Нардепи від Донеччини «доклали руку» до скандального рішення КСУ

Скандальне рішення Конституційного суду, що паралізує роботу антикорупційних органів і ставить під сумнів євроінтеграцію України, почалось із подання 47 нардепів до суду, повідомляє рух ЧЕСНО.

Нардепи стверджували у своєму поданні, що обов’язок декларувати майно — зокрема чиновниками, депутатами та членами їхніх родин — порушує їхні базові права, гарантовані Конституцією України.

ЧИТАЙТЕ: КСУ заблокував призначення переможців місцевих виборів, — НАЗК

Так, скасувати кримінальну відповідальність за брехню у деклараціях вимагали 44 депутати від «Опозиційної платформи — За життя» (весь склад фракції), 2 нардепи із групи «За майбутнє» та один парламентар від «Опозиційного блоку».

Зокрема, це такі нардепи від Донеччини як Валерій Гнатенко (округ № 49), Володимир Мороз (округ № 59), Юрій Солод (округ № 47), Федір Христенко (округ № 46) та один екснардеп Руслан Требушкін (округ № 50), який нині був переобраний міським головою Покровська.

ЧИТАЙТЕ: Ху із Требушкін, або Навіщо нардепу Покровська ОТГ

Деякі з них самі є фігурантами скандалів, пов’язаних із е-деклараціями. У листопаді 2016 року співробітниками прокуратури Донецької області проти Руслана Требушкіна було відкрито кримінальне провадження за фактами декларування недостовірної інформації та незаконного збагачення.

Слідство тоді встановило, що Требушкін, маючи на меті приховування реально одержуваних доходів, наявних грошових активів і фінансових зобов'язань, не вказав у поданій щорічній декларації за 2015 рік відомості про отримані ним доходи в розмірі 100 тисяч грн, наявні грошові активи в розмірі 150 тисяч гривень і фінансові зобов'язання обсягом 356 579 грн. Однак у вересні 2018 року кримінальне провадження було закрите.

ЧИТАЙТЕ: В отношении подозреваемого в коррупции мэра Покровска закрыто уголовное производство

Зазначимо, вчора Конституційний Суд України оприлюднив ухвалу, якою скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування.

Судді вирішили, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування завідомо недостовірних відомостей є «надмірним покаранням» для людини. На їхню думку, покарання, яке зазнає особа, нібито непропорційне шкоді.

Неконституційною визнали і низку положень щодо роботи НАЗК. Серед них — контроль і перевірка декларацій, зберігання та оприлюднення цих документів, моніторинг способу життя декларантів. Суд скасував і право Національного агентства з питань запобігання корупції складати адміністративні протоколи за порушення щодо декларування.

Рішення Конституційного Суду остаточне і не може бути оскарженим.

На виконання рішення Конституційного Суду України 28 жовтня о 19:00 НАЗК закрило доступ до Єдиного державного реєстру декларацій.

В Європейському Союзі висловили стурбованість таким рішенням КСУ. Воно може стати підставою для тимчасового призупинення безвізу.