Хоч Україна і може втратити Бахмут, але росіяни втратили набагато більше за час битви за місто, вважає військовий експерт.
Бахмут / фото: 93 ОМБр
Довідка: Мік Раян — австралійський генерал-майор у відставці, який відповідав за весь військовий вишкіл та військову освіту в Австралії.
«Вчасно» публікує переклад думки Міка Раяна щодо ситуації у Бахмуті:
«Битва за Бахмут триває з серпня 2022 року. Значні людські та матеріальні ресурси, витрачені росіянами на цю мету, незабаром можуть викликати необхідність відведення українських військ.
У жовтні 2022 року я досліджував, як відбувається тактичне відведення військових сил, і міркування щодо цього в контексті росіян на заході Херсона. Подібний підхід я застосую до розгляду питань щодо можливого виведення ЗСУ з Бахмута.
Відведення військ, яке в доктрині армії США вважається «ретроградною операцією», призначене для того, щоб дозволити силам відійти від ворога та передислокуватися на нову місію або в нове місце, зводячи до мінімуму втрати. Корисна також ця цитата з доктрини австралійської армії: «Відхід — це завдання, яке регулярно виконується під час мобільної оборони, або зволікання для досягнення загальної мети відновлення наступальних дій… його слід розглядати як звичайну тактику, а не як провісник катастрофи».
Для України утримання Бахмута мало як політичний, так і військовий імперативи. Обидві сторони надали цій битві політичного значення — хоча лише Президент Зеленський мав сміливість відвідати свої війська там. Битва за місто та територію навколо нього також стала джерелом відкритої, жорстокої кампанії цькування між російською армією та групою «Вагнер».
Але ця битва також дозволила Україні завдати шкоди російським військам на Сході, змусивши їх продовжувати залучати ресурси до боротьби за місто, яке майже не має стратегічного значення. Це поглинуло російські підрозділи, які могли бути використані деінде проти українців.
Це змусило росіян (армію та «Вагнер») проливати кров в масштабах, не бачених з часів Другої світової війни. За деякими даними, їхня повільна, методична і, відверто кажучи, непотрібна кампанія за Бахмут призвела до понад десяти тисяч втрат. Але в якийсь момент найближчими днями Збройні Сили України можуть вирішити, що вони досягли всього, що могли, залишаючись на своїх оборонних позиціях навколо Бахмута, і що збереження сил для наступних боїв є важливішим.
Карта: DeepState
Як тільки буде ухвалено рішення про відхід, які можуть бути питання для роздумів щодо планування цього?
По-перше, життєво важливим є обман (ворога — ред.). Проте реальність така, що від росіян важко приховати намір вийти. Певного обману можна досягти посиленням вогневої підтримки, приманками, імітацією звичайних дій і комунікаційною дисципліною.
Друге питання полягає в тому, як послідовно відводити сили. Це включає питання, коли і як евакуювати матеріально-технічні запаси, штаб, елементи розвідки та наземні бойові сили. Це залежатиме від того, звідки і якою силою ворог тисне на ті сили, які мають відступати. Українці, ймовірно, дещо з цього вже зробили. Але їм знадобиться достатньо сил на місці — з власною мобільністю — щоб запобігти розгрому, але не настільки, щоб вони втратили значну частину цих сил.
Третім питанням для українців буде перешкоджання можливому втручання росіян у відведення. Ми повинні очікувати посилення протиповітряної оборони, глушіння і використання артилерії з боку українців, що відступають, а також посилення авіаційної підтримки.
Четверте питання стосується командування та контролю. Справа не лише в тому, хто головний. Йдеться про контроль за впорядкованим відходом у запланованій послідовності. Військова поліція (в Україні — військова служба правопорядку — ред.) є життєво важливою для контролю на дорозі, дисципліни на маршруті та забезпечення того, щоб підрозділи не залишили оборонні позиції передчасно.
Досягнення контролю також означає хорошу бойову дисципліну. Тактичні лідери на всіх рівнях повинні утримувати свої позиції до призначеного часу відходу. Це може бути дуже важко, коли є сильна схильність рухатися назад раніше, ніж передбачає план.
Українці захочуть добитися «чистого прориву». Це роз'єднання росіян у спосіб, який позбавляє їх можливості слідкувати за силами, що відходять, і переслідувати їх. Буде потрібно багато артилерії, атакуючої зосередження російських підкріплень, і вогневої підтримки.
Ключем до досягнення «чистого прориву» є ефективний ар'єргард (військовий підрозділ, частина або з'єднання, що охороняє військо при переміщенні із фронту в тил або вздовж фронту — ред.). Ар'єргардні сили можуть допомогти забезпечити «чистий прорив» для сил, що відходять, і запобігти переслідуванню противником. Я б очікував, що для українців ар'єргард буде складатися з бронетанкових і піхотних сил.
Зрештою, успішне відведення потребує чудового планування та координації. Але й підкріплюється хорошим керівництвом на всіх рівнях. Концепція того, як відбуватиметься послідовність і виконання відведення, має бути єдиною і керуватися старшим командиром. Цей старший командир повинен мати відмінну тактичну кмітливість, добре розуміти місцевість і добре оцінювати можливості сил, що відходять. Він повинен розуміти, що помилка може призвести до втрати всіх сил, що відходять.
Реальність така, що якщо росія захоплює Бахмут, вона захоплює руїни. Це місто з невеликим стратегічним значенням і без інфраструктури для підтримки військ. Те, що росіяни так багато вклали в його захоплення, красномовно свідчить про їхню погану стратегію у цій війні.
Українці будуть відходити в смуги оборони в районі Краматорська, які вони готували вісім років. Ще раз — вісім років. І вони знаходяться на вищій, більш придатній для оборони території, ніж Бахмут. Хоча Україна може втратити місто, росіяни втратили набагато більше за час битви. Вони розтратили військові підрозділи, солдатів і ресурси, які були б для них цінними навесні, коли українці розпочнуть наступ.
Іронія цієї битви полягає в тому, що хоча росія відчайдушно прагне перемоги в короткостроковій перспективі, путін часто говорить про те, наскільки росія терпляча і як вона «переживе» Захід, але зараз у поведінці росії мало що підтверджує точку зору путіна.
Західні країни постійно дивують росію рівнем свого стратегічного терпіння та підтримки України, зараз мало що підтверджує думку путіна про те, що час на його боці. І чим більше буде битв, подібних до Бахмута, які розтрачують російську бойову міць, моральний дух і стратегічну легітимність, тим менше часу матиме він сам".
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!