"Олег тримає на колінках Гліба, а трошки далі - Ярік Це фото ми отримали буквально за день до того як втратили з ними зв’язок" / Фото: Азад Сафаров
«Два тижні тому або навіть більше вони казали, що частину часу сидять у підвалі, частину у квартирі, — повідомив редакції „Вчасно“ асистент режисера фільму „Віддалений гавкіт собак“, співзасновник благодійного фонду „Голоси дітей“ Азад Сафаров. — Ми планували їх вивезти з Маріуполя, але не вийшло. Наразі зв'язку з ними немає. Ще тоді вони попереджали, що зв'язок поганий та може зникнути. І вже тоді у них майже не було їжі».
Ще на початку війни Азад Сафаров переконував юних героїв фільму та їхню бабусю з двома дорослими виїхати з їх фронтового села, навіть придбали для них квитки та знайшли хату на мирній території. Але в оточенні окупантів залишилися 8-річний Гліб, 12-річний Ярік, 15-річний Олег та троє їх рідних дорослих.
«Вони не встигли виїхати. Вони застрягли в Маріуполі. В тому самому місті, який російські фашисти знищують, — написав Азад Сафаров. — Щодня поки був зв’язок, і вони сиділи у бомбосховищі, ми зідзвонювались. Але ось вже понад тиждень нема жодного зв’язку. Вони вже настраждались у 2014 році через російську агресію й от заново. Фільм про них бачили в усьому світі, й вони справжні герої для всього світу».
Поки всі спроби хоча б щось дізнатися про долю хлопчиків марні. Азад Сафаров каже, що постійно передивляються всі списки евакуйованих з Маріуполя, і не лише списки, які дає Україна, а навіть ті, що дають окупанти, коли примусово вивозять людей на іншу територію. Передивляються будь-яку інформацію в інтернеті.
Якщо комусь відомо про долю цієї родини, автори фільму просять повідомити через Фейсбук за посиланням: https://www.facebook.com/azad.safarov.
Нагадаємо, що фільм «Віддалений гавкіт собак» переміг у понад 35 міжнародних фестивалях, це спільний проєкт Данії, Швеції і Фінляндії. Робота над ним тривала з 2015 по 2017 роки.
Події у стрічці розгортаються на сході України поблизу лінії фронту. У центрі сюжету — один рік із життя 10-річного хлопчика Олега, який живе зі своєю бабусею у Гнутовому на Донеччині. Після початку воєнних дій на Донбасі вони залишаються в селі і спостерігають за тим, як виїжджають інші. Через цю історію у фільмі показано, як на дитину впливає життя у зоні воєнного конфлікту.
Сьогодні 15-річний Олег та його родина вдруге страждають від російських фашистських дій. Творці фільму надіються на порятунок родини та чекають звістки про неї.
«Я вірю, що вони вийдуть на зв'язок! Я вірю, що ми їх ще відправимо на фестивалі по всьому світу! Я вірю, що ми ще обіймемо всіх», — написав на своїй сторінці у Фейсбуці Азад Сафаров.