Людей у Маріуполі, яким обіцяли всі блага цивілізації, турботу та безпеку, відверто зневажає не лише окупаційна влада, а й держпрацівники рф, які зобов’язані надавати допомогу всім, хто її потребує.
Фото з відкритих джерел
Випалений Маріуполь ще з початку повномасштабного вторгнення позбувся більшості фахівців у медицині. Лікарі виїжджали, аби не потрапити в окупацію, або ж виривалися з неї. Ті ж, хто лишився чекати ворога, часто промінював Маріуполь на російські болота. В результаті зараз у місцевій екстренці працюють люди, яких важко назвати спорідненими з лікарською справою.
Маріупольці у місцевих телеграм-каналах скаржаться: останнім часом викликати екстренку та отримати кваліфіковану допомогу — абсолютно різні, непоєднувані дії.
«Мамі 84 роки. Захворіла — добу не може сходити у туалет. Мама взагалі лежача, гострий біль у суглобах. Викликала швидку, приїхав один лікар-хлопець. Вислухав, вколов укол (гормон) для розширення судин, і сказав: «Може, допоможе, а може, що й ні». В його присутності у мами почалася задишка — вона не могла навіть лежати. А коли я попросила поставити їй катетер, лікар сказав, що його в нього немає, та й він взагалі його ніколи не ставив! І поїхав.
Я знову дзвоню у швидку, прошу прислати мені людину, яка може поставити катетер, на що мені диспетчер відповіла, що у них їх немає! Я запропонувала самій купити катетер, аби тільки хтось до мене приїхав і поставив його. І навіть на це мені сказали, що за якимось наказом вони катетер не мають права ставити в домашніх умовах", — скаржиться мешканка Маріуполя.
В результаті жінка впевнилась: екстренка у Маріуполі покликана просто знущатися з пацієнтів.
«До лікарні я не можу маму відвезти, диспетчер швидкої допомоги мене направила до лікарні, щоб я приватно домовилася з лікарем. Я поїхала до лікарні - лікар відмовився, бо він один. Це замкнуте коло! Ще й сказав, що в туалет можна і тиждень не ходити. Зате порадили знеболююче випити», — обурюється мешканка Маріуполя.
Фото з відкритих джерел
Не менш «весела» історія і з безхатніми та знедоленими людьми, якими після російських бомбардувань стали чимало маріупольців. Нині люди, яким потрібний цілодобовий догляд, виживають просто неба. При цьому їх підгодовує не окупаційна влада, а місцеві, яким фактично довелося взяти опіку над одним з таких чоловіків.
«Скарга на безвідповідальні та безсовісні соцслужби міста й адміністрацію. У сквері Лукомор’я біля МФЦ на лавках, а тепер на зупинці, вже кілька місяців живе психічно хворий чоловік із кривавими ранами на ногах, які сильно набрякли. Він практично не розмовляє, але з його слів можна було зрозуміти, що квартира у нього в будинку біля цього самого Лукомор’я. Його мама померла, паспорта та документів на квартиру, звичайно ж, у нього немає. Якісь люди давно привласнили собі його житло і чекають його смерті, швидше за все ті ж люди його і вигнали як безхатька на вулицю.
Колись приходили якісь люди з комісії, щоб забрати його до будинку інвалідів, але так ніхто його і не забрав. Людина повільно вмирає у всіх на очах на лавочці від голоду та від кривавих ран", — обурюється мешканка Маріуполя.
Місцеві на це реагують із сарказмом — мовляв, окупаційній адміністрації міста навіть здорові люди не потрібні, тому сподіватися на допомогу хворій людині - марно.
«Ми здорові та нормальні меру не потрібні, то така людина явно цій зграї не треба! Мер усе думає, як можна піаритися перед виборами. Ось гуманітарку хотів розпіарити, але щось пішло не так», — відповідає один із коментаторів допису.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!