«Дають поговорити, а потім вимагають вчиняти диверсії» — росіяни шантажують рідних полонених захисників

Російські спецслужби намагаються використовувати для злочинних дій сім'ї військовополонених.

Про такі випадки повідомили юристи приймалень Харківської правозахисної групи. До них почали звертатися рідні полонених, які розповідають схожу історію: людина, від якої довгий час не було звістки, телефонує з полону. Йому дають на розмову лише кілька секунд — рівно стільки, щоб вдома почули «Я живий» і впізнали рідний голос.

А за деякий час українській родині починають телефонувати зовсім інші люди. Погрожуючи завдати полоненому катувань або навіть убити, людина на тому кінці пропонує виконати завдання. Наприклад, підпалити релейну шафу або автівку військових.

«Наші клієнти розповідали, що їм писали росіяни і шантажем намагалися примусити підірвати військовий автомобіль, щось замінувати чи вбити когось конкретного, — розповідає керівниця харківської приймальні ХПГ Таміла Беспала. — Варто зазначити, що ці повідомлення майже одразу зникають. Часто це ще й відбувається з прихованих номерів, які важко встановити. Чотири випадки — це лише ті, про які нам розповіли. А уявляєте, скільки їх насправді? Скільки людей нікуди не повідомляють, адже бояться за життя рідних?».

Про те, що до терористичної діяльності росіяни можуть шантажем залучати родини полонених, торік попереджали і в Координаційному штабі з питань поводження з полоненими.

У Коордштабі застерігали родини полонених від будь-якої співпраці з ворожими спецслужбами. Натомість рекомендували повідомляти про такі контакти Коордштаб або правоохоронців.

«Неінформування про такі факти чи діяльність на догоду ворогові може мати важкі та непоправні наслідки, — заявляли в установі. — На жаль, росіяни використовують вразливе становище родин. Наше завдання — не допустити цього і не погіршити становище наших громадян, позбавлених волі».

Історії шантажу через близьких людей

Шантажувати ж родини полонених росіяни почали від початку повномасштабного вторгнення. Вже у перші тижні великої війни сім'ї багатьох військових опинилися в окупації. Тоді росіяни брали в заручники дружин чи батьків воїнів ЗСУ. Згодом військовому телефонували з номера рідної людини й намагалися примусити вчинити диверсію чи розкрити інформацію про підрозділ. Інакше — тортури чи вбивство члена родини.

Зокрема, восени 2022 року видання «Медиазона» опублікувало історію Анастасії Бортник. Її свекруха опинилася в окупації в Стрілечій на Харківщині. Дівчина через росію вирушила за нею, але її затримали. Чоловік Анастасії в цей час був на фронті. Наприкінці серпня з номера дружини він отримав відеовиклик. На екрані була Настя і двоє чоловіків у масках:

«Твоя дівчина звідси не піде, їй усе, — оголошує він. — Але якщо будеш з нами співпрацювати, буде все гаразд у тебе, і гроші будуть, і жінка буде в тебе, і все буде. А якщо ти не співпрацюватимеш з нами, вважай, що ти її порішив. Ми її відправимо на передок до хлопців, допомагатиме, прибиратиме, чиститиме та хлопцям допомагатиме, які без жінок кілька місяців сидять».

На очах у чоловіка жінку били і принижували. Згодом, на щастя, Анастасію вдалося звільнити.

Герой іншої історії досі перебуває в полоні. Його сину через телеграм надсилали фотографії батька.

«Він виглядав таким худим, ніби побував у концентраційному таборі», — пригадує чоловік.

Потім надійшло повідомлення: «Якщо ви хочете, щоб ваш батько жив, ви працюватимете на нас».

Син не встиг нічого вчинити, хоча зізнається, що був близький до злочину. В СБУ дізналися про ситуацію і зв’язалися з чоловіком.

Як відомо, зараз СБУ стежить за спілкуванням сина з росіянами та спрямовує його відповіді таким чином, щоб складалося враження, що він співпрацює.

Метод батога і пряника

В інтерв'ю «Новинам Приазов’я» колишній захисник українських політв'язнів Микола Полозов розповідав, як саме російські силовики намагаються вербувати родичів полонених.

З одного боку, бранцям можуть трішки полегшити умови перебування в російській установі виконання покарань — дати можливість зателефонувати додому по відеозв'язку, наприклад. Але загальні умови утримання полонених в рф настільки погані, що полегшити становище військовополоненого може будь-що — день без побиття, або можливість вийти на свіже повітря.

«Такого роду пряник, як можливість хоча б із близьким поспілкуватися, іноді дуже дієвий», — каже Полозов.

Однак російські спецслужби використовують не лише «пряники», але й «батоги».

«Можуть катувати й показувати це. Для того, щоб припинити це, рідні теж готові йти на все, в тому числі на можливі злочини проти України. На жаль, такі випадки є, — каже Полозов. — Звичайно ж, насамперед їх цікавлять або самі рідні військовослужбовців, які залишаються в Україні, або ті, хто мають доступ до якихось документів, або, умовно кажучи, до великих воєначальників і можуть цю інформацію звідкись отримувати та передавати російським спецслужбам. Іноді це зовсім зневірені матері, яким кажуть: ось йдіть подивіться, чи немає там якоїсь бази або якихось ракет, і після цього туди здійснюють прильоти російських ракет».

Як діяти якщо вас шантажують росіяни?

Юристи Харківської правозахисної групи зазначають, якщо з родиною полонених зв’язується хтось «з того боку» і примушує вчинити злочин, це одразу треба максимально фіксувати, робити скриншоти повідомлень, зберігати голосові повідомлення. Потім одразу звертатися до правоохоронних органів.

«Там підкажуть, що робити. І „на тому боці“ про ваше звернення не знатимуть. Наші правоохоронці потім самі можуть ці діалоги вже вести, приховано з’ясовувати, з ким спілкуються — з російськими спецслужбами чи з вагнерівцями, наприклад, — зазначає керівниця харківської приймальні ХПГ Таміла Беспала. - З’ясовувати обережно долю полоненого. Варто пам’ятати: якщо людина навіть під примусом і шантажем вчинить якийсь тяжкий злочин, вона опиниться за ґратами. По-людськи всім зрозуміло, що людина здатна на все, аби тільки її чоловіка, сина, брата перестали катувати. Але закон є закон».