вогню, тоді як москва вимагає зупинення постачання зброї із Заходу.
На фронті бої тривають, попри одностороннє припинення вогню з боку рф з 8 по 10 травня, українські військові заявляють, що атаки не припинялися.
Також російські війська почали масово використовувати мотоцикли замість бронетехніки, намагаючись уникнути ударів українських дронів. Це більше свідчить про оперативну кризу, ніж про інновації, адже росія вже втратила близько 10 тисяч одиниць бронетехніки.
Наступні дні стануть вирішальними — чи з’явиться шанс на мир, чи війна продовжиться з новою силою.
6 травня, у День української піхоти, відбувся черговий обмін полоненими між Україною та росією, під час якого обидві сторони звільнили по 205 осіб. Додому повернулися три українських офіцери та 202 солдати й сержанти.
Нагадаємо, що попередній обмін відбувся у Страсну суботу, 19 квітня, перед Великоднем. Тоді 246 військових повернулися в Україну, ще 31 людину вдалося визволити поза обміном. Крім цього обмін полоненими був проведений у березні, лютому та січні.
Попри обіцяний президентом рф путіним «мир», жодного дня — ані 7, ані 8 чи 9 травня, російські війська не дотрималися режиму тиші. Щобільше — від ракет, снарядів та заряджених вибухівкою дронів страждали віддалені населені пункти.
Зокрема, Костянтинівка, де 9 травня з-під завалів вдалося дістати тіло жінки, яка загинула внаслідок ракетного удару окупантів по одній з багатоквартирних будинків міста. На загиблу звалилися десятки тонн будівельного сміття, які раніше були під'їздом, у якому вона мала квартиру. Аналогічна ситуація і на Покровському напрямку, де ворожий дрон вбив 71-річного велосипедиста.
На Покровському напрямку ситуація усі дні лишалася стабільно неспокійною. Зокрема, між атаками подекуди інколи не було перерв — росіяни йшли в штурми відразу з кількох напрямків. Тож про жодне припинення вогню якоїсь зі сторін не були й мови.
Основні сили рф зосереджуються на двох ділянках фронту — Покровському та Лиманському напрямках на Донеччині, що свідчить про підготовку до можливої літньої наступальної кампанії.
Ворог цілеспрямовано гатить по житлових кварталах й у Покровську. Допоки це ще можливо, сюдди неодноразово приїздить волонтер Денис Христов. Він разом з поліцейським екіпажем «Білі янголи» евакуює людей, навіть коли це дуже небезпечно. Нещодавно Христов показав чергові свіжі фото руїн міста, з яких і рятують людей. На світлинах — розбиті домівки, частини яких розкидані вулицями. Навкруги вирви, а у розбитих дворах з’являється дедалі більше могил.
Прифронтова Костянтинівка також перебуває під прицілом російських окупантів. Зокрема місто активно атакують дрони, від яких ховаються місцеві люди.
Міський голова Покровська 49-річний Руслан Требушкін вже як два роки продовжує декларувати заробітну плату на займаній посаді попри те, що офіційно всі повноваження передано Покровській міській військовій адміністрації.
Зазначимо, що на факт перебування Руслана Требушкіна за кордоном звернули увагу після його допису Instagram. Посадовець сам розповів, що перебуває у Брюсселі, звертаючись до українських біженців у Європі. Мер прифронтового міста повідомив про існування центру реєстрації біженців з України у Брюсселі, де їм, мовляв, надається допомога. Увесь ролик український посадовець записував російською мовою.
Але найбільше у коментаторів цього відеоролика викликало обурення звернення Требушкіна до українців, зокрема, мешканців Покровська, в якому він заявив про втому українців від війни та щоденного життя під обстрілами.
Попри затягування слідства, зміну підсудності, спроби захисту «поховати» справу та небажання формального потерпілого брати участь у процесі, суд вирішив: обвинувачення — законне, і справа Олени Олехнович має бути розглянута. Сама ж чиновниця продовжує працювати у Покровській міськраді та отримує високі доходи.
Журналісти «Вчасно» проаналізували, як розвивається кримінальна справа чиновниці сьогодні.
Під керівництвом росіян псевдореферендумом займалися місцеві сепаратисти, серед яких були деякі чиновники, співробітники міських рад, правоохоронці, вчителі та решта, кого зазвичай залучають до виборів. І далеко не всі покарані за свої зрадницькі дії, а дехто ще кілька років після цього будував кар'єру в Україні.
8 травня в Україні та світі відзначили День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
Цей день відзначили й у містах Донеччини. Зокрема, представники Краматорської міської військової адміністрації, Краматорської міської ради та воїни 81-ї окремої аеромобільної Слобожанської бригади поклали квіти до памʼятника Героям, які боролися проти нацистської гітлерівської Німеччини.
Окремо до вшанування подвигу українців, які віддали своє життя за перемогу над нацизмом і звільнення Європи від тоталітарного режиму долучилися й представники Слов’янської міської військової адміністрації.
За переписом 1939 року на території Донецької області мешкало 3,1 млн осіб. На 1 грудня 1943 року населення скоротилося приблизно на 1,5 млн осіб і становило близько 1,577 млн осіб.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!