Підполковник поліції Вікторія Пеженко несе службу на фронтовій Донеччині, очолює слідче відділення. Понад два роки безперервного ризику життям — усе для того, щоб кожен воєнний злочин росії був задокументований і покараний. Але поліцейська — не тільки керівник, а й парамедикиня. Вона виїжджає на обстріли та рятує життя поранених.
Робота в слідстві - це втілення дитячої мрії Вікторії. У поліції Слов’янська вона працює вже 13 років, очолювала відділення з розслідування тяжких злочинів. І ось уже шість років обіймає посаду заступника начальника — начальника слідчого відділення Слов’янського відділу поліції.
Поліцейська зауважує, що робота слідчого — важка і кропітка, бо кожне рішення він має пропустити крізь себе. Вікторія Пеженко розслідувала багато злочинів, проте найбільше врізалося у пам’ять потрійне вбивство у Слов’янську.
«Молодий хлопець вбив свого знайомого, потім — його дружину та матір, щоб приховати злочин. Затримати зловмисника нам допоміг фотопортрет, який склали за словами свідка», — згадує поліцейська.
2022 рік, як і для всіх правоохоронців, став для Вікторії переламним. З повномасштабним вторгненням рф до роботи слідчих додалось розслідування воєнних злочинів: документування обстрілів, встановлення місць стихійних поховань і ексгумація тіл людей, що загинули під час окупації та бойових дій тощо.
«Виїжджаємо на місця обстрілів, де наше завдання — ретельно оглянути місце події та зібрати уламки ворожих снарядів, зафіксувати пошкодження майна. А ще — надати допомогу пораненим і людям, які перебувають у стані шоку», — розповідає начальник слідчого відділення.
Вікторія Пеженко входить до складу групи парамедиків. Після обстрілу вона разом з колегами першою прибуває на місце трагедії, рятують людей з-під руїн, надають допомогу постраждалим та евакуюють їх до лікарень.
Парамедикиня згадує один з морально важких випадків, коли внаслідок прямого влучання в будинок загинула ціла родина — чоловік, дружина та їхня 7-річна донька.
«Коли виїжджаєш на місця обстрілів, почуття страху немає. Працюємо швидко, злагоджено. Тільки коли повертаєшся додому, приходить усвідомлення ситуації. Ось тоді відчувається страх», — ділиться Вікторія.
Поліціянтка зазначає, що через війну змінилися цінності, важливішим стало саме життя, близькі люди, час, проведений з ними, — тому головною її мотивацією була й залишається родина.
«Головне — щоб люди знали, що ми — завжди поруч і готові допомогти. Треба наполегливо йти до своєї мети, а вона у нас одна — перемога», — впевнена Вікторія Пеженко.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!