86 днів кровопролитної оборони: два роки тому захисники Маріуполя вийшли з «Азовсталі»

20 травня 2022 року закінчилася оборона Маріуполя. Цього дня з території заводу «Азовсталь» вийшли останні українські воїни, які до обороняли фортецю в оточенні переважаючих сил ворога.

За повідомленням російської сторони, з "Азовсталі" вийшли 2439 українських захисників/Фото: Getty Images

Оборона Маріуполя тривала з 24 лютого по 20 травня 2022 року — 86 днів, 82 з яких у повному оточенні. Українські воїни попри недостатню кількість зброї, боєприпасів та ліків, до останнього стійко стримували ворога, відтягуючи їй сили на південному фронті. Вийшли оборонці з «Азовсталі» за наказом президента України.

Протягом кількох днів до виходу з «Азовсталі» гарнізон знищував зброю та амуніцію. Кулемети скидали у заповнені водою шахти, ноутбуки розстрілювали, мобільні телефони розбивали.

20 травня о 13:18 у телеграм-каналі «АЗОВ» опубліковане останнє відеозвернення з комбінату «Азовсталь».

«Слава Україні! 86 днів оборони Маріуполя. Вище військове керівництво надало наказ про збереження життя та здоров’я військовослужбовців гарнізону і припинення оборони міста. Попри важкі бої, кругову оборону та відсутність постачання, ми постійно наголошували на трьох найважливіших для нас умовах: цивільні, поранені та загиблі. Цивільних вдалось евакуювати, важкопоранені отримали необхідну допомогу. Їх вдалося евакуювати з подальшим обміном та доставкою на територію, підконтрольну Україні. Щодо загиблих героїв — процес триває. Сподіваюся, найближчим часом рідні та вся Україна зможе з почестями поховати своїх воїнів», — командир гарнізону Маріуполя Денис «Редіс» Прокопенко.

Відомо, що на обороні Маріуполя стояли зведені підрозділи 36 окремої бригади морської піхоти, 503 ОБМП, полк «Азов», поліцейські та прикордонники, військові моряки, працівники СБУ, бійці ТрО та добровольці, всі вони потрапили в російський полон.

За два роки з неволі окупантів вдалася повернути частину захисників "Азовсталі", зокрема понад 100 азовців, з них - Дмитро Козацький, який до останнього боровся з побратимами проти окупантів.

«Після наказу президента ми вийшли з Азовсталі. Йшли вулицею Набережна у Маріуполі, і потім нас почали оглядати, — розповідає Дмитро про початок полону. — Там вже почалося жорстке ставлення. Коли нас завели в автобуси, я думав, що там Червоний Хрест дивитиметься, чи все буде ок. Але вони удавали, що нічого не бачать. Ми їхали з двома озброєними особами — представниками рф. І я був один азовець у цьому автобусі. І вже тоді я відчув особливий тиск у свій бік: моральний і не тільки».

Дмитро в полоні не втрачав надію повернутися додому, а ще він зрозумів, що головне — дожити до цього моменту.

«Раніше я думав, що хоча це і може затягнутися, але важливо дочекатися моменту виходу. А після теракту в Оленівці я зрозумів, що не головне — дочекатися, а головне — дожити до обміну. Це головна зміна, яка сталася у моїй свідомості», — пояснив Дмитро Козацький.

На щастя, через чотири місяці його з побратимами повернули додому. Тоді ж із російської неволі звільнили й командування гарнізону - командира полку "Азов" Дениса "Редіс" Прокопенка, його заступника Святослава "Калина" Паламара та командира 36-ї ОБМП ЗСУ Сергія "Волина" Волинського.

Пережити полон й дочекатися обміну вдалося й офіцеру Служби безпеки України з позивним «Бурий». Він пригадує, що рішення виходити з «Азовсталі» було важким для всіх, але іншого вибору не було — закінчувалися боєкомплекти, медикаменти, люди помирали.

"Я виходив з «Азовсталі» одним з останніх. Одразу потрапив у «Оленівку». Потім привезли у якийсь аеропорт, заклеїли очі скотчем, у літаку били та намагалися викинути з борту. Після цього всього я опинився в одиночній камері. Це було російське «лефортово», де я просидів 123 дня", - каже військовий.

Коли «Бурого» та інших хлопців знову посадили у літак, вони вважали, що їх чекає страта. Їх було приблизно 200 чоловік. Однак згодом виявилося, що вони повернулися додому.

Нині відомо, в російському полоні перебуває майже 2 тис. оборонців Маріуполя, з них - 900 азовців. Рідні захисників й вся Україна другий рік чекає на їх повернення додому.

"Ми об'єднані однією метою: повернути 900 полонених азовців додому. У піхотних, артилерійських і танкових боях та на міжнародній арені — кожна наша дія спрямована саме на це. День їхньої свободи обов’язково настане", - пише "АЗОВ".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Після теракту зрозумів, що головне — дожити до обміну»: історія полону захисника Азовсталі, чиї світлини облетіли весь світ

Фото: Дмитро Козацький