Наприкінці вересня 2025 року Рівненський окружний адмінсуд поставив крапку в багаторічній справі щодо відповідальності колишнього мера Покровська Руслана Требушкіна за недостовірне декларування. Суд підтримав позицію НАЗК і залишив позов одіозного політика без розгляду.
Ексмера Покровська Требушкін проти НАЗК/ колажі використані фото з відкритих джерел
Процес тривав із 2017 року, коли агентство виявило у декларації мера Покровська ознаки кримінального правопорушення й передало матеріали до прокуратури. Та замість вироку справа загрузла у нескінченних судових маневрах — від процедурних «зупинок» до ліквідації ОАСК і передачі матеріалів до іншого суду.
Формально суд не став на бік Требушкіна, але чи можна це вважати перемогою для НАЗК і чи понесе політик бодай якусь відповідальність? Редакція «Вчасно» розбиралася у деталях справи, яку на роки завели у судові лабіринти.
Руслан Требушкін — політичний хамелеон. Його шлях пролягав від «дякую путіну» та підтримки «Беркута» до показної вишиванки і спроб видати себе за проукраїнського діяча. Він двічі очолював Покровськ, сидів у Верховній Раді від «Опоблоку», але завжди залишався вірним лише власним інтересам.
У колажі використані скріни з відео ТК Орбіта та фото з відкритих джерел
Паралельно будував бізнес-імперію через наближених осіб. Компанії «Донбас Будіндустрія Сервіс», «СІТІ-СТРОЙ 2017» та «Юніотрансбілдінг» освоювали десятки мільйонів із бюджету. Будівництво ЦНАПу за понад 50 мільйонів, сумнівні закупівлі автобусів, мільйони на свята — лише верхівка айсберга діяльності його команди. Формально він уже кілька років «поза грою», та його підрядники продовжують отримувати мільйонні контракти.
Редакція «Вчасно» раніше розповідала про таємниці успіху найулюбленішої фірми комунальників Донеччини — «Юніотрансбілдінг»: злиття бізнесу та політики.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чорні діри", в яких зникають бюджетні кошти: доля найскандальніших довгобудів Донеччини
З початком повномасштабної війни і створенням військово-цивільної адміністрації Требушкін зник, але залишався мером «на папері». При цьому офіційно у 2022 та 2023 роках отримував понад пів мільйона гривень щороку — більше 48 тисяч на місяць за фактичну бездіяльність.
Його соцмережі мовчали до лютого 2025-го, коли він раптово з’явився зі зверненням до Президента Зеленського російською мовою, закликаючи до «мирних переговорів». Свій запис одіозний політик зробив із Бельгії. Це викликало хвилю обурення й підозри в черговій спробі повернення в політику. Згодом він ще кілька місяців публікував поради для переселенців, але вже влітку знову зник із публічного простору.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Корупційна імперія та боротьба за владу у Покровську: мер-хамелеон Требушкін сподівається на повернення?
Та паралельно з цією «медійною активністю» ожили й старі кримінальні історії Требушкіна.
У 2017 році Національне агентство з питань запобігання корупції завершило повну перевірку декларації мера Покровська Руслана Требушкіна за 2015 рік. І саме вона стала точкою відліку його проблем із правоохоронцями.
Документ виглядав більш ніж суперечливо. Сам мер вказав лише автомобіль Skoda Superb Elegance 2013 року випуску, тоді як основні активи концентрувалися у його дружини Вікторії. У селищі Лисівка вона володіла частками у двох земельних ділянках: невеликий наділ у 4,5 тис. кв. м та велетенський масив площею понад 145 тис. кв. м — це більш ніж 14 га, площа, співмірна з міським кварталом. Формально їй належав лише 1% цих ділянок, що може свідчити про спільну власність, але житлової нерухомості в декларації не було взагалі. Виходило, що сім'я високопоставленого чиновника ніде не мешкала.
Ще більше запитань викликав перелік рухомого майна. Атракціони для розваг — батути та електромеханічні машинки на 400 тис. грн, ювелірні прикраси Chopard (115 тис. грн) та Luca Carati (130 тис. грн), хутрові шуби на 150 тис. грн. Усе це разом — майже 800 тис. грн у коштовностях і предметах розкоші.
Скриншот декларації Руслана Требушкіна за 2015 рік
На цьому тлі задекларовані доходи виглядали, м’яко кажучи, скромно. Руслан Требушкін отримав 82,8 тис. грн зарплати за рік, його дружина — 93 тис. грн від підприємницької діяльності та 17 тис. грн допомоги при народженні дитини. Єдиний грошовий актив — 10 тис. грн на рахунку Вікторії Требушкіної.
Скриншот декларації Руслана Требушкіна за 2015 рік
Така різниця між стилем життя та офіційними цифрами і стала причиною для висновку НАЗК: у декларації виявлено недостовірні відомості. Сума розбіжностей перевищила 250 прожиткових мінімумів, а це вже підстава для кримінальної відповідальності за статтею 366−1 КК України.
Невдовзі прокуратура Донецької області спільно з СБУ повідомила меру про підозру: приховані доходи на близько 100 тис. грн, активи на 150 тис. грн та фінансові зобов’язання понад 356 тис. грн. Санкція статті передбачала штраф, громадські роботи або навіть позбавлення волі до двох років із забороною обіймати державні посади.
На жаль, прокуратура так і не дійшла до обвинувачення — у Єдиному реєстрі судових рішень немає цієї справи щодо Руслана Требушкіна. Ще у липні 2017 року НАЗК завершило повну перевірку його декларації за 2015 рік, зафіксувало ознаки корупційного правопорушення й готувало матеріали для передачі до прокуратури.
Втім, замість кримінального процесу історія одразу перейшла в адміністративні суди. У травні 2018 року тодішній мер Покровська вирішив оскаржити рішення НАЗК в Окружному адмінсуді Києва. Він заявив, що дізнався про документ лише тепер і домігся поновлення строку звернення. Це дало йому можливість «виграти час» і перевести потенційне кримінальне переслідування у площину довготривалої тяганини.
Суд визнав причини пропуску строку поважними, відкрив провадження й навіть зупинив дію рішення НАЗК, аргументуючи це ризиком «незворотних наслідків» для мера. У лютому 2019-го справу поставили на паузу — до вирішення іншого процесу, що затягнуло її на роки.
Додаткової плутанини додала ліквідація ОАСК у 2022 році: тисячі нерозглянутих справ розподілили між іншими судами, і позов Требушкіна у лютому 2025-го передали до Рівного. Там у березні суд прийняв його до провадження й відновив розгляд. У червні на клопотання НАЗК процес поновили, визнавши, що підстави для зупинки давно відпали.
Фінал виявився формальністю. Наприкінці вересня 2025 року Рівненський окружний адмінсуд залишив позов Руслана Требушкіна без розгляду — він сам чи його представник так і не з’явилися на підготовче засідання, тоді як юристи НАЗК наполягали на припиненні провадження. Суддя погодився з цим клопотанням.
Так завершилася багаторічна історія, що тягнулася з 2018 року, без будь-якого рішення по суті. Жодної оцінки діям НАЗК чи самому колишньому меру суд так і не дав. Формально позивач і далі може подати новий позов або оскаржити ухвалу, та фактично справа зайшла в глухий кут.
Проте історія з декларацією за 2015 рік для правоохоронців — закрита, через строки давності. Кримінальне правопорушення за ст. 366−1 КК України («декларування недостовірної інформації») карається лише протягом трьох років від моменту його вчинення. У випадку Руслана Требушкіна цей строк сплив ще задовго до нинішніх судових баталій.
Отже, навіть після остаточного провалу позову слідство відновити неможливо. Справу фактично поховано не вироком і навіть не виправданням, а часом і затягуваннями, які знівелювали будь-які перспективи кримінальної відповідальності. Єдиний шанс для правоохоронців повернутися до постаті ексмера — це вже його нові декларації й нові факти, якщо ті знову міститимуть порушення.
Таким чином, справа Руслана Требушкіна стала ще одним показовим прикладом того, як формальні процесуальні механізми та судові маневри здатні повністю нівелювати результати навіть найбільш гучних антикорупційних перевірок. Вона не завершилася ані обвинувальним вироком, ані виправданням, а ухвалою, що поставила крапку не у питанні вини чи невинуватості, а лише в процесуальних моментах.
Питання відповідальності для Руслана Требушкіна тепер існує виключно в суспільному вимірі. Чи готове громадянське суспільство пам’ятати про таких політичних «хамелеонів» і не дати їм повернутися до влади? Відповідь на це залежить уже не від судових ухвал, а від суспільної пам’яті та політичної культури українців.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!