Спочатку вдарили по центру міста, а потім — по рятувальниках та поліцейських: рік тому росіяни завдали подвійного ракетного удару по Покровську

Хлопець розповів, що другий «приліт» був на відчуття гучніше і ніби потужніше. Після другого вибуху так само навколо лежали купи цегли та поранені.

«Я знов пішов допомагати. Виводив стареньких, травмованих людей і передавав медикам, на руках виніс поранену жінку. Вона кричить: „Я помираю!“. А я їй: „Та будеш ти жити! Все буде добре!“. Вона потім вночі написала мені, що перебуває у лікарні і з нею все в порядку, подякувала і сказала, що я їй життя врятував, — каже Станіслав. — Бабусю мертву розкопав з першого під‘їзду, її сильно завалило, інших літніх жінок відкопували разом з поліцейським, в якого рука вже була перебита. Вони були без свідомості, ще один чоловік на очах стікав кров‘ю, йому уламок пробив легені, ніхто нічого не міг зробити. Жінці поміг на четвертому поверсі - вона була під уламками, її не було видно, лише рука стирчала. Навколо все було як в тумані, пил, все палало. Просто жах, пекло якесь».

Російські удари зруйнували багатоповерхові житлові будинки, приватні будинки, адміністративні будівлі, заклади харчування та готель.

Відомо, що метою першого російського удару було навмисне вбивство мирних жителів, а друга атака була вже націлена на поліцейських і рятувальників.

Того дня внаслідок обстрілу загинув полковник служби цивільного захисту, заступник начальника ДСНС Донеччини Андрій Омельченко та працівник місцевого Управління газопостачання та газифікації Роман Даценко. Від поранень, отриманих під час ліквідації наслідків обстрілу, 13 серпня зупинилося серце начальника 9 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління полковника служби цивільного захисту Віталія Володимировича Кінца.

Серед поранених людей було мінімум 29 поліцейських, семеро рятувальників та двоє військових.

За інформацією ДСНС, тоді з місця обстрілу було вивезено понад 63 тонни будівельного сміття. Внаслідок подвійної російської атаки без житла лишилися сотні людей.

«Покровськ — нова кривава рана на тілі України. Жодних військових об'єктів в місці ураження не було: лише готель, декілька магазинів, ресторанів, і житлові будинки, — писала про події того дня лікарка Ольга Богомолець. — Найцинічніше, що ударів було два: спочатку обстріляли ракетами центр міста, а потім — рятівників і поліцейських, які намагалися допомогти постраждалим».

Нині з моменту страшного удару пройшов рік. Пошкоджені будівлі лишаються ранами міста, які нагадують про трагедію та вбитих невинних людей. На жаль, таких ран стає все дедалі більше й більше, адже росіяни невгамовно обстрілюють Покровськ й всю Донеччину.