Чим у парламенті та поза його стінами займаються народні депутати, обрані від округів Донецької області?

Перед виборами народні депутати традиційно сиплять красивими обіцянками покращити життя виборців. Нерідко вони вдаються до підкупів чи фальсифікацій, аби тільки заручитися електоральною підтримкою. І, на жаль, люди стають жертвами популізму та вдало вибудованих політтехнологій і маніпуляцій.

Але після виборів мрії українців про ефективних народних обранців, які б дійсно представляли інтереси їхніх міст і селищ у Верховній Раді, розбиваються об сувору реальність бездіяльності та політичних «договорняків».

Чим у ВРУ займаються народні депутати, обрані від округів Донецької області — далі у матеріалі спецпроєкту «Змінити Донеччину» інформаційного агентства «Вчасно».

Нардепи від Донеччини — у топі прогульників

Напевно, один із найголовніших показників, за яким можна визначити ефективність роботи того чи іншого парламентаря — присутність на засіданнях Верховної Ради та участь у голосуваннях за ті чи інші законопроєкти.

Однак деякі нардепи від Донеччини нехтують своїми прямим обов’язками та попросту не з’являються у стінах парламенту. У листопаді минулого року набрав чинності закон щодо припинення виплати «зарплати» депутатам у разі їх неучасті без поважних причин у голосуваннях на пленарних засіданнях Верховної Ради або пропуску засідань парламентських комітетів.

У січні 2020 року, згідно з повідомленнями руху «Чесно», серед тих, кому припинили відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням депутатських повноважень, виявилося аж шестеро нардепів від Донеччини: Максим Єфімов (округ № 48), Олександр Ковальов (округ № 51), Дмитро Лубінець (округ № 60), Муса Магомедов (округ № 45), Вадим Новинський (округ № 57) та Юрій Солод (округ № 47).

Якщо подивитися на найсвіжіші дані відвідуваності Ради, то деякі нардепи від Донеччини примудрилися з початку осені пропустити левову частину голосувань. Наприклад, Федір Христенко (округ № 46) пропустив понад 93% голосувань, Юрій Солод (округ № 47) — більше 83%, а Руслан Требушкін (округ № 50) — понад 80%. Останній у жовтні повідомив, що перехворів на коронавірус, тому не брав участь у голосуваннях з поважної причини. Однак до хвороби Руслан Требушкін активно займався веденням передвиборчої кампанії, адже балотувався на посаду міського голови Покровська. 25 жовтня він здобув перемогу на виборах, тому незабаром має скласти депутатський мандат.

Натомість найзразковішими депутатами, які постійно відвідують засідання Ради, є Сергій Магера (округ № 58), який з початку осені взяв участь у 97,55% голосувань, Олександр Ковальов (округ № 51) — взяв участь у 83,88% голосувань та Валерій Гнатенко (округ № 49) — був на 82,04% голосувань.

VIP-квартиранти

Деякі нардепи від Донеччини під час сесій ВРУ не гребують жити в Києві за рахунок держави. Згідно з законодавством, парламентарі отримують компенсацію на винайм помешкання або оплату готельного номера за умови, якщо вони не забезпечені житлом у столиці та мають реєстрацію місця проживання на відстані понад 30 кілометрів від меж Києва.

При чому, як повідомляли журналісти агенції «Слідство-Інфо», серед VIP-квартирантів є і депутати, які декларують багатомільйонні доходи та заощадження.

Руслан Требушкін
Наприклад, згідно з даними Апарату ВРУ, народний депутат від округу № 50 Руслан Требушкін з початку року отримав із держбюджету понад 178 тисяч гривень компенсації. Однак політик не задекларував номеру в готелі, а лише вказав, що його дружина безкоштовно користується квартирою в Києві площею 110 квадратів на основі договору позички.

Надав цю квартиру на безкоштовній основі, судячи з декларації Требушкіна, Василь Сапко.

«Вочевидь, це син генерал-майора Костянтина Сапка — донеччанина, кількаразового очільника Головного управління МВС у Київській області, у тому числі часів президентства Віктора Януковича», — йдеться у статті «Слідство.Інфо».

Сергій Магера
Депутат від округ № 58 Сергій Магера, який раніше працював у структурі «Метінвест» Ріната Ахметова, минулого року заробив 33 мільйони гривень. Ще 23 мільйони мав заощаджень готівкою. При цьому й він отримав компенсацію з держбюджету на оренду житла — понад 158 тисяч гривень з початку року. У своїй декларації політик не вказав, на що саме витрачав ці кошти.

У розмові з журналістами він зауважив, що ці кошти йдуть на проживання в готелі «Київ».

На думку Сергія Магери, навіть при значних статках відшкодування від держави не зайве: «Я нічого не порушую. Я дуже багато кому допомагаю. Мені гроші не заважають», — заявив він.

Муса Магомедов

Ще один колишній керівник зі структури «Метінвесту», нардеп від округу № 45 Муса Магомедов на посаді директора Авдіївського коксохімічного заводу торік заробив 47 мільйонів гривень. Також він декларує майже 2 мільйони доларів і 1,6 мільйона євро заощаджень. Попри це, з початку року він отримав із бюджету понад 87 тисяч гривень компенсації.

Нардепи проти боротьби з корупцією

27 жовтня 2020 року Конституційний Суд України оприлюднив скандальну ухвалу, якою скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування.

Судді вирішили, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування завідомо недостовірних відомостей є «надмірним покаранням» для людини.

Неконституційною визнали і низку положень щодо роботи Національного агентства з питань запобігання корупції. Серед них — контроль і перевірка декларацій, зберігання та оприлюднення цих документів, моніторинг способу життя декларантів. Суд скасував і право НАЗК складати адміністративні протоколи за порушення щодо декларування.

Скандальне рішення Конституційного суду почалось із подання 47 нардепів до суду.

Нардепи стверджували у своєму поданні, що обов’язок декларувати майно порушує їхні базові права, гарантовані Конституцією України.

Серед тих, хто поставив підпис під цим поданням, опинилися такі нардепи від Донеччини як Валерій Гнатенко (округ № 49), Володимир Мороз (округ № 59), Юрій Солод (округ № 47), Федір Христенко (округ № 46) та Руслан Требушкін (округ № 50).

Антиукраїнські голосування

Народні депутати від округів Донеччини представляють у Раді не звичайні території, а охоплений війною регіон. Замість того, щоб своїми рішеннями чи законопроєктами закріплювати в прифронтовій області засади національної політики та безпеки, іноді парламентарі своїми голосуваннями показують відверто антиукраїнські настрої.

Наприклад, 30 квітня 2020 року ВРУ ухвалила постанову щодо звернення до парламентів іноземних держав та парламентських асамблей міжнародних організацій щодо засудження збройної агресії Російської Федерації проти України.

«Проти» цієї постанови проголосували Федір Христенко (округ № 46) та Валерій Гнатенко (округ № 49).

Були в Раді, але проігнорували голосування Юрій Солод (округ № 47), Максим Єфімов (округ № 48), Володимир Мороз (округ № 59) та Дмитро Лубінець (округ № 60).

14 травня 2020 року ВРУ схвалила продовження заборони російських соціальних мереж та засобів масової інформації. Так от «проти» заборони розсадників фейків та російської пропаганди голосував Валерій Гнатенко (округ № 49). Проігнорував голосування, попри присутність в парламенті Володимир Мороз (округ № 59).

2 вересня 2020 року Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроєкт, що дозволить створювати військово-цивільні адміністрації на рівні ОТГ. Закон був розроблений, аби забезпечети безпечне життя населення в районі відсічі збройній агресії Російської Федерації, а також забезпечити повсюдність та безперервність влади.

Тож, це доволі важливий для регіону законопроєкт, який дозволив би сформувати нові органи влади в громадах, де вибори 25 жовтня не відбулися.

«Проти» цього рішення висловилися Муса Магомедов (округ № 45), Федір Христенко (округ № 46), Юрій Солод (округ № 47), Валерій Гнатенко (округ № 49), Олександр Ковальов (округ № 51), Вадим Новинський (округ № 57), Сергій Магера (округ № 58) та Володимир Мороз (округ № 59).

Маніпуляції на темі пандемії COVID-19

Упродовж сесійного року аналітична платформа VoxCheck моніторила виступи народних депутатів з трибуни Верховної Ради та на телебаченні. Найбільш продуктивною для маніпуляцій аналітики назвали тему пандемії коронавірусу.

Вадим Новинський
Депутат Вадим Новинський від 57-го округу Донеччини запевняв українців, що коронавірусу немає у церквах.

«Ці всі коронавіруси там, де благодать Божа діє, вони просто там не можуть передаватися», — заявляв Новинський.

При цьому Новинський, який є дияконом УПЦ Московського патріархату, сам перехворів на коронавірус. До того ж, давно встановлено, що вірус поширюється у будь-яких місцях скупчення людей — і у церкві в тому числі.

Ще один показовий момент — 30 березня 2020 року Рада голосувала за закони для протидії вірусу № 3219 та 3220. Вони, зокрема, включають зміни для швидкого проведення закупівель товарів, робіт та послуг, необхідних для боротьби з COVID-19, підтримки підприємців, захисту прав переселенців, звільнення українців від штрафів на період карантину.

Ці два важливі законопроєкти підтримали всі нардепи від Донеччини (Муса Магомедов (округ № 45), Максим Єфімов (округ № 48), Валерій Гнатенко (округ № 49), Руслан Требушкін (округ № 50), Олександр Ковальов (округ № 51), Євген Яковенко (округ № 52), Вадим Новинський (округ № 57), Сергій Магера (округ № 58), Володимир Мороз (округ № 59), Дмитро Лубінець (округ № 60), окрім двох.

Не з'явилися на голосування Федір Христенко (округ № 46) та Юрій Солод (округ № 47).

«З моменту виборів нардепа на окрузі не бачили»

Після досягнення своєї мети — здобуття депутатського мандату, деякі парламентарі ніби дистанціюються від своїх округів та людей, які там проживають.

Олександр Ковальов

Проаналізуємо, наприклад, діяльність нардепа від округу № 51 Олександра Ковальова, який представляє у ВРУ селище Зайцеве та навколишні маленькі населені пункти.

«З моменту виборів я його не бачила. Минулого року приїжджали його довірені особи. Деякі проблеми намагалися вирішити, але багато з них лишилися невирішеними. Таке відчуття, що Жованка у нас не відноситься до 51 округу і виходить, що депутат ніби не наш депутат. Тому що уваги особливої селищу не приділяється», — коментує роботу нардепа Олександра Ковальова голова вуличного комітету селища Жованка Людмила Пахомова.

За її словами, перед виборами Олександр Ковальов обіцяв і дорогу відремонтувати, і покрівлю дахів замінити, але всі ці проблеми жителі селища вирішили самостійно, не дочекавшись допомоги від нардепа.

Періодично через своїх довірених осіб Ковальов організовує поїздки для дітей на різні розважальні заходи. Також напередодні зими для жителів одного з будинків на окрузі доставили обігрівачі. Проте в стінах парламенту він не показує ніякої роботи, спрямованої на захист інтересів виборців з прифронтового регіону.

«До нього ми доводили листом, що у нас є правові нігілізми, які треба вирішувати лише через внесення змін до закону про ВЦА. Але ми навіть відповіді не отримали. Тому ми можемо сказати, що він як народний депутат зовсім не працює ні в масштабах країни, ні в масштабах округу», — зазначає Володимир Весьолкін, голова військово-цивільної адміністрації селища Зайцеве.

За півтора роки роботи в Раді Ковальов подав лише чотири депутатські запити. «Усі його запити не стосуються покращення життя в Зайцевому чи вирішення якихось нагальних питань. Усе про Арабські Емірати, вивіз людей з Дубая», — коментує Володимир Весьолкін.

За схожим прикладом майже нічого не робить для Торецька нардеп від округу № 52 Євген Яковенко або ж нардеп від округу № 46 Федір Христенко, який мав би опікуватися проблемами жителів Лимана та Бахмута.

P. S. Якщо працівник не задовольняє своїми результатами керівництво, то його, скоріш за все, звільнять. Але, на жаль, з народними депутатами, яких «наймають» на роботу жителі тієї чи іншої громади, такої можливості немає. Тому важливо завжди робити усвідомлений вибір серед кандидатів, які обираються на таку «посаду».

Новини Донбасу, Донеччина, нардепи, ВРУ, Требушкін, Гнатенко, Христенко, депутати

Додати коментар