Робота за гуманітарку та відновлення міста «своїми скромними силами»: реалії окупації в Сєвєродонецьку

Робота за гуманітарку та як благодійність — не жарт, а вже звична для людей ситуація. Хоча їх починає радувати вже те, що за години своєї праці вони отримають щось їстівне з «окупантських запасів».

«Мої сусіди ходять на роботу в міський водоканал за звичайну гуманітарку, не за зарплату. Мої колеги по роботі (медчастина) теж прибирають за гуманітарку. Вони не чекають, коли почнуть давати «нормальну» зарплату. Я не там, але теж була б, якби не «тяжка» свекруха», — розповідають в одному з сепаратистських чатів Сєвєродонецька.

Інші мешканці окупованого міста, яким пощастило працювати за гроші, раді й мінімалці. 

«У тому справа, що лише на словах усе вирішено, а насправді за роботу — мінімалка. А з приводу того, щоб ми допомагали відновлювати місто власними силами — немає в достатній кількості ні техніки, ні обладнання. І з зарплатами все теж тільки обіцяють», — кажуть місцеві.

Проте очікуни все ж радять «засучити рукава» і відновлювати місто як можуть, а не чекати допомоги (якої, власне, і не знадобилося б, якби росія не напала на Україну).

«Допомагайте відновлювати, а не чекайте, що хтось прийде й допоможе. Підключайтесь… Он робочі на мінах підриваються, стараються, а вам би все бурчати. Все не вирішиться відразу, обстановка тяжка», — зауважують місцеві «ждуни».

Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!