Вести бойові дії взимку росіянам доведеться без значного підкріплення — військовий оглядач про чисельність ворога на фронті та подальші дії

Протягом найближчих тижнів будуть розроблятися плани та задуми подальших дій на фронті з обох сторін на зимову кампанію 2024−2025-го років. Одне із головних і подальших дій — це резерви. Чи вистачить їх ворогу і, чи є змога їх поповнювати, про це у своєму звіті аналізує військовий оглядач Костянтин Машовець.

«Одне з вирішальних значень буде мати чисельність та рівень боєздатності ворога. Станом на ранок 16 листопада загальна чисельність росіян складала — 567,2 тисячі військовослужбовців, — пише Машовець. — Це з урахуванням ряду останніх стратегічних та оперативних перегрупувань військ (сил) противника, як на окремих операційних напрямках, так й в межах всього стратегічного угрупування його військ, або всієї його армії».

Таким чином за словами оглядача стає зрозуміло, що озвучена генералом Сирським пару місяців тому запланована (бажана) чисельність угрупування російських військ у 690 тисяч о/с, принаймні до кінця поточного року, не буде досягнута. Навіть, якщо путін прямо завтра оголосить мобілізацію.

«Що це означає, стосовно характеру зимової кампанії 2024\2025-го років? А це означає, що продовжувати бойові дії на теренах України російському командуванню та військово-політичному керівництву у кремлі, протягом вказаного періоду, доведеться, в основному, майже тим же самим складом сил й засобів, який в нього вже розгорнутий майже на всіх операційних напрямках, — пише Машовець. — Звісно, зміни у загальній структурі стратегічного угрупування противника цілком можливі, але навряд чи вони будуть мати стратегічний обсяг та характер. Ба, навіть, більше оперативний — також під великим питанням».

За словами Машовця на просторах інтернету неодноразово з’являлася думка ряду експертів про те, що головним елементом стратегії кремля у цій війні є намагання довести чисельність угрупування своїх військ в Україні до мільйонної позначки. Це треба аби шляхом мобілізаційного «перевантаження» спробувати задавити оборону ЗСУ масою.

«У цій стрункій версії усе виглядає нібито цілком логічно та послідовно, за одним невеликим виключенням — між бажанням та реальними спроможностями пролягає значна відстань, іноді це — натуральна прірва, — коментує Машовець. — Так звана „часткова мобілізація“, яка стартувала восени 2022-го року й з того часу триває й досі, дала російському командуванню у своїй першій „хвилі“ приблизно 150−180 тисяч „голів“, ще 100−120 вони добрали у другій. Навіть, враховуючи втрати протягом 2023-го, а також приток різного роду добровольців, найманців та контрактників, зуміли вийти на 2024-й рік на показник у півмільйона до моменту, коли запланували початок свого Стратегічного наступу (кінець червня — початок липня нинішнього року)».

Однак за словами Машовця з того часу чисельність російського стратегічного угрупування, яким воно, власне, й веде цю війну, коливалася достатньо показово. Свого піка вона досягнула літом перед «походом на Вовчанськ» — до 578−580 тисяч. Потім цифра зменшувалася й згодом впала до 542−545 тисяч.

«На кінець осені - початок зими, шляхом закінчення „відкладеного“ формування та розгортання ряду резервних дивізій, які вже почали „перекатами“ прибувати на фронт, їм вдалося довести цей показник до позначки — 567 тисяч, — додає Машовець. — Це не коливання у межах „плюс-мінус 200−300 тисяч“, як би мало відбуватись, якщо кремль дійсно був би спроможний в реальності нарощувати чисельність свого воюючого стратегічного угрупування до мільйона».

Однак, за словами оглядача, це також не означає, що ворог не хоче цього, це лише означає, що він не може дозволити собі мобілізацію через багато різних чинників — починаючи з соціально-економічних, закінчуючи внутрішньо- та зовнішньополітичними.

Машовець підсумував, що противник нині очевидно буде вимушений або продовжити свої активні операції саме у смугах УВ «Центр» та УВ «Север», або, у разі переносу зусиль на інші операційні напрямки, проводити стратегічне перегрупування не маючи можливості докорінного та одночасного нарощування чисельності всього свого стратегічного угрупування військ.

«Є ще третій варіант — його наступ може завершитись невдачею, із розгромним для нього рахунком, тоді взагалі, на більшості операційних напрямків доведеться переходити до оборони. Але, на цей час, цей варіант, як на мене, видається, поки що малоймовірним хоча й не неможливим взагалі. Все це, разом узяте, спрощує стратегічне планування для ЗСУ, але, наскільки саме стане зрозумілим вже перед самим Новим роком», — додав Машовець.