«На ветеранів АТО відкрито полювання, зрадники підняли голови»: як живе сьогодні окуповане Сватове

Після повномасштабного вторгнення 24-го лютого частина населених пунктів Луганщини перебуває під окупацією. Активні бойові дії відбуваються наразі в районі Сєвєродонецька, Лисичанська та Гірського. А в інших населених пунктах вже майже 3 місяці, як встановлюється окупаційна влада терористів «ЛНР». Ми поспілкувались з мешканцем тимчасово окупованого міста Сватове про те, як зараз живе населений пункт і що саме змінилось.

Місто Сватове було домівкою для понад 16 тисяч людей та центром Сватівської громади, яка поступово розвивалась в рамках реформи децентралізації. Окупація міста відбулась доволі швидко, проте не без протестів місцевого населення. 28-го лютого російські військові натрапили на опір місцевих жителів, які висунули окупантам вимоги — негайно залишити територію населеного пункту.

сепаратист і зрадник України Петро Морозов сепаратист і зрадник України Петро МорозовПодібне відбулось і 3-го березня 2022 року, коли люди вдруге прогнали рашистів з міста.

Але 8-го березня окупаційні війська захопили Сватове і встановили в місті і районі підконтрольну адміністрацію.

Її очолив сепаратист і зрадник України Петро Морозов. Він був депутатом Сватівської районної ради від партії «ОПЗЖ» та працював у місцевому підрозділі ПАТ «Укртелеком».

Майже одразу у місті було введено комендантську годину з 18:00 до 05:00. Крім того, місцевим жителям наказано жити виключно за «московським часом».

Це все відбувалось до середини березня і поступово, а надалі місцева окупаційна адміністрація почала «налагоджувати» роботу міста.

Зібрання людей у день створення так званої "ЛНР" у Сватовому Зібрання людей у день створення так званої "ЛНР" у СватовомуЩо відбулось у громаді за цей час та чим живуть сватівчани, журналісту Вчасно розповів один із місцевих жителів. Сергій (ім'я змінено — ред.) у Сватовому живе нещодавно, бо тікав від війни з Харкова і думав, що це все ненадовго. Натепер вимушений жити під окупацією, бо не зміг вчасно виїхати. Початок захоплення міста він пам’ятає гарно і розповідає, що місцеві неодноразово не пускали окупантів в місто.

«У перші дні, коли росіяни намагалися зайняти Сватове, мирні громадяни самі виходили „на переговори“, і в такий раз загинуло троє наших цивільних. Люди не здавали місто і трималися до останнього. Росіяни приїжджали кілька разів, перші рази їх вдавалося не пустити, але нічого вдіяти не можна, коли на тебе зі зброєю та танками їдуть».

Сама окупація для містян пройшла дуже швидко, і багато хто не встиг зорієнтуватись. «Спочатку, якщо чесно, у нас все було як раніше, за винятком окупантів на вулиці, — згадує Сергій. —  Але з часом ситуація почала змінюватись, стали зникати люди й сталися дуже швидкі метаморфози в структурі міста. На той момент люди вже готові були їхати аби куди — і без умов на проживання, але всі дороги вже прострілювалися. Був випадок, коли постраждали два автобуси з цивільними людьми, де були поранені й загиблі. Чоловіків практично не випускали, тільки жінок та дітей».

Центральна частина міста ближче до комендантської години. На вулицях майже нікого не залишається Центральна частина міста ближче до комендантської години. На вулицях майже нікого не залишаєтьсяПісля окупації міста багато товарів зникло з крамниць, фактично місто залишилось відрізаним від будь-якого постачання. Ціни дуже підскочили, наприклад хліб у перші дні купували по 30 гривень, сигарети продавали по 120 грн. Через певний час у місті почали з'являтися товари та ціни знизилися. Завозили їх із Луганська до Старобільська і далі — у Сватове. Кардинально відрізняється від українського ринок палива — вартість бензину наразі складає приблизно 20 грн за літр, а газ на авто продають за 14 грн.

Під новими прапорами у Сватовому з’явились проблеми з інтернетом та зв’язком. На заміну українським провайдерам прийшов «Лугаком», який є вкрай поганим із-за застарілого обладнання. Все обладнання, яке було встановлено у Сватовому українськими підприємцями, вже вивезли до Луганська.

Настрої серед місцевих мешканців пригнічені, на вулицях перевіряють документи, мобільні телефони. Людей саджають «на підвал» із різних причин. Розпочалося полювання на ветеранів війни. «У нас у місті є хлопець, працівник ДСНС — його взяли у полон, тримали близько місяця у підвалі, били та знущалися. Зараз вже звільнили, дякувати богу», — розповідає Сергій. — А одного ветерана АТО так і не бачив ніхто після того, як його забрали. Людей забирають і тримають у підвалі, а коли вони виходять, то не розповідають, що там було. Ось такі методи у окупантів".

Сергій також розповів про кадрову кризу — окупантам не вдається знайти людей для запуску роботи різних міських служб. «Не всі хочуть працювати на „ЛНР“ та й зараз вони не можуть набрати людей, наприклад, в податкову та інші структури».

Державні зрадники Людмила Русанова та Олександр Кірієнко Державні зрадники Людмила Русанова та Олександр КірієнкоХоча багато людей перевзулося, як депутатів, так і звичайних мешканців. Вони пристосувалися до такого життя і вже «топлять за руський мир». Ці зрадники та колаборанти проводять активну інформаційну та роз’яснювальну роботу з людьми. До прикладу — Людмила Русанова, яка була головою Сватівської районної ради, відразу перейшла на бік окупантів та вже встигла отримати паспорт «ЛНР», та колаборант вищого рівня Олександр Кірієнко — так званий «депутат народної ради ЛНР».

Окупанти майже одразу зайнялись так званою «паспортизацією» та змушують місцевих до певного часу змінити українські паспорти на паспорт «лнр» чи паспорти рф. Аналогічно до цього, від місцевих підприємців вимагають зробити перереєстрацію у новостворених окупаційних податкових.

Сумнозвісна мобілізація, яка розпочалась на окупованих територіях Луганщини, до Сватового ще не дійшла. Проте чоловіків з міста намагаються не випускати.

Разом з цим місцеві мешканці розповідають, що у громаді з’явився партизанський рух. Десь тиждень тому у місті знайшли мертвими та закривавленими двох окупантів. Таке ж було і в Нижній Дуванці (населений пункт поряд зі Сватовим), де пропало четверо терористів.

Сергій каже, що якісь жителі міста вже змирилися із буденністю життя під російським прапором та якось намагаються пристосуватися до місцевих «порядків"окупантів, проте у місті залишилося багато людей, хто чекає ЗСУ та звільнення Сватового якнайшвидше.

2024 © Інформаційне агентство «Вчасно» — новини Донбасу.
2024 © ГО "Медіа-Погляд".

Права на всі матеріали належать ГО "Медіа-Погляд" (якщо не вказано інше) та охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права». Усі текстові матеріали поширюються відповідно до ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.

Сайт створено за підтримки DW Akademie

Розроблено iDev