Пережила дві Світові війни: окупанти зруйнували садибу Бантиша на Донеччині

Садибі вдалося пережити дві Світові війни та розв'язану росією війну на Донбасі в 2014 році. Однак тепер, внаслідок російських обстрілів, пам’ятка наполовину зруйнована. Про це повідомила директорка Слов’янського краєзнавчого музею Євгенія Калугіна.

У садиби Бантиша довга історія. Поруч із нею ще кілька сотень років тому також був розкішний парк та озеро.

За інформацією краєзнаців проєкту «Україна інкогніта», ці землі ще у 1718 році Петро I подарував роду Бантишів, які були з Молдови. Родина отримала ці територіїі в знак подяки за співучасть в турецькому поході. Таким чином, Василь Васильович Бантиш у 1768 році заснував в Торському повіті слободу під назвою Весела. Згодом слободу перейменували на Перелесне. Тут поміщик посадив парк з доріжками, зокрема дерева до парку підбирав садівник, якому за роботу навіть поставили пам’ятник.

Пізніше, в середині 19 століття, Бантиш звів тут двоповерховий палац у стилі класицизму, а в 1858 році біля садиби зробили парк, який займав площу 66 га. В центрі облаштували озеро, де був кам’яний міст та острівці. Тут, у парковій зоні росли 120 порід різноманітних дерев і чагарників. 

Про озерце навіть є історія, пов’язана з донькою господаря садиби. Молодій панночці заборонив батько одружуватися з її коханим — бідним дворянином письменником Данилевським. Через це дівчина кинулася в озеро та потонула.

Як пише «Україна Інкогніта», маєток Бантиша в Перелесному в середині XIX століття був одним з найуспішніших у всій Харківській губернії, зокрема Бантиші увійшли в перелік найбільших землевласників Російської імперії.

росіяни вже руйнували частину території маєтку. Колись на території стояла дерев’яна церква Василія Великого, яку більшовики спалили, коли прийшли до влади. У їхніх планах було й спалити поміщицький будинок, тоді вони встигли навіть підпалити ліве крило, але в цей час пан Бантиш якраз збирав речі, щоб залишити свій маєток. Коли він побачив те, що сталося, то сказав: «Люди добрі, що ж ви робите, адже будинок вам ще знадобиться!»

Тоді він мав рацію. За якийсь час садиба стала санаторієм, потім перейшла у власність Донецької залізниці, яка з неї зробила піонерський табір «Чарівне». Вже у 1995 році табір закрили через фінансові труднощі. 

Далі маєток поступово почав занепадати. Парк заріс, озеро замулилося. Територію закрили для відвідувачів і від парку залишились лиш ліс і дуби поруч з садибою. Підіймалося питання щодо необхідності реконструкції пам’ятки архітектури.

Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!