«Шо там дєлать?»: донеччанин розвиває тревел-блог про нетуристичні місця України

Павло Клочко/Суднобудівний завод імені 61-го Комунара, МиколаївНещодавно донеччанин Павло Клочко почав розвивати власний тревел-блог «Шо там дєлать?», в якому розповідає про цікаві місця у здавалося б нетуристичних локаціях України, повідомляє «Вчасно». Хлопець побував вже в більшості областей України і запевняє, що крім популярних Києва, Одеси та Львова, в країні є на що подивитися.

Павло Клочко народився і виріс на Донеччині. Останні декілька років молодий чоловік проживає у Миколаєві, де працює в ІТ-індустрії.

«Спочатку ми просто хотіли проїхатися країною, таке бажання було ще до карантинного 2020-го року, але через пандемію рік просиділи вдома. І от коли ситуація стала більш-менш стабільною, зрозуміли, що прийшов час кудись прямувати, — розповідає хлопець. — Почали з Вінниці, потім був Кропивницький, Кривий Ріг, Запоріжжя… І ми якось втягнулися. Досить скоро у нас назбиралося декілька тисяч фотографій з цих поїздок. Так виникла ідея — а може створити блог?».

Назва блогу також має свою історію.

«Якось після нашої поїздки у Кропивницький один мій знайомий заперечив, мовляв, „Та що там у тому Кропивницькому дивитися? Шо там дєлать?“… А там насправді є що подивитися! Це стара архітектура, велика кількість будинків, які збереглися ще з дореволюційних часів. Це Дендропарк, куди треба обов’язково потрапити, коли цвітуть тюльпани. Це Театр Корифеїв, і завод „Ельворті“, якому вже майже 150 років. Просто здебільшого у наших людей якесь обмежене сприйняття нашої країни. Всі знають про Львів, Одесу, Київ та й все. Мені як вихідцю з Донбасу, дуже прикро, що східний напрям не користується популярністю серед туристів. Тому я вирішив за допомогою блогу розповідати про історію наших міст, особистості, архітектуру, проблеми та багато іншого!».

Площа Героїв Майдану у Кропивницькому

Пам'ятник Братам Ельворті

Сліди Дзевульського і Лянге у Слов’янську та Європа у Маріуполі

Попри те, що сам мандрівник народився і виріс на Донеччині, зізнається, що місцеві цікавинки почав відкривати для себе лише віднедавна.

«У Слов’янську з вікна тролейбусу ми випадково побачили якусь напівзруйновану стару будівлю та вирішили дізнатися про неї більше. Це виявилася будівля контори акціонерного товариства виробництва керамічних виробів „Дзевульский і Лянге“, якій на сьогодні вже 120 років! Плиткою цієї фабрики було вкрито підлогу в кожному третьому будинку міста. А також нею викладали площі та тротуари. І якась частина навіть збереглася дотепер!».

Колишня контора акціонерного товариства виробництва керамічних виробів „Дзевульский і Лянге“

ЧИТАЙТЕ: З індустріалізму в туристичну мекку: молодий активіст руйнує стереотипи про Донбас

«Ніколи особливо не цікавився Маріуполем. Серед моїх знайомих це місто асоціюється з морем і рудим снігом. Та потрапивши сюди, чесно кажучи, був приємно вражений! Перше, що здивувало — місто дуже брендоване. Маріуполь майже кричить, що він Маріуполь. Всюди логотипи — на транспорті, будівлях, майданчиках. Одразу видно, що в місто почали інвестувати чималі гроші. Та окрім сучасної інфраструктури місто має багаторічну історію. І чудово, що є люди, які її популяризують та намагаються привертати увагу гостей з інших міст».

Будинок Регіра у Маріуполі

Зі слів мандрівника, найскладніше у мандрівках Україною — це відсутність інфраструктури. І якщо з якістю доріг ситуація дещо покращується, то що стосується логістики і туристичної інфраструктури — до цього є багато питань.

«Якщо ми все-таки хочемо розвивати локальний туризм, то у наших людей має бути можливість без перешкод і за мінімум часу дістатися того чи іншого місця. Та ситуація виглядає так, що поки не буде попиту від людей — не буде й інфраструктури. Тому, тим хто розмірковує, мандрувати чи ні, я б порадив — просто почніть. Подорожі — це цікаво!», — додає Павло.

Дізнатися більше про цікаві місця в Україні можна на сторінці блогу «Шо там дєлать?» в Інстаграм.

Виноробне Господарство Князя Трубецького у Херсоні:

Виноробне Господарство Князя Трубецького у Херсоні

Музей техніки «Фаетон» у Запоріжжі:

Всі фото надані Павлом Клочко.