Як з’ясували журналісти «Вчасно», закупівлі антидронових сіток у громадах Донеччини тривають повним ходом. При цьому значні суми без жодної конкуренції отримують компанії та ФОПи, пов’язані з відомими в регіоні особами, які постійно отримують мільйонні контракти від влади.
Закупівля антидронових сіток у Донецькій області/ колаж "Вчасно"
З початком весни та влітку у Донецькій області різко зросла кількість атак FPV-дронів на автомобільні дороги, перетворюючи навіть раніше відносно безпечні ділянки на зони підвищеного ризику. У відповідь на ескалацію обстрілів влада заговорила про необхідність додаткової захисту ключових транспортних маршрутів — зокрема шляхом встановлення антидронових сіток.
Журналісти «Вчасно» з’ясували, які громади закуповують антидронові сітки, та хто отримує ці підряди.
Таким чином, залишається відкритим питання: чи справді були виділені кошти саме на антидронові сітки, чи йдеться про наміри, які поки не мають чіткого документального підтвердження.
Попри відсутність публічних рішень про фінансування, які б прямо підтверджували виділення коштів на антидронові сітки, та обережні заяви обласної влади про «визначення напрямків», закупівлі таких матеріалів у регіоні вже активно відбуваються. Журналісти, проаналізувавши дані платформи Prozorro, виявили щонайменше 8 укладених угод у різних громадах Донеччини.
Найбільші обсяги закупівель зафіксовані в Мирнограді, Лимані та Покровську:
Мирноград: виконавчий комітет міськради придбав поліпропіленову сітку на суму понад 1,2 млн грн — загальна площа 36 900 кв. м.
Лиман: три закупівлі — одна на понад 2 млн грн за 52 тис. кв. м сітки та 13 тис. м поліпропіленового шнура, друга — на 2,5 млн грн за 67 980 кв. м сітки, третя — на майже 150 тис. грн за понад 4 тис. кв. м сітки.
Покровськ: договір укладено на понад 3 млн грн за 95 696 кв. м антидронової сітки.
Менші закупівлі також провели окремі органи місцевого самоврядування:
Комарська СВА (Волноваський район) — понад 98 тис. грн за 36 рулонів так званої «огіркової» сітки (1,7×500 м).
Великоновосілківська селищна рада (Волноваський район) — понад 72 тис. грн за 25 аналогічних рулонів.
КП «Електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» (Краматорськ) — понад 198 тис. грн за 7008 кв. м сітки та поліпропіленові канати.
Закупівель може бути й більше, проте через особливості системи Prozorro виявити всі угоди — складно. Часто в описах не вказано призначення сіток або використовуються різні назви товару, що ускладнює пошук і повноцінний аналіз.
Усі виявлені закупівлі антидронових сіток на Донеччині у 2025 році здійснювалися без конкурентних процедур — шляхом прямих угод із визначеними постачальниками. У більшості випадків замовники обирали місцеві або вже знайомі структури, що раніше отримували контракти в регіоні.
Постачальницею для Великоновосілківської селищної ради та виконавчого комітету Лиманської міськради стала ФОП Цірульнік Вікторія Анатоліївна, яка працює більше як рік та встигла укласти контрактів з органами влади Донецької області на понад 8 млн грн.
З’ясувалося, що Вікторія Цірульнік обіймає посаду головного бухгалтера ТОВ «Укрславресурс», яким керує Володимир Ішанкулов. Він також володіє ТОВ «Славресурс Груп» та іншими компаніями, пов’язаними з Віктором Коркішком. Цей бізнесмен раніше очолював ДП «Донецький облавтодор» і був депутатом Донецької міськради від Партії регіонів. Нині він контролює низку компаній, що стабільно отримують вигідні держконтракти, у тому числі й у Донецькій області.
Крім того, за тією ж адресою, що й Вікторія Цірульнік, зареєстрований ще один підприємець — ФОП Михайло Цірульнік. Попри короткий термін роботи (менше як рік), він уже встиг укласти угод на понад 6 млн грн із замовниками Донеччини.
Ще один постачальник — ФОП Гришин Віталій Вікторович, який отримав контракт від Виконкому Лиманської міськради на понад 2 млн грн. Попри короткий підприємницький стаж (понад рік), загальний обсяг його договорів з органами влади перевищує 9 млн грн. За реєстраційними даними, Гришин також керує ТОВ «Київдортехнологія», яке належить згаданому Віктору Коркішку — це посилює враження про можливу централізовану координацію діяльності.
Детальніше про бізнес-групу Віктора Коркішка можна дізнатися у розслідуваннях «Вчасно»:
«Будівельний картель Донеччини: як мережа колишніх регіоналів досі освоює мільярди з держбюджету»
Інший контракт від влади Лимана на 2,5 млн грн дістався ТОВ «Будінвест Торг Компані». Профіль фірми — широкий: у переліку понад 70 видів діяльності, основний з яких — оптова торгівля деревиною. Минулого року компанія задекларувала дохід понад 60 млн грн, а серед найбільших замовників — Департамент цивільного захисту Донецької ОДА та Покровська міськрада.
Власник компанії — Олексій Кривенко, який також керує ТОВ «Перша дорожньо-будівельна компанія». У 2024 році Антимонопольний комітет України встановив факт узгоджених дій між цією фірмою та ТОВ «Перша українська дорожньо-будівельна компанія», які, зокрема, користувалися спільною електронною адресою та мали перехресні зв’язки. Після потрапляння компаній до так званого «чорного списку» АМКУ активніше почала отримувати підряди саме «Будінвест Торг Компані», зокрема й на Донеччині.
Ці приклади демонструють, що частина підрядників закупівель антидронових сіток пов’язана між собою, має спільних бенефіціарів або минулий досвід співпраці з владою регіону. Формально така практика не заборонена, але в умовах відсутності конкурентних процедур це ускладнює контроль за ефективністю витрат і створює додаткові репутаційні ризики.
Загалом же, у ситуації постійної загрози з повітря потреба в захисті доріг Донеччини — очевидна. FPV-дрони становлять небезпеку як для військових, так і для цивільних, і вимоги до безпеки на ключових маршрутах зростають. У таких умовах запровадження нових засобів захисту — зокрема антидронових сіток — виглядає як своєчасна і необхідна відповідь.
Однак спосіб, у який ці ініціативи реалізуються, вже викликає запитання. Відсутність відкритої інформації про бюджетні рішення, закупівлі без конкуренції, повторюваність підрядників та наявність зв’язків із впливовими фігурами — усе це знижує довіру до процесу й ускладнює контроль за використанням публічних коштів. Захист не може бути поза підзвітністю.
Коли мова йде про безпеку прифронтових громад, важливо не лише оперативно реагувати на загрози, а й забезпечувати максимальну прозорість — щоб антикризові заходи не перетворювалися на чергові можливості для обраних.