«Чеченці знімали на „айфон“ і казали, що Україна зриває обмін»: колишній полонений воїн розповів про останні години з окупантами

Максим Колесников, український захисник родом із Донеччини, пригадує: з перших днів полону його підтримувала думка про те, що стратегічно на той момент росія вже програла. Він подумки перебирав їх цілі та бачив, що жодна з них ніколи не буде досягнута. Збережеться й Українська держава, і обрана українцями влада, а ЗСУ ніхто не роззброїть. І навіть в умовах пропаганди, коли українським полоненим давали дивитися російське телебачення, він розумів: радіти є чому.

Саме тому він тримався в якомога кращій формі: займався, наскільки міг, спортом, радів прогулянкам просто неба, які в останні місяці стали доволі рідкісними. І з вірою в те, що за кожного полоненого борються, він дочекався обміну.

«1 лютого 2023 року. П’ятьох людей, серед яких був я, напередодні забрали з різних камер, перевдягли в форму українських військових та рано-вранці підняли й посадили в автозаки з зав’язаними очима. Нас кілька годин везли до військового летовища. Звісно, була надія, що нас везуть на обмін, але був і острах, що це перевезення в іншу тюрму — ми знали, що це трапляється, і що нам може загрожувати нова прийомка, найбільш неприємний та болючий захід в тюрмі. Вже на летовищі ми довго чекали — години три, може, більше, так і сидячи весь час зі скотчем поверх шапок, натягнутих на очі. Врешті-решт нас підняли й перетягнули в літак. Якийсь начальник військової поліції, який був в літаку, оголосив: нас везуть на обмін, але через погану погоду не встигають привезти всіх, тому обмін буде наступного дня. Потім ми перелетіли в Курську область, забрали групу полонених там, потім ще в Бєлгородську — там теж хтось до нас приєднався. Після цього нас перевели в інший транспорт — на цей раз в мікроавтобуси. То був вже остаточний сигнал: обмін», — пригадує військовий.

«Депутат не забув сказати й про „один народ“, і про те, що війна треба тільки політикам»

Усіх військових знову залишили чекати — цього разу в тому мікроавтобусі, а потім вкотре перевезли на іншу локацію. Уже там хлопцям раптово скомандували: «скотч з шапок прибрати, шапки зняти». Після цього в мікроавтобус зайшли троє чеченців, один із яких увесь час знімав українських воїнів на «айфон».

«Інший сказав, що він депутат державної думи рф і організатор обміну з їхньої сторони. Далі понеслося. Мовляв, українська сторона зриває обмін. Що начебто все було вже погоджено, все росіяни зробили, але в останню мить, всупереч всім попереднім домовленностям, українські перемовники захотіли в обмін додати азовців, а на тих вже заведені карні справи та страшні злочини. І добрі росіяни вже дуже хочуть нас віддати, турбуються про нас та наші родини, які ж дивним чином нічого про нас не знають, але ось погані українські чиновники думають лише про азовців та не хочуть нас забирати. І ось що цей прекрасний депутат нам запропонував — ви, мовляв, запишіть звернення, його покажуть, а рідні нехай протестують проти такого ставлення, нехай всім телефонують, підіймають громадськість. Бо якщо не обміняють на наступний день — то нас повернуть знов у тюрми. А це — боляче», — пригадує Максим Колесников.

Під час так званої промови той самий «депутат держдуми» не оминув і теми про «один народ», і про те, що «нікому ця війна не треба, крім політиків».

«Одна ознака, по якій можна зрозуміти. що представник рф бреше: він відкриває рота»

«Ми вже знали про справжню причину того, що обмін в той день не стався. Але, на жаль, знайшлось двоє людей, які все ж на камеру записали звернення про „зрив обміну українською стороною“. А в мене була своя мить спокуси: чечени запропонували подзвонити рідним. Я на той момент вже понад 10 місяців не розмовляв з дружиною, тому підняв руку у відповідь на питання „хто хоче поспілкуватися з рідними?“. Але коли побачив, що навіть таку розмову знімають на відео та підказують, що треба розповісти про „зрив обміну“ — опустив руку й натягнув шапку на очі…» — каже донеччанин.

Після того для військових розпочався період очікування, поки двох азовців привезли в табір, де тримали полонених в очікуванні обміну.

«Їх не могли привезти з полону через бардак з бумажками та погану погоду. Українські перемовники наполягали на обміні всіх по погодженому списку — та перемогли. 4 лютого нас обміняли.

А представники рф завжди брешуть. Завжди намагаються спровокувати наші внутрішні конфлікти. Не ведіться. Довіряйте тільки своїм. Не забувайте, що зрозуміти, чи бреше представник росії, можна по одній простій ознаці - він відкриває рота", — наголошує воїн.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Поставив мету насамперед зберегти самого себе ментально», — донеччанин Максим Колесников про свою мотивацію пережити російський полон