Втретє головне свято країни проходить в умовах повномасштабної війни. Нині триває 913 доба боротьби українського народу за вільне від російських загарбників майбутнє.
Україна відзначає 33-й День Незалежності/ Колаж "Вчасно"
Сьогодні, 24 серпня, Україна святкує 33-річчя Незалежності. Навіть попри війну, тяжку боротьбу та страшні втрати, наша країна лишається сильною та нескореною.
Шлях до української незалежності почався відносно недавно в історичному вимірі. Цьому передували події, які стали переломним момент та виокремили Україну від радянського союзу.
Все почалося із 16 липня 1990 року, коли Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки прийняла Декларацію про державний суверенітет України.
17 березня 1991 року відбувся єдиний в історії СРСР Всесоюзний референдум про збереження радянського союзу. Одночасно з цим референдумом в Україні за наполяганням «Народного Руху України за перебудову», було проведене консультативне опитування: «Чи згодні ви, щоби Україна була у складі Союзу Суверенних Республік на підставі Декларації про державний суверенітет України». Схвально на нього відповіло понад 80% опитаних.
Через місяць після цього стався «Серпневий путч» — подія, яка відома як спроба позбавити влади Михайла Горбачова і повернути колишній радянський державний лад.
Однак вранці вже 23 серпня 1991 року у звичайному шкільному зошиті була записана чернетка «Акт про проголошення незалежності України». Написали її Леонтій Сандуляк та Левко Лук’яненко.
На історичному документі про державний суверенітет України депутати залишили написи: «Слава Україні», «Ще не вмерла і не вмре», «Від сьогодні - будьмо».
24 серпня 1991 року було скликане надзвичайне позачергове засідання Верховної Ради УРСР. Цього дня був прийнятий «Акт проголошення незалежності України». За це проголосували 346 депутатів і навіть комуністи.
Одразу після завершення позачергового засідання опозиціонери виконали гімн Українських Січових стрільців біля трибуни. Пісню підхопили навіть мітингувальники на вулицях.
В’ячеслав Чорновіл запропонував внести до зали Верховної Ради синьо-жовтий прапор.
1 грудня 1991 року було проведено Всеукраїнський референдум, на який винесли лише одне запитання — «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?». Понад 90% українців в усіх областях країни висловили схвальну думку.
За результатами голосування на Всеукраїнському референдумі за проголошення незалежності проголосувало 83,9% від загальної кількості виборців у Донецькій області.
Це менше ніж на заході та в центрі України, але занадто багато, щоб говорити про нібито традиційну «антиукраїнськість» населення українського Донбасу.
А після підтвердження Акта про проголошення незалежності України над адміністративними будівлями у Донецькій області замайоріли синьо-жовті прапори.
Нині Донеччина є серцем України, де тривають кровопролитні бої з російським окупантом за свободу. Донеччина — це там де виборюється майбутнє українського народу.
Редакція «Вчасно» зібрала топ основних досягнень Донеччини, які область здобула за роки незалежності, поки сюди не ступила нога російського окупанта.
В селі Нескучне Великоновосілківського району відкрито Меморіальний музей-садибу на честь В. І. Немировича-Данченка — драматурга, письменника та режисера. Експонати музею розміщено в садибному будинку посеред парку. Меморіальний музей-садибу віднесено до національних пам’яток України.
21 лютого легкоатлет Сергій Бубка на змаганнях у м. Донецьку встановив світовий рекорд у стрибках з жердиною в закритих приміщеннях. Його стрибок становив 6 м 15 см.
Цього ж року з 7 до 20 червня 1993 року тривав масштабний страйк шахтарів. Приводом для її початку стало багатократне (в 3−5 разів) підвищення цін без відповідної індексації заробітної плати. Але мітингувальники висунули керівництву країни не тільки економічні вимоги, а й політичні - референдум про довіру президенту. В результаті масових страйків шахтарів Верховна Рада ініціювала проведення перших в історії незалежної України дострокових виборів президента в березні 1994 року і парламенту в червні 1994 року.
Донеччанка Лілія Подкопаєва у 1996 році на XXVI Олімпійських іграх в Атланті стала дворазовою олімпійською чемпіонкою із спортивної гімнастики — вона посіла перше місце в абсолютній першості та перше місце у вільних вправах.
24 грудня прийнято Закон України «Про спеціальні економічні зони і спеціальний режим інвестиційної діяльності у Донецькій області», що створило сприятливий інвестиційний клімат у регіоні. Статус території пріоритетного розвитку надано 22 містам і 5 районам області, створено дві спеціальні економічні зони «Донецьк» та «Азов» з пільговими режимами оподаткування.
Засновано хокейний клуб «Донбас» — український професійний хокейний клуб з міста Донецька. Багаторазовий чемпіон України, володар рекорду тривалості переможної серії в чемпіонатах України — 37 матчів поспіль.
Цього ж року у Донецьку відкрили унікальний в Європі парк, музей просто неба предметів ковальського мистецтва — Парк кованих фігур. З 2005 року в парку щороку відбувався Міжнародний фестиваль ковальської майстерності. Роботи, виготовлені під час заходу, ковалі залишали в подарунок місту. Кожного року тут з’являлися нові об'єкти — альтанки, фігурки тварин чи казкових персонажів. Серед українських міст саме Донецьк увійшов першим у міжнародне «Кільце міст-ковалів».
В камері № 41-біс Соляної шахти м. Соледара, висота якої близько 27 метрів, було встановлено світовий рекорд занесений до Книги рекордів Гіннеса — тут вперше у світі відбувся підземний політ на повітряній кулі.
Перший в історії людства політ повітряної кулі під землею здійснив Олег Большаков. Аби зареєструвати унікальний рекорд українських екстремалів, приїхали навіть міжнародні арбітри, які є представниками Книги рекордів Гіннесса на території СНД.
Рішенням Донецької обласної ради створено регіональний ландшафтний парк «Краматорський» — це 1700 га унікального рослинного і тваринного світу, розташованого на чотирьох окремих ділянках: «Біленьке» «Бджолкінські скам’нілі дерева» «Камишеваха» «Білокузьминівський». Територія ділянки «Біленьке» являє собою цілинний степ. Також на цій ділянці є численні виходи на поверхню крейдяних порід. Рослинність степова. 17 видів комах, а також деякі види рослин занесені до Червоної книги України.
Площа ділянки «Бджілкінські скам’янілі дерева» складає 15,41 га. На ньому знаходяться зкам’янілі араукарії. Територія ділянки являє собою сосновий масив. Яри в Камишевасі колись славились великою популяцією диких тварин — кабанів, лосів, диких кіз, лисиць і зайців. Тут є озеро, в которому живуть напівдикі либіді-шипуни. Деякі види рослин, що ростуть на цій ділянці, знаходяться під охороною: адоніс (горицвіт) волзький (Бернська конвенція про охорону диких видів флори і фауни в Європі), рябчик руський (Червона книга України), шафран сетчастий (Червона книга України).
«Білокузьминівський» можна назвати родзинкою ландшафтного парку: тут розташовані крейдяні скелі і унікальний рослинний світ.
Створення такого об'єкта природно-заповідного фонду мало особливе значення для збереження куточків дикої природи.
фото ФБ ландшафтний парк «Краматорський»
фото ФБ ландшафтний парк «Краматорський»
фото ФБ ландшафтний парк «Краматорський»
фото ФБ ландшафтний парк «Краматорський»
Цього ж року у Соледарі заснували Спелеосанаторій «Соляна симфонія», який розташовано у соляній шахті на глибині 288 метрів. Підземне відділення призначено для профілактики, лікування і реабілітації бронхо-легеневих (астма, хронічні бронхіти) захворювань та проблем з щитоподібною залозою.
Спелеосанаторій «Соляна симфонія» / saltsymphony.com.ua
Спелеосанаторій «Соляна симфонія» / saltsymphony.com.ua
23 серпня в Донецьку розгорнули прапор України площею 1350 м кв. Прапор занесено в Книгу рекордів України і довгий час вважався найбільшим державним прапором. Розміри цього гіганта — 30×45 м, зшитий вдовою шахтаря, пенсіонеркою з Донецька Марією Бєлятковою. Прапор побував у всіх обласних центрах країни, під Крутами, на Говерлі, в Хусті, під Берестечком і в інших історичних місцях.
Засновано Кальміу́ський запові́дник — природоохоронний об'єкт в Тельмановському (нині - Кальміуському) районі Донецької області, який є відділенням Українського степового природного заповідника. Заповідник розташований на Приазовській височині, де в розломах кристалічного щита протікає річка Кальміус. Загальна площа заповідника займає 579,6 га і являє собою кам’янистий степ з оголеннями гранітів, вік яких становить 560 млн років.
20 травня футбольний клуб «Шахтар» м. Донецьк отримав перший у своїй історії європейський трофей — Кубок УЄФА. На стадіоні «Шюкрю Сараджоглу» в Стамбулі гірники здолали німецький «Вердер» з рахунком 2: 1.
Це був день історичного тріумфу, адже «Шахтар» став першою українською командою, яка здобула Кубок УЄФА.
29 серпня 2009 року в Донецьку офіційно відкрили стадіон елітної категорії «Донбас-Арена». Це перший стадіон у Східній Європі, спроєктований і побудований відповідно до стандартів категорії «п'ять зірок». Стадіон розрахований на понад 50 тисяч глядачів.
Побудовано перший в Україні вітропарк мультимегаватного класу сумарною потужністю 57,5 МВт — Новоазовську вітроелектростанцію. Протягом року станцією вироблено 14,7 млн кВт-год електроенергії.
Україна приймала Чемпіонат Європи по футболу. Місто Донецьк — одне із чотирьох міст в Україні, яке приймало Чемпіонат Європи та перше, яке закінчило будівництво всіх спортивних споруд для проведення цього дійства.
Із об'єктів, збудованих в Україні до Євро 2012, Міжнародний аеропорт «Донецьк» імені Сергія Прокоф'єва є чи не найдорожчим, адже вартість будівництва становила 6,9 млрд. За проєктом новий аеропорт мав обслуговувати до п’яти мільйонів пасажирів на рік, що зробило його другим за завантаженістю в Україні, а нова смуга дозволила аеропорту приймати будь-які типи сучасних літаків.
В рамках проведення Чемпіонату Європи по футболу 2012 запущено регулярний рейс експрес між Донецьком і Києвом — сучасний міжрегіональний поїзд категорії Intercity + «Hyundai Rotem». Для запуску цієї лінії у Донецькій області на ділянці Лозова-Слов'янськ-Донецьк залізничники модернізували близько 200 кілометрів шляху і понад 350 кілометрів контактної мережі, замінено 2500 опор, приведено у відповідність підвищеним вимогам безпеки 84 зупинних пунктів й 32 переїзди.
Тут важко говорити про досягнення, однак воно є, коли жителі Донеччини самоорганізувались та масово виходили на мітинги на підтримку єдності України, її суверенітету та цілісності. Люди виходили на вулиці з гаслом «Донеччина — це Україна!».
У 2014 році Україна зазнала збройної агресії з боку рф. Анексовано Крим, окуповано частину території на Донбасі. У відповідь на масове проникнення озброєних російських терористичних угруповань і захоплення ними місцевих органів влади, розпочато антитерористичну операцію (АТО). Протидія збройній агресії росії у форматі АТО тривала до лютого 2018 року, коли її було змінено на операцію об'єднаних сил (ООС).
З червня до серпня 2014 року було звільнено 12 міст Донецької області від російських окупантів. Українських бійців вітали мешканці Лимана, Маріуполя, Слов’янська, Краматорська, Дружківки, Костянтинівки, Бахмута, Покровська, Авдіївки, Торецька, Красногорівки та Мар'їнки.
Тоді Україна відновила повноцінну життєдіяльність деокупованих міст, сприяла активній інтеграції мешканців у загальноукраїнський інформаційний, культурний та економічний простір. Збройні Сили України від 2014 року забезпечують захист, даючи можливість жителям вільних територій будувати краще майбутнє для своїх дітей у суверенній Україні.
Після стабілізації ситуації на сході Донеччина зайняла перше місце в реалізації програми «Велике будівництво». Виконано капітальний ремонт у закладах освіти; відкрито нові дитячі садочки; створено інклюзивні центри освіти для дітей з особливими потребами; побудовано та реконструйовано спортивні споруди; проведено капітальний ремонт автодорожнього покриття; відновлено та модернізовано медичні об'єкти.
У Краматорську з нагоди 30-річчя незалежності України збудовано найбільший флагшток у Донецькій області, заввишки 80 метрів. Його розташували у парку «Ювілейний» та облаштували спеціальними вогнями, які підсвічували прапор у темну пору доби. 23 серпня в День Державного Прапора відбулось урочисте підняття найбільшого прапора України в області.
А через пів року у 2022-му почалося повномасштабне вторгнення, яке триває й нині. Однак попри ворожі спроби зламати та окупувати Україну, ми стоїмо й боремося — як на лінії фронту, так і в тилу, допомагаючи нашому війську. Боремося за нашу незалежність та свободу, яка була є і буде.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!