Росіяни вимушено зупинилися в районі Тернів, Ямполівки й у напрямку на Привілля. Ворог не може активно просуватися в бік Слов’янська та Краматорська, оскільки вагомою перепоною на шляху є річка Сіверський Донець.
Росіяни «гальмують» із просуванням в районі Сіверського виступу/ Ілюстративне фото
Однак для цього ворогу попередньо потрібно було «вирішити проблему Сіверського виступу», який нині лишається актуальним, про це пише військовий оглядач Костянтин Машовець у своєму аналізі.
«Оцінивши „розклад сил“ та ситуацію в цьому районі, командування противника віддало перевагу іншим оперативно-тактичним напрямкам, — пише Машовець. — По суті, ЗСУ мають в районі Сіверського виступу з півночі достатньо вагоме природне прикриття — річку Сіверський Донець. Навіть, якщо противник повністю витіснить наші війська з Серебрянського лісництва, ба більше — захопить Торське та вийде на рубіж Лиман — Ямпіль, це жодним чином не гарантує йому ліквідацію всього Сіверського плацдарму ЗСУ. Він навіть в таких умовах, буде прикритий з півночі достатньо повноводною річкою із досить широкою заплавою».
Окрім цього Машовець зазначає, що очевидно в ході розгляду такого задуму, російське командування дійшло до висновку, що тут можливі лише два варіанти його практичного проведення.
«Перший — передбачав завдати удар, безпосередньо, у бік Слов’янська з північно-східного напрямку по загальній дирекції Торське — Лиман — Райогородок та з південно-східного напрямку по загальній дирекції Красна Гора — Привілля — Никонорівка, — додає оглядач. — Другий — обмежувався просуванням російських військ до рубежу Ямпіль — Дронівка, а також прорив у район села Званівка.
«Очевидно, якби ці варіанти були „прийняті у роботу“, на флангах Сіверського виступу відбувались би зовсім інші події. Однак, наскільки я розумію, повністю відмовлятися від активних дій на Сіверському напрямку командування противника не забажало. Але вирішило цю справу віддати „на откуп“ місцевому командуванню — тобто, наполегливо рекомендувало йому „спробувати власними силами“, без залучення значних резервів, — пише Машовець. — Ось воно, й пробувало — спочатку пробитися у бік Торського, потім Званівки, й нарешті - „позначило своє бажання просунутись у бік Слов’янська“ через Привілля. Як на мене, до цього ще додалося й те, що українське командування, своєрідно „переконало“ своїх опонентів в тому, що прийняте ним рішення, стосовно Сіверського виступу та загалом — наступу на Слов’янськ було вірним та своєчасним».
«В результаті чого противник був вимушений зупинитися в районі Терни та Ямполівки, так само як й у напрямку на Привілля, він був відкинутий. Й, нарешті, очевидно, його командування дійшло висновку — це, у порівнянні з іншими оперативно-тактичними напрямками, довго, дорого та й ще «ця грьобана річка».
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!