Минулий тиждень був позначений інтенсивними ударами по українських містах — особливо по Києву, та дипломатичним раундом із обміну полоненими. На міжнародному рівні - геополітичне напруження через війну. На фронті останній тиждень відзначився значним посиленням бойових дій одразу на кількох напрямках.
Від Києва до Покровська: масовані обстріли, загострення фронту та черговий обмін: важливе за тиждень/колаж "Вчасно"
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал — так зручніше оперативно отримувати важливу і цікаву інформацію.
У ніч з 19 на 20 червня російські сили здійснили один із наймасштабніших ракетно-дронових ударів по Києву. У Солом’янському районі ракета влучила у дев’ятиповерховий будинок, внаслідок чого загинуло 28 осіб, понад 140 — поранені. Удар припав на ранкові години, коли більшість мешканців ще спали. Була здійснеа комбінаціяяя «шахедів» і балістичних ракет.
Подібні атаки відбувалися щодня протягом п’яти ночей поспіль, що стало рекордною хвилею. Усього по Україні за тиждень було випущено понад 400 дронів та кілька десятків ракет.
рф інтенсивно застосовує «шахеди» й новітні дрони, що імітують сигнали ППО або переносять невеликі бомби. За минулий тиждень:
ЗСУ збили понад 70% безпілотників, однак кілька влучень у промислову інфраструктуру мали серйозні наслідки;
Київ, Харків, Одеса, Миколаїв — під постійною загрозою.
Водночас тривала дипломатична робота: Україна провела обміни з рф та закликала союзників надати стабільнішу підтримку у вигляді фіксованого відсотку від ВВП.
21 червня між Україною та росією відбувся черговий обмін. Українська сторона повернула тіла загиблих бійців, більшість з яких загинули ще у 2022−2023 роках. Також було обміняно кілька десятків полонених. Президент Зеленський зазначив, що обміни проходять хаотично, а рф часто ігнорує запити щодо конкретних осіб. Попри це, Україна продовжує наполягати на комплексному обміні «всіх на всіх».
Дипломатичні ініціативи: 0,25 % ВВП від союзників
Президент Зеленський виступив із новою ініціативою щодо сталого фінансування української оборони. Йдеться про заклик до країн-партнерів щороку виділяти не менше 0,25 % свого ВВП на підтримку України. Такий механізм дозволив би уникнути затримок у постачанні зброї та боєприпасів, а також стабілізувати логістику. Ідея наразі підтримана Канадою і балтійськими країнами, але не зустріла однозначного схвалення у Франції та США.
Стратегічні зміни
Президент Зеленський призначив нового командувача сухопутних військ — Геннадія Шаповалова. Його основна місія — стабілізувати оборону на Харківському та Сумському напрямках, реформувати систему мобілізації.
Розпочато оновлення логістичних маршрутів — через загрозу проривів на півночі переглядаються постачання озброєння.
Україна входить у нову фазу війни — з максимальною кількістю атак на цивільні об'єкти, що потребує не лише технічної ППО, але й психологічної стійкості. Економічні й дипломатичні сигнали зі світу неоднозначні: попри постійні заяви про підтримку, дедалі більше країн вагаються з реальними кроками. рф економічно слабшає, але компенсує це хаотичними, жорсткими атаками. Очевидно, що атаки посилюватимуться, і тому основна надія — на ППО та консолідацію внутрішніх ресурсів. Також ключовим буде питання дипломатичного прориву — або з партнерами, або через тиск на рф.
Криза в G7 і тиск на санкційну політику
На саміті Великої сімки 19 червня в Канаді несподівано стався дипломатичний скандал: Дональд Трамп, що наразі бере участь як опозиційний кандидат, залишив саміт достроково після незгоди з питань підтримки України. Хоча офіційно лінія підтримки Києва зберігається, дедалі частіше звучать побоювання щодо втоми від війни.
Міністерство економіки рф вперше офіційно визнало наближення рецесії. Інфляція перевищила 11 %, а ціни на основні товари зросли майже вдвічі за півроку. Додаткове фінансування війни та санкції роз'їдають резерви. Також зростає тиск на малі підприємства та ІТ-сферу.
Між Ізраїлем та Іраном спалахнула нова хвиля протистояння після ударів по ядерних об'єктах на іранській території. Іран у відповідь здійснив серію ракетних пусків по ізраїльських військових базах. Генеральний секретар ООН виступив із заявою про «небезпечне наближення до глобального ядерного конфлікту».
ООН провела онлайн-саміти щодо змін клімату та ментального здоров’я в умовах війни. Україна була окремо згадана як країна, що страждає як від військової агресії, так і від екологічних наслідків (забруднення води, руйнація заповідників, втрата лісів). Зазначено: на відновлення екосистем знадобиться щонайменше 10 років.
Останній тиждень на фронті відзначився значним посиленням бойових дій одразу на кількох напрямках. Російська армія намагається розтягнути українську оборону, відкриваючи нові ділянки наступу — насамперед на Сумщині, Харківщині та Донеччині. Водночас зберігається активність на півдні — в районах Запоріжжя та Херсонщини. Українські сили переважно діють у режимі стратегічної оборони, зосереджуючи зусилля на утриманні важливих населених пунктів, знищенні ворожих штурмових груп та боротьбі з дронами.
Основні напрямки бойових дій:
Російські війська активізували спроби прориву на північному сході. Основна мета — створити «буферну зону» навколо прикордонних районів Курської області та відтягнути українські резерви з Харківщини. На фронті зʼявився новий напрямок — Північно-Слобожанський, через активізацію окупантів на прикордонні Сумщини.
Протягом тижня тривали важкі бої поблизу населених пунктів Андріївка та Краснопілля.
Росія активно використовує мобільні ДРГ (диверсійно-розвідувальні групи), дрони-камікадзе та артилерію.
Українські війська зуміли вибити ворога з низки позицій, однак обстріли по прикордонню не припиняються ні вдень, ні вночі.
Ціль росії — розпочати нову хвилю наступу ближче до обласного центру Суми або утримати увагу ЗСУ.
Найбільш напруженою залишається ситуація на північ від Харкова — в районах Липців, Вовчанська, Дворічної та Куп’янська.
Російські сили намагаються укріпитися біля річки Оскіл, де вже облаштовані нові понтонні переправи.
В районі Вовчанська тривають позиційні бої: українські воїни тримають оборону на заводських територіях та у приватному секторі.
Противник активно використовує бронетехніку та танки — особливо у вечірні та нічні години, коли складніше виявити переміщення.
Мета росії — знову вийти до Куп’янська і дестабілізувати логістику українських військ на сході.
У районі Оріхова та Малинівки росіяни застосовують тактику «точкових укусів» — невеликі групи заходять на бронетехніці або квадробайках, проводять розвідку боєм та швидко відходять. Це ускладнює оборону, бо вимагає постійного моніторингу і мобільності українських підрозділів.
На Херсонщині тривають артобстріли та удари по цивільній інфраструктурі, але активного наступу немає.
На лівому березі Дніпра працюють українські дрони, знищуючи техніку та склади ворога.
Східний фронт залишається одним із найгарячіших. Саме тут росія сконцентрувала значні сили, намагаючись прорвати українську оборону одразу на кількох напрямках. Бої йдуть щоденно, із залученням важкої артилерії, танкових ударів, дронів-камікадзе й авіації. Українські військові вживають активних заходів, щоб не допустити ворога до логістичних вузлів та критично важливих трас.
Це наразі найактивніший напрямок на всьому фронті. Саме тут противник зосередив найбільше бронетехніки, піхоти та артилерії.
Покровськ і навколишні села — під щоденними обстрілами, ворог намагається прорвати оборону й вийти до траси Покровськ-Курахове.
Бої точаться в районі Покровська, Новопавлівки, Костянтинівки. Щодня ворог тисне на позиції ЗСУ, аби просунутися вглиб.
Російські штурмові групи діють хвилями: піхота зачищає «сіру зону», слідом іде техніка.
На окремих ділянках ворог зумів просунутися на 500−700 метрів, але всі спроби закріпитися були відбиті.
Армія рф активно намагається просуватися до Костянтинівки на Донеччині. Нині це основна мета ворога. Місто розташоване на критично важливому перехресті доріг, що ведуть до Слов’янська, Часів Яру і Торецька.
Щоденні артилерійські обстріли по житлових кварталах і промзонах.
ЗСУ укріплюють підступи до міста, розміновують території навколо та створюють нові оборонні лінії.
Росія пробує атакувати з півдня — через Іванопілля, а також з південного сходу — через Диліївку.
Якщо ворогу вдасться створити загрозу Костянтинівці, під ризиком опиняться комунікації між Донецькою та Харківською областями.
Торецьк — зона ризику
Російська армія активніше тисне зі сторони Торецька. Окупанти атакують піхотними групами та на мотоциклах. Посилились бої за села на південь і південний схід від Торецька: Північне, Південне, Шуми. Російські війська ведуть атаки з боку Горлівки, намагаючись витиснути ЗСУ з укріплених позицій.
Покровськ цілодобово знаходиться під прицілом дронів та артилерії. В таких умовах працюють місцеві парамедики з поліції Донеччини.
Поліцейські зазначають, що через руїни, які доводиться долати під час чергової евакуації, колеса автомобіля вже буквально пошматані. Однак поліцейські не зупиняються й дотягують на них, скільки можливо, адже зупинка може коштувати життя.
У місті досі залишаються жити понад тисячу людей, які щодня ризикують власним життям. Нещодавно дев’ять життів місцевих забрав удар російського КАБу. Волонтер Денис Христов показав руїни будинку, які залишилися від прильоту.
Попри щоденні обстріли з прифронтових міст Донеччини, деякі люди не поспішають евакуйовуватися. Є навіть випадки повернення людей у місто.
Протягом 15−22 червня 2025 року схід України зазнав наймасштабнішої хвилі ударів по мирній інфраструктурі за останній місяць. Краматорськ, Слов’янськ, Святогірськ, Дружківка, Костянтинівка, Покровськ та інші міста стали мішенями для дронів-камікадзе, фугасних і касетних авіабомб. Росія цілеспрямовано б'є по житлових районах, лікарнях, школах, фермах, підприємствах — руйнуючи все, що забезпечує цивільне життя.
В ніч проти 22 червня російські війська атакували Донеччину. Внаслідок обстрілу постраждали Краматорськ і Слов’янськ.
У Слов’янську вбили 17-річного хлопця. Пошкоджено 40 обʼєктів, є поранені.
У Краматорську внаслідок авіаційного удару частково зруйновано чотириповерховий житловий будинок. З-під завалів рятувальники деблокували чоловіка, а також врятували жінку та дівчинку. Пізніше стало відомо про двох загиблих, тіла яких деблокували з-під завалів. Рятувальна операція продовжується, під завалами ще можуть бути люди.
Святогірськ постраждав 18 червня: серія ударів із ЗРК С-300 по цивільній інфраструктурі спричинила поранення щонайменше п’яти осіб. Вибухи пролунали біля школи, гуртожитків, місцевих підприємств. Частину міста знеструмлено.
Донеччина — одна з найтяжче уражених війною областей. Сотні тисяч людей втратили домівки. Та коли держава нарешті запустила програми компенсацій за зруйноване житло, виявилось: отримати допомогу насправді вдається далеко не всім. У багатьох громадах фізична відсутність доступу до пошкоджених будівель робить неможливою ключову процедуру — обстеження збитків, без якого компенсація не призначається. А там, де програми діють, процеси часто блокуються через складні бюрократичні вимоги, дефіцит фінансування, обмежені квоти та складнощі з доступним житлом.
Редакція «Вчасно» проаналізувала, що сьогодні реально працює в області, скільки було нараховано компенсацій, які існують законодавчі прогалини, та чому значна частина мешканців Донеччини досі не має реальної можливості відновити втрачене житло.
Верховна Рада прийняла в цілому як закон президентський законопроєкт № 11 469 про множинне громадянство, який важливий і для громадян України, які через війну мають тимчасовий притулок за кордоном, і для етнічних українців, що народилися не в Україні, і для тих, хто хоче отримати український паспорт. За відповідне рішення голосами «за» проголосували 243 народних депутатів.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!