Жінка зізнається, що не могла дивитися в дзеркало після того, що зробив із її обличчям уламок снаряда.
Обличчям проєкту «Незламна краса» — напряму реконструктивної хірургії Національного реабілітаційного центру «Незламні» — стала вчителька з Лисичанська Олена Свєтлова. Уламок російського снаряда понівечив обличчя жінки настільки, що вона не могла дивитися на себе в дзеркало. А після першої успішної реконструктивної операції та відновлення в Центрі «Незламні» Олена бере участь у фотопроєктах та готується до другого етапу відновлення своєї краси.
Олені Свєтловій — 59 років. Вона вчителька хімії, біології та основ здоров’я. Все життя навчала дітей у рідному Лисичанську. 20 червня 2022 року Олена йшла в парк нарвати липи й потрапила під обстріл. Уламок російського снаряда влучив жінці просто в око. Першу допомогу їй надавали українські військові медики. Потому було Дніпро і майже три тижні в комі. А згодом Олену відправили до Львова — в Центр «Незламні».
Коли Олена довідалася, наскільки сильно російський снаряд понівечив її лице, то спершу навіть жити не хотіла. Не могла бачити себе такою — з діркою посеред обличчя. Ока та верхньої частини носа більше не було.
Спеціалісти Центру пообіцяли, що зроблять усе можливе для її відновлення. Боротьбу за красу Олени лікарі відділення щелепно-лицевої хірургії розпочали з відновлення м’яких тканин. Вони зробили Олені складну реконструктивну операцію. Аби закрити дірку, на її місце хірурги приживили клапоть із чола. І лише після цієї операції - вперше з моменту травми — жінка таки наважилася на себе глянути.
Ще більше сил та віри вчительці з Лисичанська додала післяопераційна психологічна реабілітація. У Центрі ментального здоров’я Центру «Незламні» Олена пройшла курс тілесно-орієнтованої психотерапії. Раніше не відчувала правої половини обличчя, а голова була затиснута, ніби на ній тугий шолом. З кожним заняттям, каже Олена, фізичні відчуття повертаються все більше, а на душі стає спокійніше. Тепер вона краще відчуває своє обличчя та приймає себе нову. Жінка навіть взяла участь у фотопроєкті глянцевого журналу про жінок, чиї обличчя та тіла також понівечила війна.
Нині Олена живе у Львові - у модульному містечку для переселенців. Звідси дистанційно проводить уроки своїм лисичанським учням, яких нині розкидало по всьому світові. Під час відеоуроків камера вчительки вимкнена. Вона не хоче, аби діти бачили її такою. Увімкнути камеру Олена збирається після другої реконструктивної операції.
Під час другого етапу реконструкції обличчя хірурги мають відновити кістковий дефект. Мова про кістки спинки носа та підочної ділянки. Буде це штучний протез чи хрящ з власного ребра Олени — хірурги ще дискутують та радяться із закордонними колегами. Хочуть обрати найліпший варіант.
«Будемо думати, як відновити естетику. Тому що дефект — дірку — ми закрили, а тепер будемо красу наводити. Після пані Олени до нас уже надходили й складніші пацієнти з більшими дефектами. Через війну ми змушені швидко розвиватися в плані реконструктивної хірургії. Ми серйозно розвиваємо цей напрямок», — каже завідувач відділення щелепно-лицьової хірургії Центру «Незламні» Олег Ковтуняк.
Понад усе Олена мріє повернутися в рідне місто після деокупації та провести урок в своїй школі.
Доєднатися до проєкту може кожен, хто постраждав від війни і потребує реконструктивної хірургії, Національний реабілітаційний центр «Незламні» створив форму реєстрації пацієнтів. Якщо вам чи вашим знайомим потрібна реконструктивна операція обличчя — заповніть форму.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!