Авдіївка на Донеччині стала однією із фортець, яка до останнього оборонялася від російських загарбників. Місто зазнало дві окупації та одне звільнення. Вдруге Авдіївку росіяни захопили цього року й лише після того, як стерли її з обличчя землі та поклали там майже 50-тисячне військо.
Ілюстративне фото з відкритих джерел
Вперше Авдіївка пережила тримісячну окупацію ще у 2014 році. У квітні туди зайшли проросійські бойовики, а через три місяці, 30 липня населений пункт було звільнено Збройними силами України.
«Активні бойові дії почалися перед референдумом на Донеччині, який відбувся у травні 2014-го. У кінці квітня Авдіївка була повністю захоплена й контролювалася сепаратистами, — про це розповідає у коментарі „Вчасно“ начальник Авдіївської міської військової адміністрації Віталій Барабаш. - Це місто їм було важливе, бо Авдіївка стоїть близько до Донецька, Ясинуватої, також додається контроль Горлівської та Костянтинівської трас. Тобто розташування Авдіївки сприяло контролю над логістикою. Тому вона їм була потрібна».
Однак не довго сепаратисти змогли утримувати українське місто. Операція з визволення Авдіївки розпочалася 28 липня того ж року. Підрозділи 93-ї окремої механізованої бригади пішли в контрнаступ на Авдіївському напрямку. Українські військові обійшли позиції бойовиків та атакували ворога з об'їзної дороги.
«Українські війська зайшли з боку траси через ліси й почали видавлювали їх. Того ж дня майже 30% міста вже контролювалося 93-ю бригадою, — розповідає Барабаш. — 29-го липня підключився „Правий сектор“ й на 80% контролювали місто. Все це супроводжувалося шквальними обстрілами з боку сепаратистів. Однак це не зупинило захисників і 30-го вже тривала зачистка й до кінця дня Авдіївку повністю звільнили. А будівля адміністрації ще 29-го вже перебувала під прапором України».
Звільняти Авдіївку у 2014-му допомагали й місцеві люди, але не всі. Дехто з них не хотів бачити тут українських захисників.
«Місцеві по-різному реагували на деокупацію міста. Більшість була рада, але були й ті, які казали: „Для чого ви прийшли?“, — додає Барабаш. — Але були й ті хто допомагав нашим хлопцям. Вони розказували де базуються бойовики. Зараз ці люди воюють у нашій 109-й бригаді ТрО».
Відомо, що після визволення Авдіївки було викрито не один воєнний злочин окупантів. Зокрема, українські військові виявили катівню з жертвами терористів.
Після визволення у 2014-му Авдіївка стала одним з головних військових форпостів України на Донеччині. Упродовж 2015−2022-го бойовики так званої «днр» спільно з російськими військами кілька разів марно намагалися захопити місто й регулярно завдавали ударів по місту, вбиваючи місцеве населення.
Після повномасштабного російського вторгнення Авдіївка стала однією з важливих цілей окупаційної армії у регіоні. Ворог не зміг взяти вціліле місто, тому росіяни просто розбили Авдіївку на шматки. За чотири місяці активної фази Авдіївської оборонної операції ворог поклав близько 50 тис. своїх військових.
Нині Авдіївка — це суцільні руїни, в яких лишилися жити близько тисячі місцевих в окупаційному режимі. Про відновлення міста з боку окупантів мова не йде, там з кожним днем стає все дедалі гірше.
Нині Збройні Сили попри навалу окупантів б’ються за кожний метр української землі й друга деокупація Авдіївки — це лише питання часу.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!