Фото: www.profellow.com
6 червня в Україні відзначається День журналіста. Не дарма саме журналістів називають четвертою владою — медіа мають великий вплив на суспільні настрої та ситуацію на місцевому, регіональному чи всеукраїнському рівні. Від рівня ЗМІ та якості контенту напряму залежить критичність мислення жителів того чи іншого міста чи навіть області. А свобода слова, відсутність цензури та високі стандарти журналістики натомість є важливим показником зрілості суспільства.
Журналісти інформаційного агентства «Вчасно» опитали медійників Донеччини, аби дізнатися їхню думку щодо рівня ЗМІ у регіоні та перспектив розвитку незалежних медіа. Результати публікуємо у форматі «питання-відповідь».
ІА «Вчасно»: Яка ситуація зі свободою слова на Донеччині?
— Я вважаю, що у нас непогана ситуація зі свободою слова. У нас погана ситуація з незалежними медіа, але ті медіа, які дійсно незалежні й зараз працюють, вони не відчувають утисків свободи слова, на мою думку. Дуже мало якісної журналістики у регіонах. Я не кажу про великі міста і столицю. А у регіонах дуже низький рівень якісної журналістики та дуже мало незалежних медіа.
Щоб покращити цю ситуацію, потрібні зміни в суспільстві на всіх рівнях. Економічні зміни, перш за все. Та модель роботи медіа, яка зараз існує в Україні, не може бути іншою, бо у нас дуже багато ЗМІ, але дуже малий ринок реклами, і медіа не можуть прогодовувати себе. А коли вони не можуть бути фінансово незалежними, то вони не можуть бути й незалежними в плані редакційної політики. Це дуже перешкоджає розвитку незалежних медіа.
Я думаю, що це питання буде розв’язувати паралельно, разом із розвитком держави та покращенням економічного стану України в цілому.
ІА «Вчасно»: До цього призводить відсутність незалежних медіа?
— Ми бачимо ці проблеми сьогодні, і бачимо їх останні років 10−15. Це корпоратизація медіа, маніпуляція суспільною думкою, вплив на свідомість людей тільки в одному якомусь напрямку, політичне маніпулювання і як наслідок усього цього — результати виборів, перевага якоїсь однієї партії. І дуже повільний розвиток регіону.
ІА «Вчасно»: Яка Ваша думка стосовно рівня медіа на Донеччині?
— На жаль, хороших ЗМІ не стало більше, але рівень ЗМІ, які існували, виріс. Є інша проблема: з’явилося багато дуже поганих, абсолютно смітникових медіа, які загальний рівень журналістики дуже сильно занижують.
Є така світова тенденція: якщо декілька років тому казали, що буде громадянська журналістика, і всі підуть у соціальні мережі, то зараз починає простежуватися тенденція, що ростуть тиражі друкованих видань, відвідуваність електронних ЗМІ. Маються на увазі видання, які подають якісний контент. Мені здається, що в Україні це теж почне поступово відбуватися. Але в нас, на жаль, немає ринку ЗМІ, тому що олігархи та місцеві органи самоврядування, які дуже сильно дотують деякі медіа, фактично вбивають ринок. З одного боку, громадяни мають хотіти отримувати якісний контент, а з іншого боку — бути готовими платити за цей якісний контент. Тому що коли замовником є читач, це зовсім інша якість журналістики.
ІА «Вчасно»: Як журналіст, що наразі скажете про рівень свободи слова?
— Усе пізнається у порівнянні. У порівняння з дуже демократичними країнами, напевно, у нас ситуація гірша, у порівнянні з Росію та Білоруссю — у нас все чудово. Мені здається, за останні роки гірше не стало. Мене більше влаштовує, що остання влада стала не формально спілкуватися з журналістами, а наповнювати це якимись сенсами. Ми стали отримувати не якість просторові розповіді про все на світі, а чітку та конкретну інформацію.
ІА «Вчасно»: Як Ви можете оцінити ситуацію з якісними медіа на Донеччині?
— Ті якісні видання, які я знаю, з’явилися після початку війни. І я для себе роблю висновок, що ситуація значно покращується. Є медіа, які прагнуть незалежності, та пишуть реально круті, цікаві, багатосторонні матеріали. Важливо, аби якісна журналістика розвивалася в кожному регіоні України. Від цього залежить, у тому числі, наскільки дотримуються права людини. Це важливо, щоб люди розуміли, що відбувається навколо, і наскільки люди, яким делегована влада, виконують свої повноваження.
Я думаю, що покращить ситуацію час. Та кількість тренінгів, яка зараз є, допомагає розвиватися місцевим ЗМІ. І, можливо, через рік — два буде інший рівень принаймні через те, що журналісти прагнуть навчатися. Прагнуть до нових знань, а не кажуть: «Я тут 20 років працюю, в мене і так все класно».
ІА «Вчасно»: З якими, можливо, труднощами у розвитку Вашого незалежного ЗМІ, зіштовхуєтеся?
— Ми шукаємо варіанти, як розвиватися різнобічно. Нам допомагають міжнародні донори, і якби їх не було, у нас би шансів просто не було. Тому що фінансово незалежним медіа бути складно. Ми зараз пробуємо шукати різні варіанти заробітку і тому подібне. Але для того, щоб бути реально незалежними, все одно потрібні гроші. На відрядження, на навчання, на людей, які були б компетентними та присвячували свій час.
Але необхідне і сприяння з боку тих, хто хоче щось робити у цьому регіоні. Для того, щоб було про що писати, і було кого контролювати. Якщо, наприклад, у Соледарській громаді повністю ігнорують журналістів, то нічого і не змінюється. Важко щось прослідкувати, постійно шукати інформацію і шляхи, як зробити матеріали об’єктивним, якщо там в принципі взагалі нічого не хочуть розповідати журналістам.
ІА «Вчасно»: Як ви можете оцінити рівень свободи слова у Донецькій області?
— Колишніх журналістів не буває. Я сама — журналіст. І, відповідно, для мене свобода слова, свобода доступу до інформації — це речі фундаментальні. Я не можу говорити за всіх, хто як працює. Наприклад, робота пресслужби Донецької обласної державної адміністрації реально базується на вільному доступі всіх журналістів до фактів та інформації. На щастя, останнім часом ми не фіксуємо грубих порушень свободи слова, нападів на журналістів і взагалі мені здається, що нам вдалося налагодити певну комунікацію. Для мене, знаєте, який показник ефективної комунікації? Що у мене немає жодного запиту від журналістів на сьогодні, тому що все ми вирішуємо в телефонному режимі. Зателефонували, скинули на Messenger, на WhatsApp, пропрацювали, при чому, в тому форматі, який потрібен для журналіста. Чи це відео, чи аудіо. Словом, намагаємося працювати. Тому що свобода слова, об’єктивна інформація — це те, що формує наше суспільство. Це той міцний фундамент, на якому має розбудовуватися Україна.
ІА «Вчасно»: Якщо казати про рівень журналістики, який він у регіоні?
— Є проблеми. Тому що тривалий час в Україні складалася така ситуація, коли регіональна журналістика, скажімо так, «пасла задніх». В основному журналісти, які хотіли кар’єри, хотіли гучного імені для себе, виїжджали до столиці, великих міст-мільйонників. Натомість у 2014 році, як на мене, ситуація кардинально змінилася. Тому що ми стали розуміти, що найголовніше — це те, що відбувається у регіонах.
Якщо казати стосовно якості журналісти, то, звичайно, є проблема з фактчекінгом, з подачею інформації, зі зловживанням права на власну думку, проте, є динаміка, є величезна кількість міжнародних організацій, які надають фахову, правову допомогу, які проводять постійно тренінги, семінари. Для мене дуже показово: якщо тривалий час сайт 0629 ми наводили як приклад майже єдиного ЗМІ, яке заробляло собі, а не трималося за кошти спонсорів, то зараз я з величезним задоволеннями я відзначаж появу інформагенції «Вчасно», «Вільного радіо», інформагенція «ОстроВ» продовжує свою роботу. По всій області присутні медіа, які цікаво читати, які є об’єктивними, які формують громадську думку не на фейках і припущеннях, а на об’єктивній інформації. Це надзвичайно позитивно.