Військове вторгнення Росії 24-го лютого у більшості своєму застало українців зненацька. Проте майже одразу стало зрозумілим, що очікувати на допомогу не треба, а потрібно починати працювати тут і зараз, обирати свій напрямок.

Волонтерство у Слов’янську: як звичайні люди допомагають під час війни з Росією/колаж Вчасно
Волонтерство у Слов’янську: як звичайні люди допомагають під час війни з Росією/колаж Вчасно

У Слов’янську, як і у більшості міст України, територіальна оборона була створена нещодавно, а її комплектування було на низькому рівні. Також допомоги потребували ті чи інші підрозділи військових, Нацгвардія, місцева поліція, а також цивільні громадяни. Хто саме та чим допомагає у такий важкий час, ми розкажемо далі:

Три дівчини-волонтерки

Хруленко Юлія разом з Анастасією Заморською та Вишемирською Радою зайнятись волонтерством вирішили через поточні обставини.

«Спочатку ми почали організовувати збір допомоги для тероборони Слов'янська, здебільшого це були ліки та медичні засоби, які нам надавали безплатно деякі мережі аптек, з якими ми співпрацюємо і надалі. Пізніше ми зрозуміли, що такої допомоги потребує не тільки тероборона, а ще й Нацгвардія, поліція Слов'янська, поліція Краматорська, десантура із Краматорська».

Залишати місто дівчата не планують та розказують, яким чином можуть хоч і тимчасово, проте розв'язати проблему відсутності ліків у місті:

«Потреба в лікарських засобах на нашу думку буде постійна, отже зупинятись, тим паче — їхати з рідного міста, ми не збираємось. Допомагати будемо до кінця, ми потрібні, а от же і думок про від'їзд в нас немає. Чи виходить ця справа в нас добре, покаже час, але ми намагаємось робити цю справу на всі 100%. На сьогодні ми стикаємося з багатьма проблемами, це і фінанси та логістика і лікарські засоби в наявності.

Отже, ми дійшли до домовленості з керівництвом цих аптек, що ми організовуємо транспорт до м. Дніпра, для завантаження зі складу лікарських засобів для аптек Донецької області, а нам, волонтерам, ці аптеки надають ліки безплатно на потреби армії та поліції. Транспорт знайшли за допомогою небайдужих містян, яким ми дуже вдячні. Також крім лікарських засобів ми намагаємось допомагати цивільним громадянам нашого міста речами, харчовими продуктами та іншим…"

Резюмують сказане дівчата наступними словами:

«Військове волонтерство відрізняється від звичайного, а побачена на власні очі війна посприяла продовженню волонтерської справи, отже ми не зупиняємось в початій справі».

До розголосу про пошук транспорту для ліків долучився керівник ВЦА Вадим Лях.

Маша, яка волонтерить не перший рік

«У 2014 році я разом з батьками виїхала зі Слов’янська заради своєї безпеки та пробула у Харківській області, тому моя душа дуже сильно боліла з приводу цієї всієї ситуації, та у 2015 році стала волонтером і допомагала відбудовувати будинки у Слов’янську, які постраждали під час бойових дій. Також зайнялась проукраїнським вихованням дітей у місті», — ось коротка історія мешканки міста.

Тепер Марія активізувала роботу у наступних напрямках:

«Допомагаємо теробороні, шукаємо організації, які знаходяться на Західній Україні, аби вони зібрали допомогу із Польщі, Німеччини, Чехії та аби вони відправили це у наше місто. Потреб дуже багато, перелічувати довго, хоча основне — це спорудження для військових. Серед основних проблем — це відсутність необхідних товарів. Гроші є, логістика — прочищають дороги, але поки що іноді нема чого купити. От така проблема».

Що робить міська влада?

Військова-цивільна адміністрація майже одразу включилась у роботу по координації діяльності волонтерів. Наявну ситуацію прокоментувала очільниця відділу культури Слов’янської ВЦА Марина Олійник:

«Після повномасштабного вторгнення Росії на територію України ми провели збори активних мешканців міста щодо створення волонтерського центру та надання потрібної допомоги.

Було визначено місце. Розпочалася робота. Спочатку не було зрозуміло, в якому напрямку рухатися, бо приходило багато різної інформації. Пропрацювавши питання потреб, можливостей, організаційної спроможності, було розроблено структуру, напрямки діяльності, зрозуміло штат центру.

Зараз Центр «Волонтер» має графік роботи, 15−20 людей кожного дня, які готові допомагати, та напрямки діяльності: допомога населенню (речі, їжа, ліки), координація евакуаційного транспорту, психологічна допомога, перенаправлення до служб за потребою.

Можна відмітити велике бажання людей допомагати. Створено базу водіїв з авто, базу потреб, базу потужностей Центру. Промоніторили роботу інших волонтерів, щоб розуміти напрямки та комунікувати між собою. На цей час, завдяки вдалому розподілу обов'язків, робота йде чітко та без збоїв«

Про роботу Координаційного волонтерського центру на своїй сторінці у Facebook регулярно звітує Олександр Кашлаков.

За його словами, слов'янці настільки потужні, що «поламали» їм плани. Довелося залучати більше волонтерів! Мешканці міста у великому обсязі принесли одяг, проте є велика потреба у їжі. Також центр займається телефонними консультаціями та за день приймає понад 800 дзвінків.

Евакуація дітей з Ізюму

Місцеві жителі також допомагають і цивільним мешканцям з інших, більш проблемних регіонів. Про це розповідає капелан на своїй сторінці у соціальних мережах. Разом із місцевим підприємцем вони вже вивезли 92 людини з Ізюму, який розташований у Харківській області. Наразі там ситуація є важкою, місто регулярно обстрілюють.

Вивіз тіл загиблих

Представники гуманітарної місії «Чорний Тюльпан» розпочали евакуацію тіл наших воїнів. Олексій Юков, який представляє цю організацію, займався цим і під час бойових дій у 2014 році. Наразі він просить повідомляти про виявлення загиблих або зниклих безвісти за номерами телефонів — +380986755016, +380507110100.

Також всі, хто бажає, приносять всі необхідні речі до пункту прийому по вулиці Свободи, будинок № 5 (магазин Риболов і Турист), де велика кількість волонтерів збирає та сортує допомогу для військових.

Місцева бібліотека не залишилась осторонь. Всередині бажаючі плетуть маскувальні сітки, а також там розташований Червоний Хрест, який приймає одяг. Багато переселенців з Волновахи вже отримували їх саме через нього.

Також відбувалось укріплення міських лікарень, де потрібна була велика кількість робочої сили. У Слов'янську силами співробітників і звичайних мешканців укріпили місцеву хірургію. Цей важливий об'єкт у разі потреби буде використовуватись для надання невідкладної допомоги мешканцям. В подальшому відповідальні особи будуть інформувати мешканців, які об’єкти стануть наступними для укріплення і де буде потрібна допомога.

Таким чином активні бойові дії, які на щастя не відбуваються у місті, згуртовували його жителів, вони активно почали допомагати та працювати.

Матеріал підготовлено в межах програми «Сильні медіа — сильне суспільство», що реалізується ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки проєкту USAID «Демократичне врядування у Східній Україні». Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору авторів.

волонтери, Слов'янськ