Російське командування розуміє, що захопити Покровськ, як Селидове, шляхом інфільтрації та просочування «малих піхотних груп» у місто через неприкриті ділянки української оборони, вже не вийде.
Росіяни ведуть активний наступ на Покровському напрямку/ Ілюстративне фото
Основне завдання, яке зараз вирішують російські війська на цьому напрямку — обхід міста з південного заходу та заходу, про це пише військовий оглядач Костянтин Машовець.
За його словами, середньодобовий темп наступу росіян на Покровському напрямку становить приблизно до 1−1,2 км на добу. Бувають дні, коли ворог не перевищує 0,5 км на добу.
Машовець зазначає, що ворогу вдалося розширити свій клин між Нововасилівкою та Піщаним, перерізавши дорогу Покровськ — Межова, захопивши село Котлине та розпочавши бої за село Удачне. Крім цього росіяни значно просунулися на північ, за дорогу. Однак їхні спроби зайняти село Звірове на своєму правому фланзі поки що залишаються безрезультатними, і це певним чином стримує дії російських штурмових груп, які діють саме за дорогою.
За словами оглядача, в цілому на даному етапі на південь і південний захід від Покровська противник прагне активно діяти на двох основних напрямках — прорвати якомога далі на північ в напрямку Новотроїцьке — Гришине і просунутися якомога далі на захід по обох берегах ріки Солона.
У всіх трьох випадках, за словами Машовця, йдеться про сковування основних резервів українського угрупування військ, що діє на Покровському напрямку. Причому такий «рівний» розподіл додаткових «активних» ділянок практично по всьому його фронту не випадковий. Ворог усвідомлює проблеми з особовим складом у передових українських частинах та з'єднаннях і прагне максимально розтягнути по фронту «допоміжні» сектори своєї наступальної діяльності. Таким чином ворог хоче зв’язати українські резерви, і намацати цілком можливі «слабкі місця» в системі оборони ЗСУ на Покровському напрямку.
«На цей час очевидно, що ситуація на Покровському напрямку в майбутньому буде визначатися декількома факторами. Перше — чи зможуть ЗСУ утримати під своїм контролем населені пункти Удачне та Звірове чи ні. Друге — це ефективність дій російських військ на ряді інших, „допоміжних“ напрямків. Це найбезпосереднішим чином буде пов’язано зі сценарієм подальших дій противника стосовно всього району Покровської оборони ЗСУ. Також важливим фактором є здатність командування ЗСУ не тільки тримати під своїм контролем дорогу Покровськ — Павлоград, а і його здатність відтіснити ворога назад, на південь від дороги Покровськ — Межова».
Поки що, за словами оглядача, успішна реалізація ЗСУ всіх цих трьох завдань виглядає проблематично. Ворог має значну перевагу у двох факторах — кількості штурмової піхоти, кількості артилерії та боєприпасів до неї. Обидва чинники ворог прагне реалізувати «в повній мірі».
Оглядач зазначає, що росіяни можуть протискати оборону ЗСУ тільки на південь і південний захід від Покровська виключно в оперативній побудові, яка на цей час вже існує і за потреби, лише посилюючи її додатковими формуваннями. Однак, це триватиме до того моменту, поки є чим тиснути за таке «сумнівне задоволення».
«Мало того, очевидно, що навіть введення в бій основної маси резервів військ „Центр“ навряд чи змінить цю парадигму. Інша справа — раптовий і в зручний момент перехід до наступу силами цих самих резервів на схід і північний схід від Покровська. Питання лише в тому, коли це варто робити, а коли не варто, — додає Машовець. — До того, накопичених резервів може й не вистачити на повторення „південного прориву“. Бо якість процесу „відновлення боєздатності“ російських формувань виведених для цього з першої лінії часто, скажімо так, останнім часом, виглядає сумнівно».
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!