«Краматорськ може повторити долю Бахмута»: росіяни шукають можливості для просування до найбільшого міста Донеччини

Краматорськ від початку повномасштабного вторгнення залишається стратегічно важливим форпостом на Донеччині. Місто регулярно зазнає російських обстрілів і перебуває під постійним військовим тиском. Українські захисники побоюються, що Краматорськ може повторити долю Бахмута, який російська армія захопила у травні 2023 року після тривалих і запеклих боїв.

Журналісти видання El País, яке є одним із найавторитетніших іспанських медіа з багаторічним досвідом висвітлення міжнародних конфліктів, побували на командному пункті українських військових поблизу Краматорська. Вони розповіли про ситуацію на фронті, загрози для міста та труднощі, з якими стикаються Сили оборони України.

За спостереженнями журналістів, лінія фронту на цій ділянці суттєво не змінюється, однак бої тривають, а російська армія продовжує шукати можливості для просування.

Заступник командира батальйону на ім'я Роман розповів, що дощова погода ускладнює роботу українських операторів безпілотників. Через несприятливі погодні умови військовим важче виявляти російські підрозділи та завдавати ударів по їхніх позиціях.

Водночас така погода сприяє пересуванню російської піхоти. За словами військового, армія рф має перевагу в кількості особового складу та ресурсів на цій ділянці фронту.

«Вони рухаються повільно, але рухаються», — цитує видання слова Романа.

Військовий наголосив, що російські сили не відмовляються від намірів захопити Краматорськ — найбільше місто Донецької області, яке залишається під контролем України. На його думку, російський президент путін не збирається відмовлятися від цієї мети.

Така ситуація викликає занепокоєння серед українських військових. Вони побоюються, що Краматорськ може повторити долю Бахмута та інших міст Донеччини, які зазнали масштабних руйнувань унаслідок бойових дій.

Українські військові залежать від роботи дронів

Окрему увагу журналісти El País приділили ролі безпілотників на фронті. Дрони стали одним із головних засобів розвідки та ураження цілей для обох сторін.

Українські військові використовують їх для спостереження за переміщенням російських підрозділів, виявлення позицій противника та завдання ударів.

Однак ефективність таких операцій значною мірою залежить від погодних умов. Під час дощів та іншої несприятливої погоди застосування безпілотників ускладнюється. Це дає російській піхоті більше можливостей для прихованого пересування та спроб просування вперед.

Журналісти також звертають увагу на постійні російські атаки на українські міста й дороги. Для захисту від безпілотників на окремих ділянках встановлюють спеціальні антидронові сітки. Втім, такі конструкції не можуть повністю убезпечити транспорт і цивільну інфраструктуру від ударів.

Попри складну ситуацію, Україна продовжує розвивати власне виробництво безпілотників. За даними видання, українська промисловість створює дедалі сучасніші системи, здатні уражати цілі на значній відстані від лінії фронту.

Росія намагається позбавити українців базових послуг напередодні зими

Як пише El País, однією з головних цілей москви напередодні зими може бути позбавлення українців доступу до води, електроенергії та газу.

Російські удари по енергетичних об'єктах загрожують не лише стабільній роботі електромереж, а й опаленню та водопостачанню в українських містах.

У матеріалі також згадують спроби домовитися про припинення атак на енергетичну інфраструктуру. Однак, за оцінкою видання, сподівання на таке перемир’я виявилися марними. Москва не погодилася на запропоновані умови, а удари по українських об'єктах продовжилися.

На цьому тлі Україна стикається з додатковими труднощами. Києву бракує озброєння та фінансування, необхідних для ефективної протидії російським ракетам і реактивним безпілотникам.

Водночас європейським союзникам поки не вдалося забезпечити достатнього тиску на Росію, який міг би змусити її припинити військову агресію.

США просувають новий мирний план: що він може передбачати

На тлі бойових дій тривають дипломатичні спроби знайти шляхи завершення війни. Зокрема, видання The Economist повідомило про можливі умови нового американського мирного плану.

За інформацією журналу, серед пропозицій — створення демілітаризованої зони на Донбасі та відмова України від вступу до НАТО. Натомість Київ може отримати інвестиційну підтримку та перспективу членства в Європейському Союзі.

Для росії, за даними The Economist, план може передбачати послаблення санкцій, відновлення частини економічних і політичних зв’язків із Заходом, а також можливість укладання нових комерційних угод зі США.

Крім того, розглядається варіант відновлення постачання російського газу до Європи.

Водночас повний текст пропозицій у відкритому доступі відсутній. Оприлюднені можливі умови не означають, що Україна та Росія погодилися на їх реалізацію. Остаточні параметри потенційного мирного плану залишаються невідомими.

Поки дипломати шукають можливості для переговорів, російські війська продовжують наступальні дії та атаки на українську інфраструктуру.

За оцінкою El País, поєднання військового тиску, загрози втрати базових комунальних послуг та невизначеності щодо міжнародної підтримки робить наближення зими особливо складним для України.

Видання також звертає увагу на політику адміністрації президента США Дональда Трампа та її вплив на перспективи завершення війни.

Тим часом президент України Володимир Зеленський заявив, що готовий взяти участь у саміті G20 у Флориді, якщо отримає запрошення від президента США Дональда Трампа та матиме можливість обговорити мирні домовленості за участю Володимира Путіна.

Однак наразі Київ не отримував запрошення на такий формат зустрічі.

Крім того, Зеленський очікує на звіт спецпредставника США Стіва Віткоффа про його переговори з російським лідером. Президент також повідомив про можливу зустріч технічних переговорних команд на початку листопада в Об'єднаних Арабських Еміратах.