Великий дім родини Сінькевич зруйнував російський снаряд, який влучив до однієї з кімнат та у гараж. Однак цинізм окупантів на цьому не закінчився — ворожі солдати тричі приїжджали до будинку, аби розграбувати вціліле майно.
Спочатку розбомбили, а потім дограбовували: як росіяни мародерили в будинку Сінькевичів у Маріуполі
28-річна Вікторія Сінькевич жила в селищі Волонтерівка (неподалік Маріуполя) до 3 березня 2022 року. Її дім — великий будинок, який вона називає «райським куточком на землі» зруйнували рашисти. Колись же тут було усе для комфортного та щасливого життя, розповідає вона для платформи Свій Дім.
«Будинки, як і люди, бувають якимись незграбними і безглуздими. Але це не про наш. Можливо, через те, що повністю зроблений руками мого чоловіка», — каже Віка.
Дім обладнали меблями, тут була хороша різноманітна побутова техніка й велика кухня, де жінка не лише готувала, а й писала картини. 9-річний син мав власну зручну дитячу.
Спогади з Нового року особливо гріють — завжди ставили дві ялинки, адже площа дозволяла. На подвір'ї - тротуарна плитка, лавка-гойдалка, альтанка, ексклюзивні мангали.
Чудове життя Сінькевичів зруйнувала війна. В улюблений дім влучив снаряд, який приземлився в гараж та спальню, а вибуховою хвилею збило черепицю на даху.
Російські окупанти не лише знищили будинок, де колись вирувало щастя, а й розграбували те, що вціліло. Сусіди розповіли сім'ї, що рашисти тричі підганяли машину, щоб забрати награбоване, бо в руках усе нажите було винести нереально: побутова техніка, три «плазми», дорогі матраци, одяг, дитячі ігри та іграшки, запаси продуктів та засобів гігієни.
«У перевернутому розграбованому будинку посеред зали стояла недоїдена банка тушонки з російським сухпаєм — зеленим із зіркою», — зазначила Віка.
Загарбники дісталися й до гаража — він побитий і розграбований. Жінка 5 років працювала у магазині будівельних матеріалів, тому у родини було все, що потрібно. Тепер це все в руках ворога. До слова, автівку окупанти теж присвоїли собі.
«Якби мені сказали, що я опинюся в старій хатинці з мінімальними умовами для життя, я б не повірила. Прийняти ванну, яка для мене була щоденним задоволенням, стало недосяжною мрією», — розповідає 28-річна Вікторія Сінькевич.
Тепер Вікторія говорить — головне, що вдалося вижити. Попри все жінка щиро вірить, що вони з родиною збудують новий райський куточок і відновлять щасливе життя.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!