Понад 160 тисяч поданих заявок за перші місяці роботи — цифра, яка здається великою лише на перший погляд. Міжнародний реєстр збитків (RD4U) у Гаазі має стати юридичним фундаментом для майбутніх репарацій від росії. Поки міжнародні партнери узгоджують механізми вилучення російських активів, у Гаазі збирають доказову базу злочинів рф проти українського майна й прав людини. Більшість українців звикли вважати збитками лише розбомблені стіни дому, проте Міжнародний реєстр приймає заяви й про нематеріальні втрати — втрату роботи, загибель рідних і поранення під час обстрілів.
Навіщо подавати заяву до Реєстру збитків вже зараз, коли відповідний компенсаційний фонд ще не створений, і чому це питання нашого міжнародного престижу — пояснює в інтерв'ю «Вчасно» Євген Федорічев, юрист правозахисної групи «СІЧ», координатор громадської приймальні Гельсінської спілки з прав людини.
— Коли за участі України створювали Міжнародний реєстр збитків, його доцільність трактували як перший етап для створення механізму компенсацій. Зокрема, за збитки та шкоду, які країна-окупант завдала під час повномасштабного вторгнення. Навіть без детальних прорахунків росіяни щодня завдають шкоди українцям на мільйони гривень. Тож яка практична роль реєстру для нас?
— Міжнародний реєстр збитків створений за участі України, міжнародних організацій та країн Євросоюзу. Фактично це аналог нашого національного механізму (Реєстру пошкодженого та знищеного майна), тільки на міжнародному рівні та з більш розширеним функціоналом. Подати заяву може будь-хто, зокрема й українці, які виїхали в евакуацію за кордон.
На сьогодні там близько 160 тисяч заяв. Це непропорційно мало відносно збитків, які завдані російською федерацією за період повномасштабного вторгнення.
— Які збитки можна реєструвати? І що необхідно, аби їх прийняли, а не відмовили?
— На сьогодні доступні категорії для заяв — це збитки, які стали наслідками обстрілів, матеріальні й нематеріальні. Тобто подаються заяви стосовно зруйнованого або пошкодженого рухомого й нерухомого майна, можна реєструвати заяви й через те, що довелося евакуюватися внаслідок збройного конфлікту. Також можна зареєструвати заяву на відшкодування через втрату соціальних зв’язків та середовища, втрату роботи тощо.
— Тобто можна залишити заяву про те, що наступ змусив переселенців евакуюватися й починати життя наново?
— Так, під наслідки збройної агресії підлягає й це. У переліку вже є 16 категорій для громадян. Зокрема, вимушений переїзд по Україні чи за її межі, смерть або зникнення безвісти близького члена сім'ї, серйозні тілесні ушкодження, сексуальне насильство й катування, нелюдські види поводження або покарання. Заяви про насильницьке переміщення та депортацію дорослих і дітей, як і примус до праці та служби, теж можуть бути зареєстровані. І повний перелік щодо нерухомого майна: відсутність доступу до нього, руйнування або пошкодження.
Для бізнесу доступні три категорії: пошкодження або знищення критичної, некритичної інфраструктури й втрата активів.
— Станом на початок 2026 року пряма фізична шкода, завдана інфраструктурі та майну України, сягнула щонайменше $ 195 млрд. Вартість відновлення протягом наступного десятиліття оцінюється у $ 588 млрд, що майже втричі перевищує річний ВВП України. По нашій країні пошкоджено або повністю знищено понад 15% усього житлового фонду. Тобто на сьогодні українці уже можуть подати мільйони заяв про те, як росія порушила їхнє життя. У майбутньому потрібно буде збирати докази та документи на підтвердження? Чи їх треба долучати до заяви зараз, на етапі подання?
— На підтвердження своєї заявки варто навести документальні підтвердження ще на етапі подання. Як правило, коли люди подають дані до Національного реєстру зруйнованого майна, вся інформація автоматично підтягується до Міжнародного реєстру під час заповнення форми. Зокрема, дані про майно, підтвердження руйнації, власників та реєстрові номери. Але бажано спочатку додавати документи з правоохоронних органів та поліції про факт руйнації чи пошкодження.
— У випадку, коли у зруйнованому будинку чи квартирі жила сім'я з трьох чи більше людей, заяву має лишати хтось один чи всі члени родини?
— Усі троє, адже заявка заповнюється персонально на кожну особу. Кожен заходить на портал «Дія», вносить інформацію та підписує власним електронним ключем (ЕЦП).
— Відповідно, якщо громадяни втратили майно через російську атаку й подали заяву на компенсацію від держави, вони можуть продублювати заявку і в Міжнародний реєстр збитків.
— Так, ці механізми не взаємовиключають один одного і можуть діяти паралельно: і національний реєстр, і міжнародний, і міжнародні судові установи.
Однак вноситься майно, пошкоджене після повномасштабного вторгнення. Україна намагається розширити ці категорії до тих, які сталися з 2014 року, але випадки до 2022 року поки що не підлягають фіксації в реєстрі.
— А якщо громадянин України йшов вулицею і потрапив під черговий обстріл, отримав поранення чи сильне моральне потрясіння, він може додати заяву про цей випадок?
— Цей випадок, коли громадянин отримав поранення, теж підлягає під категорію у Реєстрі. Кожен обстріл будь-якого населеного пункту є злочином і повинен фіксуватися належним чином правоохоронними органами. Тож за кожним обстрілом стоїть кримінальне провадження, матеріали якого підтверджують факт і завдану шкоду. Якщо людина визнана потерпілою, такі підтвердження бажано додавати до заяви у Міжнародний реєстр збитків.
— Після того, як українці зареєструють заяву, вони можуть розраховувати на відшкодування? Чи це внесок у майбутнє — на випадок, коли з росії вдасться стягувати репарації? Адже на сьогодні росія відмовляється визнавати будь-які злочини, відповідно й заперечує, що відшкодовуватиме будь-які збитки, завдані Україні та її громадянам.
— На сьогодні це скоріше теоретична практика. Ми вже маємо створення реєстру, але поки що не створений відповідний фонд, який буде наповнюватися, найімовірніше, за рахунок заморожених російських активів. Оскільки ми розуміємо, що добровільно вони нічого не відшкодують. Тобто зареєстрована заява в Міжнародному реєстрі збитків — це надія на справедливу компенсацію та сатисфакцію в майбутньому.
— Україна — перша держава, яка йде цим теоретичним шляхом?
— У новітній історії — перша. Взагалі ж ні, оскільки питання щодо репарацій, сатисфакції та відшкодування ставилися ще після Другої світової війни, коли Німеччина відшкодовувала громадянам держави Ізраїль у тому чи іншому вигляді шкоду, завдану під час війни.
— Але міжнародні суди, внаслідок яких вдалося довести злочини росіян, уже тривають десятиліття — ще з часів АТО/ООС. Деякі справи (зокрема, щодо збитого «Боїнгу» MH17 над Донецьком) тривали понад 10 років. Тож чи є перспектива, що люди старшого віку дочекаються відшкодування збитків за зареєстрованими заявами?
— Поки що це теоретичний процес, про механізм якого на сьогодні відомо небагато. Проте якщо політична ситуація зміниться, а з нею — і режим у російській федерації, то росія може вирішити зберегти обличчя перед міжнародними партнерами. У такому випадку вона це робитиме добровільно. Це оптимальний варіант, оскільки збитків набагато більше, ніж можуть покрити заморожені активи. Щодня вони лише зростають.
— Відповідно, розмір потенційного відшкодування збитків також поки що невідомий?
— Здогадуватися можна не лише про розмір, а й про форму відшкодування. Наприклад, у повоєнній практиці після Другої світової це була форма реабілітаційних заходів (путівки в санаторії тощо). Дехто претендуватиме на грошове відшкодування матеріальних збитків. Але вирішувати це будуть уповноважені органи, які розподілятимуть кошти. Вони поки що на етапі створення.
Все залежить від наповненості реєстру: чим швидше він наповнюватиметься і чим більше буде заявок, тим швидше запрацює фонд, процес пришвидшиться. Це питання нашого міжнародного престижу: Україна заявляє про величезні збитки, а партнери бачать невелику кількість заявок у реєстрі. Це потрібно виправляти, оскільки реєстр і був створений міжнародними організаціями та Європейським Союзом, щоб допомогти українцям відшкодовувати шкоду, завдану росією. Тож Міжнародний реєстр збитків слугує не лише інструментом компенсації, а й інструментом встановлення справедливості та фіксації злочинів рф. На сьогодні це його основна функція.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!
Юрист правозахисної групи «СІЧ», координатор громадської приймальні Гельсінської спілки з прав людини