«Низка контратак ЗСУ суттєво послабила наступ ворога»: як сповільнення росіян біля Покровська впливає на ситуацію на інших напрямках

Він зазначив, що наступальні дії угруповання військ противника (УВ) «Центр» на південь та південний захід від Покровська були паралізовані вже більше ніж як на тиждень.

«Однак розмір і ступінь цього паралічу, а головне — вплив на ситуацію на інших напрямках, мало ким усвідомлений. Тим часом вже лунають перші „дзвіночки“ про те, що ситуація там може змінитися ще радикальніше», — пише Машовець.

— Коли і якими силами ворог розпочне наступальну операцію в напрямку Костянтинівки? Особливо в контексті зосередження та розгортання 8-ї ОА противника на цьому напрямку.

«Але, очевидно, відповіді на ці питання найбезпосереднішим чином пов’язані з ситуацією в районі Покровська. Це стає цілком очевидним, якщо згадати склад сил і засобів противника, зосереджених і розгорнутих на цьому напрямку, — пише оглядач. — Образно кажучи, у смузі, приблизно від Андріївки до селища Дружба це близько 76−77 км по прямій, ворог розгорнув чотири повнокровні загальновійськові армії, до складу яких входять, серед іншого, танкова та мотострілецька дивізії. Зрозуміло, що тактична та оперативна щільність військ противника в цій зоні не скрізь однакова. Однак, на мій погляд, навіть з формальної точки зору показники концентрації сил і засобів противника досить вражаючі».

«Очевидно, що суперечка на тему того, чи відмовилося російське командування від „штурму“ Покровська чи ні, на цей час — абсолютно безглузда. Воно не відмовилося, — пише Машовець. — Інакше воно не ввело б у бій на відносно вузькій ділянці свого тактичного вклинення на південний захід від Покровська глибиною до 7 км і шириною до 8 км по фронту, зразу 4 мотострілецькі бригади + до 2-х мотострілецьких полків 27-ї мотострілецької дивізії. Й не атакувало б в режимі „втрати не рахуємо“ у північно-західному та західному напрямках з метою перерізання двох ключових шляхів для оборони Покровська — на Межову та на Павлоград».

Ба більше, попри те, що ворог вже близько двох тижнів не може тут просунутися, він не припиняє спроб це робити — атаки/штурми в районі села Котлине, у напрямку Удачне, Успенівка та в районі Піщаного йдуть практично без зупинки, додає Машовець.

Зокрема, 74-та омсбр противника була змушена відступити з населеного пункту Піщане в результаті успішної контратаки ЗСУ, її подальші спроби «відновити положення» на цій ділянці не увінчалися успіхом.

«Ба більше, передові частини противника, після того, як їм вдалося перерізати дорогу та залізницю до Покровська в районі села Котлине, внаслідок серії запеклих зустрічних боїв вже на північ від дороги, мабуть, зазнали настільки великих втрат, що були змушені відступити з населеного пункту Котлине. Ворог все ще утримує окремі ділянки дороги, але його атаки на північ від неї явно „видихнулися“, — зазначає оглядач. — І нарешті, в районі села Успенівка передові підрозділи противника, які раніше „зачепилися“ за східну частину села, ймовірно, були вибиті звідти й відійшли на північ і схід від нього».

«Також деякі експерти та „сторонні спостерігачі“ вже поспішили після всіх цих подій зробити висновки про те, що ЗСУ нібито близькі до успішного „зрізання клина“ ворогу на південь від Покровська. Але, я б не поспішав з таким висновком, — додає оглядач. — Річ у тому, що ворог, як я вже говорив вище, не припинив самі атаки практично по всьому периметру цього вклинення, попри те, що був змушений відступити з ряду займаних ним раніше позицій. Тобто у нього ще достатньо людей та ресурсів, щоб продовжувати атакувальні дії. Інша справа, що це більше не приносить йому результату. Іншими словами, ми можемо констатувати лише зупинку російського наступу на південний захід від Покровська, але говорити про якісь „зрізання“ та „прориви“ ЗСУ взагалі не варто. Хоча, звичайно, самі ділянки й напрямки, де контратакували ЗСУ, в цьому плані досить красномовні і явно не випадкові».