38 років назавжди: воїн Любомир Бордун поліг, захищаючи Донеччину від російських окупантів

Любомир народився на Івано-Франківщині. Навчався у Коломийській гімназії. Закінчив Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника. Також навчався у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Згодом працював там викладачем.

До 2016 року був заступником директора з навчально-виховної роботи у рідній Коломийській гімназії. Потім став начальником Управління освіти Коломийської міської ради. Також був депутатом Коломийської міської ради двох скликань, розповідає Меморіал.ua.

Коли почалася повномасштабна війна, освітянин з перших днів вирушив захищати Україну. Воював у складі 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Брав участь у боях за Київську та Луганську області.

«Як би нам цього не хотілося, але війна – надовго! Ми хочемо вірити в дива, але це – не той випадок. Все залежатиме від нашого та «їхнього» ресурсів: людського, військового та економічного. Тому чоловіки, які «не вміють», «не готові», «не ...» – змиріться з думкою, що завжди «петляти» не вийде і вам доведеться взяти в руки зброю. Але у вас є ще час! Тож вчіться та готуйтесь, особливо морально та фізично», — написав Любомир на своїй сторінці у соцмережі 17 серпня 2022 року.

У вересні чоловік брав участь в обороні Донеччині. На жаль, там він і прийняв свій останній бій.

«Тяжко повірити, біль, туга. Не стало колеги, справжнього товариша, співрозмовника; вже ніколи не побачу мудрих, щирих очей, доброї усмішки, не буде щирої, душевної розмови. Не те ,що плакати... вити... Любчику, Ти завжди залишишся тією людиною, з якою дружили довгі роки», — написала подруга і колега Анна Бакай.

«Справжній професіонал, великий патріот, люблячий батько, чоловік та син, хороший друг», – написав міський голова Коломиї Богдан Станіславський.

Поховали захисника на рідній Івано-Франківщині. У Любомира залишилися батьки, дружина та двоє дітей.

Вічна пам'ять Герою!