ФОТО. «Це наша пам’ять», — на Донеччині відкрили стелу і презентували книгу про німецьких першопоселенців

Участь у заході взяв нащадок першопоселенців Віртор Петкау. Він написав краєзнавче дослідження «Кіндратівка», яке презентував місцевим жителям, повідомляє ІА «Вчасно».

У селі Кіндратівка на Донеччині відкрили стелу на честь німців-колоністів, які наприкінці 19 — початку 20 століття розвивали це селище. На стелі викарбувані імена родин, які у 1892 році приїхали до Кіндратівки, звели будинки і займалися сільським господарством. Участь у події взяли жителі села, краєзнавці з Костянтинівки, Дружківки, Мирнограда, Покровська.

Стелу встановили біля однієї з найстаріших хат Кіндратівки. У будинку, якому 130 років, жила родина Алли Бабич. Жінка мріє створити україно-німецький культурний центр, будинок для цього готова подарувати.

Участь у заході взяв нащадок німецьких першопоселенців Віктор Петкау. Зараз історик-меноніт живе у Дортмунді (Німеччина), його дід і батько були з Кіндратівки. Історію свого роду і села пан Віктор збирав впродовж 20 років. Листувався з односельцями, шукав старі світлини, усе це увійшло до його книги «Кіндратівка».

Нащадок німецьких першопоселенців Віктор Петкау«Мій дід з дружиною поселився у цьому селі у 1908 році, тут народився мій батько і усі його сестри. У 1937 році мого діда заарештували і вислали на Колиму, де він відсидів 10 років. Він вижив там, від нього я мав щоденники, це були його спогади про життя. Вони і лягли в основу книги, я став збирати інформацію про інших родичів. Так вийшла моя перша книжка про рід Петкау, я знаю імена декого зі своїх родичів з 1500 року, — розповів Віктор Петкау. -Батько розповідав мені про це село, мій дядько надіслав мені важливу інформацію, потім долучалися інші люди, я спілкувався з багатьма краєзнавцями Донеччини, так вийшла ця книга — краєзнавча розвідка на 318 сторінок».

За словами автора, історія його родини лягла в основу книги про Кіндратівку.

Раїса Ковтуненко, місева мешканкаТакож у книзі описані усі двори села, їхні жителі та побут від кінця 19 століття до 1941 року, спогади, родинні історії. Видання містить 350 світлин. До книги увійшли спогади Раїси Ковтуненко, 88-річна жінка каже, що її мати була німкенею, у роки Другої світової війни її родину з села депортувала радянська влада до Казахстану.

«Це наша пам'ять, це дуже важливо знати, — сказала Раїса Ковтуненко. — Я з цього села, тут народилася. Пам’ятаю, коли радянська влада нас, нащадків німців, виселяла звідси на початку війни до Казахстану. Сюди я повернулася після звільнення Донбасу».

На прохання жителів Кіндратівки автор пообіцяв перекласти видання. А також продовжувати шукати інформацію про німецькі поселення на Донеччині.