«Загинув у небі, де провів більшу частину життя»: у Харкові хочуть назвати вулицю на честь загиблого льотчика з Луганщини Владислава Рикова

«Назвати вулицю на честь Владислава — означає визнати, що саме такі люди тримають міста під час війни, — зазначають в Луганській обласній державній адміністрації. — Ця вулиця розташована там, де Владислав робив свої перші кроки у життя, де формувався його характер, де дитина з Луганщини навчалася долати втрати й шукати сили, щоб піднятися в небо. Це не абстрактне перейменування — це повернення пам’яті на своє місце».

Як зазначається, у свої шість років Владислав пережив трагедію — вибух забрав життя матері та молодшого брата, а його самого поранив. Він вижив і після цієї події його шлях отримав новий напрям.

«Льотчик Юрій Покусай взяв хлопчика під опіку, став наставником і людиною, яка повернула Владиславу віру в майбутнє, — повідомляють в адміністрації. — Уже тоді в ньому з’явилося те, що згодом визначило весь його життєвий шлях: воля. Незламність. Здатність піднятися після падіння — буквально і символічно».

Харків став тим містом для Владислава, де мрія про небо отримала форму.

Авіаційно-кадетський центр дав перші навички, університет Повітряних Сил сформував професійність, а військова служба — характер.

Чоловік отримав позивний «MAGIC» і не випадково, бо побратими казали, що він умів «витягувати» літак із таких ситуацій, у яких інші просто не виживали б.

Владислав мав 385 бойових вильотів. Кожен виліт Владислава — це удар по позиціях, які могли просунути лінію фронту, або навпаки — дозволити українським силам утриматися.

«Він знав ризики. Знав їх краще за всіх. Але продовжував летіти, — додають в адміністрації. — 7 лютого 2024 року під час виконання чергового бойового завдання на Донеччині його Су-25 був збитий російською ракетою Р-37. Літак втратив керування, і ситуація була безнадійною. Владислав загинув у небі, де провів більшу частину свого життя. Ще за 17 хвилин до падіння він був у строю, у бою, у роботі. Для льотчика ці 17 хвилин — вічність. Але й останній бій він прийняв так само як попередні 384 — до кінця».

Нині ж, аби зберегти пам’ять про захисника, у Харкові хочуть перейменувати Самольотну на вулицю Владислава Рикова.

«Це для того аби відновити зв’язок між містом і його людьми, нагадати, що свобода обов’язково має „своє обличчя“, показати дітям, що герої - не абстракція, а люди, які виросли поруч, і залишити у просторі міста знак того, хто захищав його землю з неба, — додають в ОДА. —  Це також відповідь усім, хто колись намагався знищити українську Луганщину. Вулиця Владислава Рикова — це не про минуле, це про майбутнє. Про тих, хто зростатиме на цих вулицях і питатиме: „Хто він був?“ І отримувати відповідь: „Людина, яка не здалася“. Ім'я Владислава — це частина історії сучасної України. Харків, Луганщина, уся країна тримають його в пам’яті. І ця пам’ять — не тягар. Це орієнтир».