«Я жива! Я буду вічно жити!..»: сьогодні відзначається 150-річчя Лесі Українки

Сьогодні виповнюється 150 років від дня народження Лесі Українки — видатної української поетеси, драматургині і громадської діячки.

Сьогодні відзначається 150-річчя Лесі Українки

25 лютого 1871 року в Новограді-Волинському в родині дійсного статського радника, мецената, члена «Старої громади» Петра Косача та Ольги Драгоманової-Косач (письменниці Олени Пчілки) народилася відома поетка, драматургиня, перекладачка і громадська діячка Лариса Косач, яка увійшла в історію української і європейської літератури під іменем Леся Українка.

Як йдеться у матеріалі Українського інституту національної пам'яті, Лариса була другою із шести дітей Косачів.

Навчання отримала переважно домашнє. Спочатку навчалася за програмою матері (Олена Пчілка взагалі принципово до 5-го класу вчила своїх дітей вдома, українською мовою, остерігаючись, щоб російська школа їх не зіпсувала), пізніше окремі вчителі приходили до неї додому, бо через туберкульоз кісток, який діагностували в десятилітньому віці, Леся тривалий час була прикутою до ліжка.

Попри це, Леся Українка досконало вивчила з десяток мов, серед яких були французька (французькою володіла краще, ніж російською), німецька, англійська, італійська, польська, болгарська, а також латина і грецька. В Єгипті почала вчити іспанську. Перекладала Байрона, Шекспіра, Гоголя, Міцкевича, Гейне, Гюго, Гомера. У 19 років написала для сестер підручник «Стародавня історія східних народів».

Через хворобу (а точніше — через потребу постійного лікування) Леся Українка об’їздила всю Європу, довгий час жила в Італії та Єгипті, три роки прожила в Криму, в Ялті. Любила бувати в театрі та опері (відвідала майже всі найкращі європейські театри), прекрасно розбиралася в європейському мистецтві, скрізь записувалася до найкращих бібліотек, цікавилась новинками літератури та науковими працями. Критикувала «народництво» і всіляко просувала європейські тенденції в українську культуру, стала однією з провісників модернізму в українській літературі.

Леся Українка разом з Оленою Пчілкою, Наталею Кобринською, Ольгою Кобилянською та іншими письменницями мала величезний вплив на розвиток феміністичної течії в українській літературі. Її жіночі образи — вільні у своєму виборі, самодостатні, горді і незалежні, що для того часу було абсолютним викликом, особливо на теренах Російської імперії. Друкувалася на сторінках започаткованого в 1887 році жіночого альманаху «Перший вінок», біля витоків якого стояли Наталя Кобринська та Олена Пчілка. Підтримувала емансипацію та жіночі рухи, які виступали за більші можливості для жіночої самореалізації.

У 1888 році разом з братом Михайлом стала співорганізатором літературного гуртка української молоді «Плеяда». Серед членів гуртка були Людмила Старицька, Володимир Самійленко, Іван Стешенко, Агатангел Кримський, Максим Славінський, Олександр Черняхівський та інші.

Леся не лише писала власні твори, але й активно займалася перекладами, адаптуючи європейську класику до українського читача. На той час українська література, яка була переважно сконцентрована на зображенні села, зіткнулася з проблемою нестачі слів для збільшення образності. Тому українська інтелігенція взялася за модернізацію української мови. Зокрема, Лесі Українці ми завдячуємо словам «промінь», «напровесні», Олена Пчілка ввела в лексикон українців слова «палкий», «мистецтво», «переможець», «нестяма», а Михайло Старицький подарував нам такі слова, як «мрія», «майбутнє», «байдужість», «завзяття», «темрява», «страдниця» та ін.

Все її життя було боротьбою: з хворобою, із суспільними догмами, за право бути українкою, мати власну думку, жити своїм розумом, не бути ні від кого залежною. Іван Франко назвав Лесю Українку «єдиним мужчиною в нашому письменстві».

Останні роки прожила в Єгипті та різних містах Грузії, куди переводили по службі її чоловіка, Климента Квітку. Померла 1 серпня 1913 року в грузинському селищі Сурамі — виснажена хворобою, у неї відмовили нирки. Похована у Києві на Байковому кладовищі біля батька та брата Михайла. До кладовища труну з тілом Лесі Українки несли шестеро жінок.

З нагоди 150-річчя Лесі Українки Український ПЕН запустив флешмоб у соцмережах, покликаний привернути увагу до постаті письменниці та актуалізувати її творчість. Флешмоб триватиме з 22 до 28 лютого.

Для того, щоб взяти участь, треба:

1. Записати на відео власне прочитання улюблених рядків із поезій, драматичних творів чи листів Лесі Українки. Обрати фрагмент для читання можна за цим посиланням (http://bit.ly/2ZDCkXv) або на власний розсуд із доробку авторки.
2. Опублікувати його на вашій сторінці у Facebook чи Instagram.
3. Додати хештег #Українка150 та позначити PEN Ukraine.
4. Записане відео також треба надіслати на адресу: [email protected].

Крім того, в Україні видали 14-томник з усіма творами і листами Лесі Українки. Драматичні твори письменниці, її колекція народної творчості, а також особисті листи, які входять до її літературної спадщини, вийшли друком в типографії «Від, А до Я».

Всього виготовили 1 500 комплектів книги. Їх передадуть в бібліотеки, заклади вищої освіти, в наукові центри та музеї в Україні та закордонні дипломатичні представництва для популяризації творчості Лесі Українки.

Електронні версії каталогу опублікував Український інститут книги. Почитати можна за посиланням ТУТ.

Крім того, сьогодні у рамках масштабного Мистецького проєкту «Леся Українка: 150 імен» Міністерство культури та інформаційної політики розгортає медійну платформу «Радіо Леся». Платформа є студією, де 25, 26 і 27 лютого команда UA: Радіо Культура створюватиме контент, який можна почути онлайн з будь-якого куточка планети за лінком: bit. ly/RadioLesya.

Загалом 150-річчя з дня народження Лесі Українки — одна з кількох важливих дат, які будуть об'єктом державної політики в цьому році.

2024 © Інформаційне агентство «Вчасно» — новини Донбасу.
2024 © ГО "Медіа-Погляд".

Права на всі матеріали належать ГО "Медіа-Погляд" (якщо не вказано інше) та охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права». Усі текстові матеріали поширюються відповідно до ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.

Сайт створено за підтримки DW Akademie

Розроблено iDev