Зараз місто контролюють у північній частині Сили оборони. Інші райони Покровська неконтрольовані: якщо в центрі ще подекуди присутні розрахунки української армії, то на півдні кілька тижнів як «окопані» росіяни з виставленою технікою та укриттями. Вибити їх звідси за сьогоднішніх умов неможливо.
Фото: 33 ОМБр
На Покровському напрямку ситуація стабільно погіршується. Щодня противник малими групами намагається сунутися вперед. Знаходять такі собі укриття, покинуті Силами оборони бліндажі, в яких чекають на підхід своїх. Допоки з кількох груп росіян сформується мала групка (до 3−4 чи п’яти осіб), вони чекають там. У більшому складі намагаються просунутися вперед, під час чого уже «традиційно» вмирає кілька членів групи. Тож до наступного укриття добігає заледве двоє окупантів, розповідає журналістам «Вчасно» Назар Войтенков, офіцер відділення комунікацій 33 окремої механізованої бригади.
Смуга відповідальності 33 ОМБр — північ Покровського напрямку, зонально — в районі Добропілля. На сьогодні тенденція штурмів та спроб атакувати позиції СОУ демонструє, що від захоплення цього міста окупанти не відмовилися. Кількість російських бойовиків у смузі не дозволяє протиснути кількісно позиції української армії. Проте маневри росіян дублюють їх тактику в Покровську: інфільтрацію та спроби взяти населені пункти в кільце.
«Помітно, що час доби для них взагалі не грає ролі. Тобто вони намагаються просочуватися і вдень, і уночі. Для наших операторів це також неважливо, тому ліквідація противника відбувається однаково успішно і вночі, й удень. Хоча найбільше їх гине, мабуть, все ж удень. За добу в зоні нашої відповідальності вмирає десяти росіян. Рухаються їхні групи з перервою у 1,5−2 години. Але що б не сталося з їх попередниками — вони все одно йдуть», — пояснює пресофіцер.
Фото: 33 ОМБр
Піхотинці 33 ОМБр, які повернулися з позицій, кажуть, що часто могли чути розмови росіян — або коли ті рухалися в напрямку суміжників, або коли намагалися штурмувати їх позиції. «Лізли», зауважують хлопці, звідусіль — оборона вимагала слідкувати за всіма 360°, оскільки слід було чекати й руху окупантів «зі спини». Інколи ж були неочікувані зустрічі з окупантами уже в населених пунктах, контрольованих СОУ. Звідти росіянам не вдалося вийти — вони були знищені або в стрілецьких боях, або добиті FPV-дронами. З собою у них завжди було мало провізії - і їжі, й води було з розрахунком на 2−3 дні максимум. Крім того — зброя й броня. На цьому весь запас закінчується.
«Це смертники, які мають наказ розвідати маршрут чи закріпитися десь і зачекати інших, але за таких умов вони зможуть прочекати лише 2−3 дні, не більше. У них є ще варіант вмерти від голоду та спраги. Таке стається. Ті росіяни, які нам траплялися, в полон йшли з задоволенням, оскільки в них не було ні харчів, ні води. Це просто м’ясо, яким воює росія. Але вони не завжди усвідомлюють, що їх чекає. Деколи полонені розповідають мені, що вони мали вийти на навчання, а натомість поїхали на штурм», — зауважує Назар Войтенков.
Таких «м'ясних» місць, які переповнені трупами мертвих росіян, десятки. Зокрема, поблизу села Володимирівка на Покровському напрямку під мостом. Там на сьогодні не менше десятка тіл російських піхотинців, які думали, що сховок під мостом буде безпечним укриттям. Дехто з них сконав на очах «новеньких», оскільки поранення вже не дозволяли продовжувати рухатися вперед.
Фото: 33 ОМБр
Стабільно погана ситуація на напрямку з логістикою. Покровський напрямок переповнений «очима» окупантів — дронами, які проводять розвідку чи полюють цілодобово. Через це лише один дрон-транспортер (на кшталт «Вампіра») за місяць доставляє до двох тонн провізії нашим бійцям (за раз — до 20 кілограмів). На напрямку 33 бригади їх працює декілька екіпажів. Тоді як НРК за раз може доставити до 300 кілограмів.
Щоночі Сили оборони на Покровському напрямку проводять і дистанційне мінування. Лише упродовж останніх кількох днів це дало результат — група росіян на мототехніці підірвалася, намагаючись протиснути оборону.
«В районі села Панківка група на квадроциклах підірвалася. До семи одиниць техніки розірвало, уся піхота, яка на них їхала — або поранені, або мертві. До речі, десант, коли його намагаються підвезти на бронетехніці ближче до „сіряка“, також вмирає. Часто — у тій самій техніці, бо по них працює й артилерія, і безпілотники», — каже військовий.
Додамо, що днями Сили оборони відновили контроль над населеними пунктами Кучерів Яр та Сухецьке, розташовані поблизу Добропілля, де два місяці тому росіяни прорвалися вглиб українських позицій. У межах операції вдалося взяти у полон понад пів сотні окупантів.
«Бути піхотинцем в такий час — дуже важко. Це леви, їх треба на руках носити. Заморозки, проблеми з логістикою, вир дронів над головами, вихід з позицій або захід на них, який може тривати добу або й більше. Не просто навіть машинам на гусениці - східний ґрунт не щадить і її. Бо коли мокро — земля потрапляє в гуслі. У мінусову температуру замерзає, в результаті гуслі можуть навіть злетіти з транспорту. Тобто техніка страждає, логістика та дорога на лінії фронту вкрай складні», — зауважує технічні обмеження на лінії зіткнення Назар Войтенков.
На сьогодні в 33 бригаді планують долучати наземні роботизовані комплекси до бою. Зокрема, можливість встановити на них кулемет. Тактика має дати результати й зупиняти штурмові дії без залучення особового складу. На сьогодні ж відбивати штурми на напрямку допомагають безпілотники у небі: класичні дрони, як от Mavic та Autel, дрони-камікадзе та важкі бомбери. Разом з тим кілька днів тому бійцям бригади вдалося уперше втілити евакуацію наземним безпілотником. Наземний роботизований комплекс «Терміт» зміг вивезти двох бійців із червоної зони.
На сьогодні в 33 бригаду продовжують шукати військовослужбовців для несення служби, зокрема на тилових посадах, оскільки бракує бійців, які б забезпечували передові позиції. 33 ОМБр воює з 2023 року на найгарячіших напрямках, на сьогодні це — Покровський.
«На жаль, бригада знекровлюється, бо нас долучають до найскладніших напрямків. Але це свідчить і про те, що ми ведемо непогану оборону. І ми потребуємо фахівців, які не боятимуться служби й будуть готові використати свої знання і вміння для корисної справи. Не всі можуть служити у піхоті - ми пропонуємо ті варіанти посад, які принесуть максимальну користь для бригади», — пояснює військовий.
Звертатися з питаннями до рекрутів можна за номером 097 001 3033. Бійці з батальйонів резерву також можуть бути переведені до бригади.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!