Учора по всій Україні відбулися акції, присвячені захопленим рф воїнам. Рідні полонених наголошують: мета акції - вкотре привернути увагу до військових і не відмовлятися від спроб повернути їх додому.
Журналістам «Вчасно» рідні пояснюють: станом на зараз повернення з полону військових фактично припинене. В Офісі Уповноваженого їм пояснюють це тим, що росія нікого не хоче обмінювати, поставивши цей процес взагалі на паузу. Однак усі інші варіанти повернення — зокрема, і за втручання міжнародних безпекових організацій — також не проводяться. І це для полонених воїнів — найгірше, оскільки окупанти саме цим і маніпулюють.
Софія Редчина, дружина та сестра двох полонених воїнів, розповідає: востаннє зі своїми рідними спілкувалася 25 лютого 2022 року. Тоді її брат приїхав у Маріуполь — до її чоловіка. Після того кілька тижнів вона очікувала на дзвінок — але першу звістку — і, на жаль, єдину, отримала лише в липні 2023 року. Тоді побратим її чоловіка повернувся з полону й розповів, що свого часу провів три місяці в одній камері з її братом і чоловіком. Однак восени 2022 року їх розділили.
«Я знаю, що мені не розповіли й половини того жаху, який переживає мій брат або чоловік. Але я знаю, що до них застосовують тортури: б’ють током, постійно застосовують фізичне насильство. Їхнього побратима намагалися душити проводом, коли він був у СІЗО, бо думали, що він має якусь інформацію. Я не вірю, що до інших ставляться якось інакше. І ще страшніше — моральні знущання, тому що їм усім розповідають, нібито Україна за них не бореться й взагалі не збирається повертати додому. Я дивлюся на те, що роблять наші організації - точніше, що вони не роблять — і це дуже схоже на байдужість», — крізь сльози розповідає Софія Редчина.
Станом на сьогодні у полоні росії перебувають десятки тисяч військовослужбовців, ще тисячі - зниклі безвісти, однак вагома частина з цієї категорії так само перебуває в полоні. Проте ворожа сторона їх не підтверджує - оскільки це змусить їм ставитися інакше до військовополонених.
«Я зустрічалася з багатьма хлопцями, яких повернула з полону, і майже всі пояснюють: коли росія підтверджує, що утримує військового — вони вимушені частково припинити знущання: не застосовувати тортури фізичні, мають бути облаштовані дещо кращі умови для хлопців (або їх повинні перевести у таке місце). Але поки за хлопців ніхто нічого не каже, не питає - з них знущаються й лишаються непокараними. Виправити це можна тільки тим шляхом, якщо почати інтенсивні дії: звертатися до інших країн, які можуть бути гарантами, втручатися міжнародним організаціям, які гарантували безпеку хлопців! Але зараз і ООН, і „Червоний хрест“ нічого не роблять, тільки дивляться з безпечного місця, як з наших чоловіків і дітей знущаються», — наголошує дружина військового з позивним «Варта», Анжеліна.
Рідні полонених воїнів зауважують: якщо міжнародні організації не здатні нічого вдіяти й тому вимушені лише «бентежитись» — вони мають скласти повноваження або створити справді дієву організацію, яка почне повертати додому воїнів.
«Те саме стосується й Уповноваженого. Ми досі не мали ніякої зустрічі з Лубінцем, тільки з якимись представниками Офісу уповноваженого. Це ігнорування ніби стосується тих військових, яких рф захопила на „Азовсталі“, але чим гірші хлопці й дівчата, які до останнього обороняли людей? Таким ставленням Офіс Уповноваженого показує, що їм нібито все одно на військових, якщо на нас навіть не можуть виділити кілька хвилин свого часу» — обурюються представниці ГО «Спільнота родин Оленівки».
Рідні полонених військовослужбовців наголошують: невдовзі Україна зустрічатиме вже другу річницю, відколи частина захисників — у полоні рф. І єдине, чого вони хочуть від організацій — це повернути додому їхніх захисників. Або хоча б знати місце, де їх утримують, і як себе почувають воїни та цивільні.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!